Президент де-факто розпустив Вищу раду юстиції

Скасувавши укази про призначення трьох її членів

Правосуддя, №27 (755) 08.07—14.07.2006

3101

30 червня Вища рада юстиції на своєму засіданні обмежилась обговоренням питання про припинення повноважень членів Ради Степана Гавриша, Антона Чернушенка та Олександра Задорожнього у зв’язку з появою відповідного указу Президента. ВРЮ, зокрема, зазначила, що дострокове припинення повноважень члена Ради можливе лише з підстав, визначених ст.18 закону «Про Вищу раду юстиції», та з дотриманням процедури, передбаченої регламентом ВРЮ. «Із втратою чинності указів Президента (відповідні укази були видані главою держави — Прим. ред.) про призначення членів ВРЮ, повноваження цих членів Ради, за умови складання ними присяги, не припиняються», — зазначено в резолюції, прийнятої Радою.

Крім цього, у зв’язку з розглядом Шевченківським районним судом м.Києва адміністративних позовів зазначених членів ВРЮ щодо оскарження указів Президента Рада дала доручення члену ВРЮ Сергію Сафульку представляти її інтереси як третьої особи під час розгляду згаданих позовів.
Обговорення, яке передувало прийняттю цього рішення, було досить емоційним. «ЗіБ» надає читачам можливість у цьому переконатися.

10 підстав припинення повноважень члена ВРЮ

В.о. голови ВРЮ Лідія Ізовітова. 26 червня Президент видав указ №582 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України». Такими, що втрачають чинність, визнані: указ №387/2004 від 1.04.2004, згідно з яким членом ВРЮ призначено голову Апеляційного суду м.Києва Антона Чернушенка, та указ №1138 від 25.09.2004, яким членами ВРЮ призначено народних депутатів III та IV скликань Степана Гавриша та Олександра Задорожнього.
29 червня до ВРЮ листом надійшов сам указ від голови його Секретаріату Олега Рибачука. Вказаним листом нас повідомлено, що повноваження членів ВРЮ А.Чернушенка, С.Гавриша та О.Задорожнього припиняються у зв’язку зі скасуванням тих указів, якими їх було призначено.
Процедура розгляду питання про припинення повноважень членами ВРЮ відноситься згідно з до §§6—7 регламенту до компетенції самої Ради. Для розгляду цього питання у 7-денний строк з дня одержання відомостей про наявність зазначених у законі підстав скликається засідання Ради. Таким чином, процедуру, визначену регламентом ВРЮ, дотримано, засідання Ради скликано на 5-й день.
Відповідно до ст.131 Конституції та закону «Про Вищу раду юстиції» Верховна Рада, Президент, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до ВРЮ по 3 члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури — 2 членів ВРЮ. За посадою до складу Ради входять Голова Верховного Суду, міністр юстиції та Генпрокурор. Строк, на який призначаються члени ВРЮ, становить, за законом, 6 років.
Повноваження членів ВРЮ починаються з дня прийняття ними присяги, відповідно, А.Чернушенко склав присягу на пленарному засіданні ВР 14 травня 2004 року, термін його повноважень закінчується 14.05.2010. С.Гавриш та О.Задорожний склали присягу на пленарному засіданні ВР 7 жовтня 2004 року, термін їхніх повноважень закінчується, відповідно, 7.10.2010.
Статтею 18 закону «Про Вищу раду юстиції» визначено 10 підстав дострокового припинення повноважень членів ВРЮ, крім закінчення строку, на який член ВРЮ призначений. І лише з двох підстав орган, який призначив члена ВРЮ, може за поданням самої Ради припинити повноваження її членів — саме тих, яких він призначив.
Тобто, якщо ми подивимося на підстави припинення повноважень, то вони такі: закінчення строку, на який призначено члена Ради; набрання законної сили щодо члена ВРЮ обвинувальним вироком суду, втрата ним громадянства, визнання безвісно відсутнім або оголошення його померлим, подання членом ВРЮ заяви про припинення повноважень за власним бажанням. Відповідно до ст.7 закону не можуть бути членами ВРЮ особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, або особи, які мають не зняту або непогашену судимість.
Крім того, членство у ВРЮ припиняється в разі неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом (такого документа ми не маємо), та в разі порушення присяги або скоєння аморального вчинку. В цьому разі спочатку ВРЮ повинна прийняти рішення стосовно того, що це аморальний вчинок, і направити його органу, який призначив члена ВРЮ, для вирішення питання про припинення повноважень.
Членство у ВРЮ припиняється у зв’язку зі звільненням з посади, за якою він входив до складу Ради. Це стосується Генпрокурора, міністра юстиції та Голови ВС. Повноваження члена Ради також припиняються в разі його смерті, але, слава Богу, всі живі.
С.Гавриш та А.Чернушенко звернулися до суду, і 29 червня ми отримали ухвалу судді Шевченківського райсуду про забезпечення їхнього позову. Суд ухвалив зупинити дію указів Президента, які стосуються членів ВРЮ, та заборонив Раді приймати рішення про припинення повноважень членів ВРЮ С.Гавришем та А.Чернушенком. Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена.
У зв’язку з виданням указу №582 виникає питання щодо повноважності самої ВРЮ. Відповідно до ст.16 закону «Про Вищу раду юстиції» Рада є повноважною за умови призначення на посаду не менш як 3/4 від її конституційного складу та складення членами ВРЮ присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Ради за посадою. До 26 червня нас було 15. У зв’язку з припиненням повноважень членів ВРЮ за указом №582 виникає питання щодо повноважності Ради взагалі.
По-друге, виникають питання з призначенням суддів на посади, матеріали на майже сто кандидатів уже знаходяться у ВРЮ. Проблема й зі звільненням суддів, тому що тільки за поданням Ради можна звільнити суддю за загальними обставинами. Йдеться і про розгляд скарг суддів на рішення кваліфікаційних комісій, оскільки ми не можемо їх розглянути. Ми не можемо розглянути і питання щодо звільнення суддів за порушення присяги. Вже є близько 30 пропозицій від кваліфкомісій та членів Ради щодо звільнення суддів.
До того ж у мене запитання до С.Гавриша, О.Задорожнього та А.Чернушенка: чи були заяви про те, що ви хочете достроково скласти свої повноваження?

С.Гавриш. Ніякої заяви, ні письмової, ні усної, яка б могла дати привід Президенту видати такий указ, я не давав. Як для мене, так і для моїх колег, видання такого указу було несподіванкою.
О.Задорожній. З такими заявами до ВРЮ я не звертався. Я вдячний Президен ту, що в день мого народження він видав цей указ, що це все так технічно було зроблено.
Л.Ізовітова. Ви маєте намір звернутися до суду?
О.Задорожній. Це не тільки намір, я це вже зробив, але там є певна процедура.
Гаранта Конституції підставили фахівці Секретаріату?
С.Гавриш. Найперше, я хотів би привернути увагу колег і ВРЮ до позиції законодавця, яка сформульована в ч.2 ст.19 Конституції. Нагадаю відому для всіх істину, що норми Конституції є нормами прямої дії, отже, вони мають застосовуватися не тільки при винесенні судових рішень, а й у практиці органів державної влади, перш за все органів місцевого самоврядування. Практика Президента, яку він пропонує нам у своєму указі, дає зрозуміти, що всі інші органи, які обирають і призначають членів ВРЮ, в будь-який час можуть відкликати членів Ради і по суті справи зробити цей конституційний орган максимально залежним від тих чи інших інтересів тих чи інших суб’єктів, які мають право на призначення членів ВРЮ.
Якщо провести глибокий аналіз стст.131, 106 Конституції, де передбачено право Президента призначати і звільняти з посад, наприклад, членів Ради національного телебачення і радіомовлення, суддів Конституційного Суду, то такого права відносно членів ВРЮ законодавець у Конституції не передбачив, а отже, Президент діяв за межами своїх повноважень. Звертаючись до ч.2 ст.19 Конституції, хотів би наголосити, що ВРЮ, приймаючи відповідне рішення, зобов’язана діяти в межах Конституції та закону.
Л.Ізовітова. З матеріалів, які є у ВРЮ, вбачається, що вас уперше призначили членом Ради указом Президента №387/2004 від 1.04.2004. Цим указом були призначені О.Задорожній і А.Чернушенко. 22 вересня 2004 року було видано указ, який визнавав таким, що втратив чинність, указ від 1.04.2004 в частині призначення С.Гавриша і О.Задорожнього. Ви не скажете, яким чином видавалися укази Президента про часткову втрату чинності указу №387/2004?
С.Гавриш. Екс-президент Леонід Кучма знав, що члени Ради з моменту видання указу зобов’язані впродовж двох місяців прийняти присягу. Оскільки ми з О.Задорожнім не встигли прийняти присягу, то фактично не могли згідно з цим указом бути членами ВРЮ. Ми написали заяву про це, і Президент видав новий указ.
Л.Ізовітова. Чи обов’язково в указі пишеться повністю його номер? Наприклад: «Прийнято 28 червня 2006 року, №582/2006». Дріб і рік — обов’язкова частина указу?
О.Задорожній. Порядок нумерації і посилання на документи, в тому числі нормативні акти, визначені ГОСТом — державним стандартом СРСР — 1984 року. Я це питання досліджував у зв’язку з вето і пропозиціями Президента до законодавчих актів, оскільки вони мають специфічний характер, і посилання на них дуже важко зробити.
За ГОСТом, посилання вимагає вказування номера і дати ухвалення нормативного акта. Наприклад, №387/2006 означає, що це указ №387 від 2006 року. Я ще тоді звернув увагу, що це не повна дата, оскільки в нас були випадки, в тому числі в Адміністрації Президента, заступником голови якої я був, коли під одним номером, але в різні дати одного року були видані укази. Це дивна ситуація. Тому під час посилання на указ повинен бути номер указу і дата його ухвалення.
Валентина Палій, суддя Вищого господарського суду. Це не предмет нашого розгляду.
Василь Маляренко, Голова ВС. Шановні, ви помиляєтесь, подивіться на нормативні акти, які підписуються у ВР, і ви побачите, що 1 квітня 2006 року приймався закон, повний номер якого «№150/2006». Це невід’ємна частина нормативного акту. Не можна так спрощувати.
Володимир Андрейцев, декан юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка. Шановний Степане Богдановичу, чи не здається вам, що та система, яку було свого часу запроваджено щодо видання указів, як при минулих президентах, так і зараз зберігається. Якщо казати навіть про ці два укази, від 26 червня і від 22 вересня, то ніякої мотивації немає ні там, ні тут.
Чи знаєте ви, де містяться вимоги до указів, де вказується, що питання про звільнення обов’язково повинні бути мотивовані? А ще треба ставити питання, щоб ми висловили свою позицію. Це, звичайно, було б коректно й вірно, але давайте подивимося на ч.3 ухвали суду, яка забороняє ВРЮ приймати рішення щодо С.Гавриша. Як ви розцінюєте цю частину? Чи правильно буде, якщо ми вирішуватимемо це питання у контексті того, як воно тут поставлено, бо там є заборона?
С.Гавриш. За два останні дні я спілкувався з трьома представниками Секретаріату, які працюють у юридичному відділі, жоден з них не готував цей указ і не знає навіть про його існування, хоча вони всі укази візують. У суді я можу назвати їхні прізвища, один з них навіть на це погодився.
Тому, коли ви запитуєте, чи обов’язково укази слід умотивовувати, зазначу, що існують вимоги у законодавстві. Я не тільки спираюсь на трудове законодавство, оскільки я працюю тут на громадських засадах, як і ви. Я маю на увазі загальні принципи закону, як і Конституції, яка зобов’язує при прийнятті будь-якого рішення мотивувати його. Я спираюсь на закон, де в ст.18 чітко записані обставини, за яких член ВРЮ може бути звільнений. Цей перелік є імперативним, визначаючи вичерпні можливості звільнення.
До того ж, наскільки я розумію, порядок денний складався до моменту отримання ухвали суду. Як законослухняний орган, ВРЮ повинна виходити з указу Президента. Тому зараз, коли виникли нові обставини, які дозволяють нам прийнять інші рішення, можна змінити назву порядку денного.
Л.Ізовітова. Порядок денний формувався 27 червня відповідно до нашого регламенту. Ухвалу суду ми отримали 29 червня. Давайте вирішимо: ми обговорюємо указ Президента чи ні і чи приймаємо, що він є таким, що припинив повноваження наших членів. А також виходимо з того, що сьогодні ми не можемо голосувати за будь-яких умов, тому що ухвала суду стосується лише двох членів ВРЮ — А.Чернушенка і С.Гавриша, а тому тих, які можуть сьогодні голосувати, лише 12, тобто немає кворуму.
Зараз ми можемо лише обговорити ситуацію, яка склалася, і, мабуть доцільно було б направити Президенту листа, що ми не повноважні і не можемо працювати у зв’язку із ситуацією, що склалася. В такому випадку ми повинні розглянути питання про повноваження ВРЮ.
Ольга Жуковська, віце-президент Спілки адвокатів України. Я при всій повазі не можу погодитися з Лідією Павлівною ось із якого питання. Мені здається, що ми однозначно розуміємо цю ситуацію, але якщо ми будемо розглядати питання про повноваження ВРЮ, то ми нічого цим не доб’ємося. Тобто мета і засіб не відповідатимуть одне одному, тому що на закиди з нашого боку нам дуже слушно надійде відповідь, що у зв’язку з ухвалою суду про забезпечення позову повноваження пана С.Гавриша і А.Чернушенка є дійсними, тому склад у нас який був, такий і є.
Коли йдеться про законність акту, це не той шлях. Нащо використовувати такі дивні аргументи, що в нас немає кворуму, цілком підтримуючи саму ідею, що таке втручання в питання щодо складу ВРЮ може призвести до фактичного блокування її діяльності, оскільки ми знаємо, що відбувається у ВР. І навіть якщо б це був законний указ, якщо б їх законно призначили, то бозна-коли ці люди змогли б скласти присягу. Дійсно блокується діяльність ВРЮ. Але я б цей аргумент перенесла на друге місце і не робила саме його центральним предметом нашого звернення.
Я вважаю, що ми повинні прийняти звернення до Пре зидента, тому що кулуарні обговорення цієї ситуації нікуди не ведуть.
В.Маляренко. Ніяких звернень, бо кожне звернення повинно містити в собі оцінку указів. У зв’язку з тим, що є позов до суду, ми не маємо права давати будь-яку оцінку цим указам. Будь-яка оцінка цього указу буде орієнтиром, дороговказом для суду. Ми не маємо права давати орієнтир суду.
Якщо О.Задорожній подає заяву до суду, то він повинен це зробити негайно і добитися рішення, яке вже є, а потім добитися рішення суду по першій інстанції, і лише після того ми можемо давати оцінку указу. Сьогодні з точки зору суддівської етики цього робити не можна.
В.Андрейцев. У мене є конкретна пропозиція. Поставити таке питання: «Про ситуацію, що склалася у ВРЮ у зв’язку з припиненням повноважень її членів»… і далі за текстом. Це питання можна ставити і обговорювати навіть якщо залишиться 2 легітимних члени ВРЮ, де ми могли би висловити свою стурбованість у зв’язку із ситуацією, яка склалася, бо ми фактично паралізовані. Тобто ми можемо викласти юридичні факти, які дають нам підстави висловити свою оцінку. Ми маємо сказати, що внаслідок таких дій ВРЮ не може і не буде сьогодні працювати.
А.Чернушенко. Я думаю, що в нас немає правових перешкод для того, щоб продовжити нашу роботу. Я не вбачаю перешкод навіть у тому порядку денному, який запропоновано. Але Володимир Іванович якоюсь мірою справедливо сказав, що наш порядок денний повинен узгоджуватись із ухвалою суду. Якщо це так, то можна дещо змінити порядок денний і запропонувати розгляд питання «Про повноваження членів ВРЮ у зв’язку з указом Президента». І ми відступимо від дилеми, яка в нас виникла, і наше рішення буде узгоджуватись з ухвалою суду.
По-друге, зверніть увагу, що в нас є ухвала суду про забезпечення позову. В ній першим пунктом зазначено: «У зв’язку із забезпеченням адміністративного позову призупинити дію указу Президента». Суд відкриває нам шлях до обговорення цього питання. Дію указу призупинено, і Олександру Вікторовичу не потрібно додатково звертатися до суду. Це його особиста справа: звернеться він окремо чи до нас приєднається, суд уже призупинив дію указу в цілому.
Адміністративний позов пред’явлено не тільки до Президента, а й до ВРЮ. Тому уникнути обговорення неможливо. Ми повинні обговорити це питання і запропонувати представника колегіального органу, який має прийти до суду й висловити позицію ВРЮ. Ми ж повинні чітко сформулювати нашу думку відносно цього указу, інакше як представник ВРЮ буде орієнтуватися в процесі розгляду справи в суді? Ми повинні чітко сказати, яку позицію ВРЮ він повинен донести до суду. і тут ніякого впливу не буде, а якщо й буде, то лише позитивний.
О.Жуковська. Паралельно ми можемо в якомусь документі висловити нашу позицію Президенту, і це жодним чином не буде фактором тиску на суд. Будь-яке наше рішення, а не позиція, може бути оскаржене в районному суді. То чим ми тиснемо на суд?
С.Гавриш. Я теж підтримую Ольгу Леонідівну. Таким чином ми створюємо правову можливість для Президента, щоб не йти до суду, а власноруч припинити порушення закону. Позиція ВРЮ — добросовісна акція, ми допомагаємо Президенту виконувати свої обов’язки, і, таким чином, наше звернення до нього не буде мати політичного характеру, а виключно нормативно-правовий.
Воно має показати, що Президент помилився, можливо, помилилося його оточення, можливо, дійсно хтось узяв факсиміле і «пропечатав» ці укази, а Президент нічого не знає.

Рада звертає увагу Президента

Сергій Сафулько, голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при КМ України. Нинішнє засідан ня надзвичайно важливе для долі всієї ВРЮ. Вже визначалась та обставина, що практика, започаткована цим указом, може призвести до того, що в майбутньому ми станемо свідками появи таких указів відносно інших посадових осіб держави.
На мою думку, указ Президента про втрату чинності указів про призначення деяких членів ВРЮ не є актом, який відповідно до закону є рішенням про припинення повноважень членів ВРЮ. Закон надає право органу, який призначив члена Ради, лише у двох випадках припинити його повноваження. І це має бути не будь-який акт, не будь-який лист, а саме рішення. З огляду на це, на мою думку, указ про втрату чинності не є таким рішенням.
Стаття 18 закону вказує, що орган, який призначив члена Ради, може припинити його повноваження, прийнявши відповідне рішення. Такого рішення немає. Є лист голови Секретаріату, в якому він указує, що відповідно до указу Президента повноваження членів ВРЮ С.Гавриша, О.Задорожнього і А.Чернушенка припиняються. Але голова Секретаріату не є органом, який призначив цих членів ВРЮ. Тому я вважаю, що Рада має прийняти рішення про підтвердження повноважень указаних членів ВРЮ, і перешкодами для цього не можуть бути ні звернення до суду, ні факт видання указу, оскільки повноваження членів ВРЮ можуть припинятися лише в тій формі, як це передбачено законом.
Таким чином, я вношу пропозицію, яку прошу поставити на голосування, зокрема, прошу підтвердити повноваження членів ВРЮ С.Гавриша, О.Задорожнього й А.Чернушенка. Я також вважаю, що ВРЮ нинішнім актом повинна призначити представника ВРЮ у справі, яка буде слухатися в Шевченківському райсуді м.Києва. Я вважаю, що ВРЮ (або її представник) повинна висловити позицію, що Рада визнає позов своїх колег у даній адміністративній справі. Таким рішенням ми звернемо увагу Президента як гаранта Конституції на те, що не можна такі серйозні рішення приймати в такий спосіб і в такій редакції.
О.Жуковська. Я з вами згодна, але не зовсім зрозуміла, чи може Президент, крім підстав, передбачених у законі, припинити повноваження членів ВРЮ?
С.Сафулько. Є тільки дві підстави.
О.Жуковська. Тому тут головна не форма, а зміст.
С.Сафулько. Ні, і зміст, і форма. Я вважаю, що рішення про припинення повноважень членів ВРЮ взагалі не існує, тому що це може бути тільки рішення або ВРЮ, або Президента як органу, котрий призначив указаних членів ВРЮ.
О.Задорожній. Хотів би звернути вашу увагу на те, що тут усе ж таки є два питання. Перше питання відносно законності, конституційності указу, друге — щодо можливих форм такого указу. А чи повноважні ми, як ВРЮ, це питання обговорювати?
За повні 10 років екс-президент Л.Кучма видав 27652 укази, як колективні, так і індивідуальні, щодо окремих осіб. Усього за 10 років було нагороджено приблизно 32 тис. осіб, за неповні два роки видано 29590 указів про нагородження осіб.
Виникає питання юридичної волі, етики в широкому сенсі, тому, прийнявши рішення і щодо судового оскарження, я буду вдячний за будь-які юридичні оцінки, котрі для мене особисто в цій ситуацій важливі.
А.Чернушенко. По-перше, я добре розумію почуття шановного колеги, якого таким незвичним способом привітали з днем народженням, але думаю, що нас усіх привітали з 10 річчям Конституції незвичним способом.
По-друге, мені здається, що указ Президента, який ми обговорюємо, взагалі не має юридичної сили. Зверніть увагу, що указ називається «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів…». Ми бачимо що така практика існувала й раніше, але та практика, на яку ми посилалися, повністю узгоджувалася із законом про ВРЮ, який передбачає як наслідок за відмову скласти присягу втрату членства у ВРЮ, тому тоді дійсно Президент мав би підстави в певній частині визнати указ таким, що втратив чинність.
У нас виникало питання, чи потрібно було мотивува ти Президенту цей указ. Мабуть, ні, якщо ставилось питання лише про те, що попередні укази визнаються такими, що втратили чинність, але посилатися на закон, на нормативний акт, який дає підстави визнавати укази такими, що втратили чинність, я думаю, необхідно.
По-третє, зверніть увагу на нерозуміння навіть Секретаріатом Президента тієї юридичної термінології, яка застосовується. В указі Президента йдеться про втрату чинності указів і взагалі відсутнє посилання на позбавлення повноважень членів ВРЮ, тоді як голова Секретаріату веде мову про те, що попередні укази скасовано, хоча ми бачимо, що Президент ніде не посилається на те, що він скасовує укази. Більше того, після цього голова Секретаріату робить висновок, що повноваження членів ВРЮ припинено і пропонує ВРЮ розглянути це питання і припинити повноваження членів ВРЮ. Все це свідчить про неналежну юридичну забезпеченість діяльності Секретаріату.
А якби ми з чимось аналогічним зіткнулися, розглядаючи проступок судді? Якби суддя ухвалив подібне рішення, яким би чином реагувала прокуратура на такий факт? Ми ж добре розуміємо, що не Президент особисто готує указ, а цілий апарат, який потім передає його на підпис. Тому є багато питань, які необхідно обговорити і дати відповідну оцінку.
Як завжди, після обговорення «на публіку», всі питання вирішувалися за зачиненими дверима, причому членам ВРЮ на це вистачило менше ніж 10 хвилин. Оскільки під час засідання ніхто й словом не обмовився про причини дострокового звільнення трьох членів Ради, «ЗіБ» після закінчення роботи ВРЮ поцікавився про це у в.о. голови ВРЮ та С.Гавриша:
— Лідіє Павлівно, на вашу думку, чому Президент вирішив звільнити трьох членів ВРЮ?
Л.Ізовітова. Не знаю.
«ЗіБ». З політичних мотивів?
Л.Ізовітова. Не знаю. Для нас це загадка. Ми не знаємо й не здогадуємось.
«ЗіБ». Степане Богдановичу, як ви вважаєте, чому Президент звільнив трьох членів ВРЮ, зокрема і вас? Це відбулося через певні політичні мотиви?
С.Гавриш. Відповіді на це питання нема. Я кваліфікований юрист, доктор, професор академії, не бачу жодної причини для мого звільнення, навіть теоретично, яка б могла бути у Президента. Думаю, що це результат несумлінної діяльності його канцелярії, боротьби людей за місце.

Підготував
Всеволод НЕКРАСОВ