«Помаранчева ностальгія»
Не всі мрії коменданта майдану Романа Безсмертного щодо проведення Дня свободи здійснилися. Він очікував майже півмільйонної аудиторії на центральній площі Києва, а зібралося лише близько 100 тисяч людей. Але все ж таки минулорічну ситуацію було відтворено: помаранчеві стяги з написом «Так!», пов’язані на руках стрічки та сніг, який пішов, наче на замовлення.
Концерт, після якого запам’яталася примітивна рима «патріот — ідіот», і відеофільм про «помаранчеву революцію» не надто зацікавили людей. Усі чекали політичної частини дійства.
Ніхто й не сумнівався, що першим виступатиме голова ради НСНУ Р.Безсмертний. Його чомусь зарахували до польових командирів, хоча він сам сказав, що в 2004 р. не виходив на сцену.
Микола Томенко влаштував голосування щодо відмови від меморандуму, підписаного між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. А Володимир Філенко навіть дозволив собі заспівати на сцені.
Виступ міністра внутрішніх справ ЮріяЛуценка зірвав шквал оплесків, бо він зазначив: «Це наше свято, і я його не віддам ні Шуфричу, ні Медведчуку, ні Януковичу, ні рудому таргану!» А потім почав розповідати про свої досягнення за цей рік не як польового командира, а як міністра. Й додав, що сьогодні В.Януковичу «малюють» 18%, тоді як минулого року — 45%.
Коли виступали лідери різних політпартій, згадуючи інколи про святкування, з натовпу чулися вигуки: «Ми не святкувати прийшли, а згадати!» А деякі партійні керівники взагалі забували про День свободи і проголошували свої вимоги щодо блокування на виборах, очищення списків від осіб, які себе скомпрометували, відміни депутатської недоторканності і т.ін.
Під час виходу на сцену «тріо» в складі: Юрій Єхануров, Анатолій Кінах, Олександр Мороз — молодий чоловік із плакатом «Тимошенко» скандував: «Давай Юлю! Юлю до слова!»
Соціаліст О.Мороз знову нагадав усім про нерозкриту справу вбивства Г.Гонгадзе й пообіцяв, що її буде доведено до суду. Він, як і обіцяв, не згадав про плівки М.Мельниченка, котрі він перший оприлюднив в Україні. Та чи тримає він цього «козиря» до кінця виборчої кампанії?
Нарешті народ дочекався виступу екс-прем’єра Ю.Тимошенко.
Говорила вона про те, що й завжди: справжні економічні показники були оприлюднені лише нею, тому й загальна картина сальдо, експорту-імпорту виявилася невтішною. Не забула й нагадати, що голосувала проти конституційної реформи.
Виступ Президента розпочався о 8-й вечора. Він прийшов з усією родиною. Майже годину Віктор Андрійович розповідав про перемоги, розчарування, необхідність боротьби з корупцією та проведення реформ. Загалом його промова нагадала виступ на з’їзді Народного союзу «Наша Україна», що відбувся 12 листопада. Хоча для майдану, напевно, варто було підкинути більш слів замість цифр.
Іноді Президент робив «ліричні відступи», бо натовп заважав йому говорити, скандуючи: «Юля!» Звичайно ж, В.Ющенко не ображався, але зауважував: «Ну, будь ласка, ще раз крикніть «Юля!», і я буду виступати. Давайте будемо коректними. Всьому прийде час».
Під час виконання пісні «Україна» «помаранчеві» взялися за руки. Це й було єдиним проявом об’єднання команди. А один чоловік із натовпу, весь у помаранчевому, не надто голосно висловив свою думку щодо побаченого: «Не будуть вони разом. Обоє горді. А я завжди буду згадувати не сьогоднішній майдан, а той, справжній, що був рік тому».
Марина ЗАКАБЛУК