Закон і Бізнес


«Справа Гонгадзе» під грифом «таємно»?

ГПУ разом з обвинуваченим Протасовим вирішили сховатися від преси


Правосуддя, №4 (732) 28.01—03.02.2006
1940

Судове засідання у «справі Гонгадзе» перенесено на 1 лютого. Таке рішення прийняла колегія суддів Апеляційного суду Києва у зв’язку з відсутністю представників Мирослави Гонгадзе. А двома днями раніше головуюча прийняла рішення деякі засідання проводити в закритому від ЗМІ режимі у зв’язку з негативним впливом журналістів на стан здоров’я підсудного Миколи Протасова. Рішення було ініційоване клопотанням представників Генпрокуратури та самого підсудного. Цікаво, а як журналісти впливають на здоров’я прокурорів?


Отже, засідання, яке відбулося 23 січня, залишається одним із найбільш виразних у цій справі. Тоді адвокат Лесі Гонгадзе Андрій Федур заявив клопотання про виклик до залу суду як свідків колишнього охоронця Президента Миколу Мельниченка (А.Федур запевнив, що отримав від того згоду давати показання), спікера Володимира Литвина, екс-президента Леоніда Кучму, екс-голову СБУ Леоніда Деркача, заступника голови парламентського Комітету з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією Григорія Омельченка, заступника Генпрокурора Віктора Кудрявцева, Голову Верховного Суду Василя Маляренка та Президента Віктора Ющенка.

Крім того, в цьому ж клопотанні представник матері Георгія просив суд витребувати з Апеляційного суду Києва певні матеріали, які нібито свідчать про надання судом дозволу на проведення оперативно-розшукових дій відносно Г.Гонгадзе та про зусилля на той час заступника Генпрокурора Віктора Кудрявцева, спрямовані на звільнення з-під варти генерала Олексія Пукача, який нібито організував убивство журналіста.

Зокрема, А.Федур заявив: «Також необхідно витребувати матеріали з Апеляційного суду Києва, аби з’ясувати, чи дійсно його голова дав дозвіл СБУ на застосування таких заходів відносно Г.Гонгадзе. Крім того, слід витребувати документи СБУ, аби з’ясувати, чи проводилася спеціальна операція під кодовою назвою «Провокатор».

Адвокат також звернув увагу суду на те, що звинувачення, які висунуті підсудним у справі, — «це звинувачення у скоєнні вбивства групою осіб. Але в той же час в обвинуваченні зазначається, що вбито журналіста Георгія Гонгадзе через професійну діяльність. Указується на те, що вони отримали вказівки це вчинити. Очевидно, що дії підсудних у справі необхідно кваліфікувати також за п.«в» («вбивство у зв’язку з громадською чи професійною діяльністю») і за п.«ц» ст.93 КК («вбивство на замовлення»). Я дійшов цих висновків, вивчаючи матеріали справи».

— Чи правильно зрозумів вашу думку суд, що показання цих осіб є важливі для правильної юридичної кваліфікації дій підсудних? — запитала головуюча на засіданні Ірина Григор’єва.

— Так, — відповів адвокат.

У той же час представники ГПУ та захисники підсудних категорично не погодилися з подібним клопотанням, яке, на їхню думку, було подано з грубим порушенням закону та передчасно.

Порадившись на місці, головуюча суддя клопотання відхилила як передчасне, зауваживши, що ця відмова не забороняє представникам родичів убитого журналіста повторно направити таке клопотання на відповідній стадії процесу.

Надалі відбулось те, що багато хто передчував: суд частково задовольнив прогнозоване клопотання представників держобвинувачення та підсудних, а саме — заборонив присутність журналістів під час розгляду справи в частині оголошення обвинувального висновку, допиту підсудних, окремих свідків, у показаннях яких міститься інформація щодо матеріалів, віднесених до державної таємниці, а також дослідження матеріалів справи, в яких є інформація, що віднесена до держтаємниці у сфері держбезпеки та охорони правопорядку.

В ухвалі зазначалося: «Суд вважає, що заявлене адвокатом підсудного та прокурорами клопотання підлягає задоволенню частково… 9 січня 2005 року в ході розгляду справи внаслідок дій з боку представників ЗМІ які намагалися отримати інтерв’ю, проведення зйомок та фотографування, стався гіпертонічний криз... Протасов на такі дії реагує негативно, в нього погіршується стан здоров’я, що, в свою чергу, перешкоджає оперативному розгляду справи.

Учасники судового розгляду та інші особи, які присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання кінозйомки, теле-, відео- звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається виключно з дозволу суду. Фізична особа може бути знята на теле-, кіно- чи відеоплівку лише за її згодою. Проте такої згоди прокурорів, підсудних і їхніх адвокатів не надходило.

Отже, виходячи з інтересів безпеки осіб, взятих під захист, їх допит необхідно проводити в закритому судовому засіданні.

Судовий розгляд у частині оголошення обвинувального висновку, допиту підсудних, ряду свідків, у показаннях яких міститься інформація, віднесена до державної таємниці у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, а також свідчень, представлених у матеріалах справи, необхідно проводити в закритому засіданні суду.

В наданні дозволу на здійснення в залі судового засідання в ході розгляду даної справи фото-, кіно-, теле-, відеозйомки, а також звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури відмовити, дозволивши фото-, кіно-, теле-, відеозйомку і звукозапис із застосуванням стаціонарної апаратури при проголошенні судового рішення, прийнятого за результатами розгляду справи».

На наступні 15 хвилин суд оголосив перерву, під час якої А.Федур пояснив представникам ЗМІ зміст ухвали: «Будуть окремі судові засідання, які проводитимуться в закритому режимі. Це засідання, де буде читатися обвинувальний висновок, де будуть давати свідчення самі підсудні у справі й де будуть давати свідчення окремі особи, які є співробітниками спецслужб. В іншій частині повинні бути відкриті засідання.

Суд ухвалив рішення, яким заборонив застосування стаціонарних засобів фіксації процесу. Я поки що жодного стаціонарного засобу у вас не бачу. Засоби фіксації, які працюють автономно, безперечно, є автономними, а не стаціонарними».

На думку адвоката Л.Гонгазде, суд прийняв таке рішення саме для того, щоб представники ЗМІ не почули обвинувального висновку і показань підсудних. А.Федур заявив: «Ця ситуація мене, м’яко кажучи, дивує. Сьогодні вже прокуратура не звертає уваги на Президента. Вже прокурор, якого призначав Президент, йому не підпорядковується. Що я маю на увазі? Саме Президент гарантував, що це буде відкритий, гласний судовий процес, а сьогодні саме частина представників державного обвинувачення, тобто представники Генпрокуратури, робили все можливе, щоб був закритий судовий процес. Це мене дуже турбує. З одного боку, є заяви Президента, а з іншого — зовсім інша позиція прокуратури.

Очевидно, що ЗМІ заважають прокуратурі. Бо ви, журналісти, є єдиною інституцією, яка сьогодні виконує функцію громадського контролю. Бо немає в нас насправді чітко вибудованого громадянського суспільства. Якщо в залі не буде журналістів, якщо туди нікого не допустять, можна буде казати, що це вже назавжди поховали ці справи. І ці спроби вже робляться, бо сьогодні є багато зацікавлених осіб, щоб не було про них нічого відомо, щоб їх не знали».

Після перерви суд перейшов до наступної стадії процесу — судового слідства, під час якого було зачитано обвинувальний висновок. Але журналісти його вже не почули, адже почала діяти ухвала суду про заборону їхньої присутності саме під час цієї процедури.

Всеволод НЕКРАСОВ