Суди є, а судової влади немає

Президент обіцяв суддям зарплату, квартири та палаци в обмін на незалежність

2 листопада, в перший день VII з’їзду служителів Феміди, в Києві, в Жовтневому палаці, зібралися глава держави, спікер парламенту, міністр юстиції, секретар РНБО та багато представників «судової еліти», яким не байдужий плачевний стан українського судочинства. Ключовою подією з’їзду сміливо можна назвати обіцянку підвищити вдвічі заробітну плату людям у мантіях, надати їм житло та забезпечити гідні умови праці. Таке рішення прийняв Віктор Ющенко після виступу Голови Верховного Суду Василя Маляренка, який за півгодини встиг розповісти, як, чим і в яких умовах живе сьогоднішній суд.

Темний ліс судочинства

В.Маляренко особливо гостро поставив питання замовних судових рішень, але, на жаль, законодавство України не дає можливості визначити незаконні й замовні рішення без заяв і скарг із боку зацікавлених осіб. У результаті така ситуація сприяє тому, що деякі політичні сили прагнуть мати «своїх кишенькових суддів». Крім того, голова ВСУ висловив стурбованість якістю підготовки кадрів у судовій системі, нарікаючи на те, що наразі немає вищих навчальних закладів, де б готували фахівців для судів.

Окрім того, В.Маляренко звернув увагу делегатів і особливо керівництва країни на те, що непродумана судова реформа призвела до стрімкого зростання кількості справ, які надходять на розгляд судів усіх рівнів. За його словами, неправильне уявлення про те, що касаційний перегляд справ може здійснювати тільки ВСУ, призвело до того, що вища судова інстанція України завалена справами. Для виправлення ситуації він запропонував тимчасово передати функції касаційної інстанції на регіональний рівень.

Спочатку нагайка — потім пряник

Перед тим як дати обіцянку задовольнити нагальні потреби суддів, Президент не утримався від критики судової системи, яка потребує негайного реформування. В.Ющенко підкреслив, що судова влада за 14 років незалежності не стала владою, і додав: незалежною. Крім того, існує проблема упередженості в діях суддів і нехтування презумпцією невинності, а кількість невиконаних судових рішень сягає 50%, тоді як рівень корупції в судах, за даними «Українського демократичного кола», становить 3,52 бала за п’ятибальною шкалою. Президент переконаний, що суди не стали авторитетом для громадян, їм просто не довіряють і як результат — людина в Україні відчуває себе незахищеною.

Проте після критики В.Ющенко зглянувся на становище суддів і погодився, що вони працюють в екстрених умовах, що, безперечно, ускладнює їхню роботу, й одразу ж доручив Кабміну розробити спеціальну програму будівництва приміщень для судів на 2006 —2011 роки. Якщо вірити главі держави, то в кожному обласному центрі буде побудований палац правосуддя, тільки невідомо коли. До речі, в держбюджеті наступного року будуть передбачені кошти на забезпечення суддів житлом. Крім того, В.Ющенко доручив Кабміну підготувати і внести в парламент законопроект щодо змін до закону про статус суддів у частині визначення гідного розміру їх заробітної платні. Він попросив підтримки суддів, пообіцявши, що тільки таким чином можна перемогти Мінфін.

Також Кабмін уже наступного року за дорученням Президента займатиметься розробкою програми створення електронних баз даних судових рішень, які повинні бути загальнодоступними.

Про досягнення
й недоліки

Ініціативу глави держави покращити фінансовий стан суддів підтримав Володимир Литвин і запропонував збільшити фінансування судової системи на 1 млрд грн., мотивувавши це тим, що збільшення матеріального забезпечення суддів є гарантією їхньої незалежності. Проте В.Литвин застеріг, що велика різниця в зарплаті суддів і решти населення може призвести до недовіри до правосуддя. Загалом спікер ВР вважає, що для вирішення проблеми незалежності суддів потрібен системний підхід і довгострокова концепція. Він запропонував створити державну комісію, яка б займалася концептуальним реформуванням судової системи.

Після виступів керівництва країни з доповідями виступили голови Вищого Господарського та Вищого адміністративного судів. Кожен говорив в основному про проблеми й досягнення у своїй інстанції, але в питаннях покращення умов роботи суддів, зменшення навантаження на них керівники були солідарними.

Крім обговорення наявних проблем, на з’їзді пролунало чимало пропозицій. Зокрема, голова Судової палати в адміністративних справах ВСУ Віктор Кривенко запропонував перевести Державну судову адміністрацію в систему органів судової влади, але за умови, що вона не стане підрозділом ВСУ, а існуватиме як важливий самостійний інститут. А статус голови ДСА повинен бути прирівняний до статусу віце-прем’єр-міністра.

Виступив перед делегатами суддівського з’їзду і голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Василь Земляний, який сподівається, що поправки до закону «Про судоустрій України» звільнять ВККС від виконання не властивих їй функцій.

За словами В.Земляного в українському судочинстві ще одна важлива проблема — неповна укомплектованість суддівського корпусу (82%), але це не причина обирати суддями людей із неналежною непрофесійною підготовкою. Навпаки, голова кваліфкомісії переконаний, що обов’язковою умовою для призначення на посаду судді повинне бути успішне закінчення Академії суддів, яка існує при Державній судовій адміністрації.

Після виступів членів президії висловитися мали можливість делегати з’їзду. Звісно, кожен наголошував на власних пріоритетах, але всі зійшлися на думці, що судова система не може далі існувати в такому стані, в якому вона перебуває зараз, — потрібні зміни, причому негайні. А поки судова реформа — це тільки гучні слова й обіцянки, в які суддям принаймні хочеться вірити.

3 листопада з’їзд обрав нових суддів Конституційного Суду. Ними стали: голова Апеляційного суду Харківської області Василь Бринцев, який з першого разу набрав 305 голосів із 515 можливих, В’ячеслав Джунь — суддя Вищого господарського суду, Анатолій Дідківський, Іван Домбровський і Ярослава Мачужак — судді Верховного Суду. Останні четверо набрали необхідну кількість голосів лише після повторного таємного голосування.

На з’їзді також була обрана нова Рада суддів, склад якої збільшився до 76 членів, оскільки на 10 суддів збільшився кадровий потенціал ВСУ і з’явився Вищий адміністративний суд.

Крім того, з’їзд обрав нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Детальніше про хід VII з’їзду суддів читайте в наступному числі «ЗіБ».

Катерина ПЛЕШКО,
Всеволод НЕКРАСОВ