Закон і Бізнес


Піррова перемога Міттала


Влада і закон, №44 (720) 29.10—04.11.2005
2510

Продаж «Криворіжсталі» стала перемогою Президента над парламентом, який 18 жовтня ухвалив постанову про призупинення цього аукціону. Проте після «святкового салюту» аналітики вдалися до аналізу: хто кого насправді переміг?


Одна частина політиків вважає, що продаж «Криворіжсталі» іноземному власникові призведе до економічної і навіть політичної залежності країни від «чужоземних» коштів. Прогнозуються й суттєві втрати українським бюджетом більшої частини валютних надходжень від реалізації продукції металургійного гіганта. Бо тепер доходи комбінату можуть оминати нашу країну, осідаючи в офшорах.

Крім того, в новому конфлікті між парламентом та Президентом — щодо витрачання коштів, які мають надійти від індійського магната, глава держави ризикує зазнати поразки: без Верховної Ради спрямувати їх на будь-які цілі неможливо. А народні депутати оприлюдненням бажаного для них розподілу, безумовно, гратимуть насамперед «на електорат» і проти глави держави.

Привертає увагу й те, що більшість експертів називали ціну продажу більш ніж несподіваною й навіть фінансово необгрунтованою. Проте економічна складова продажу якщо й має місце, то дещо в іншій площині. Й річ не в тім, що навколо комбінату зійшлися інтереси лідерів світової металургії, а перемога додала ваги новому власнику «Криворіжсталі». Йдеться про те, на яку політичну силу на парламентських виборах орієнтуватиметься індійський мільярдер. Адже йому аж ніяк не захочеться втратити контроль над комбінатом через перебудову парламенту в березні наступного року. Бо на придбання «Криворіжсталі», за його ж словами, йому довелося залучати кредитні ресурси, які слід віддавати. А підтримка буде потрібна. Насамперед у судових процедурах.

При цьому в глави держави, який пообіцяв всіляко підтримувати індійського магната, опозиціонерів буде більш ніж досить. Навіть ті самі соціалісти, які, втративши державний контроль над комбінатом (адже до 24 жовтня В.Семенюк фактично замістила В.Пінчука й Р.Ахметова), позбулися й можливості використовувати його трудові та матеріальні ресурси під час виборчої кампанії. Тепер уже блок Президента може перетягнути до себе електорат «регіоналів» у 50 тис. працівників комбінату, який вони використали під час виборів-2004.

З іншого боку, продаючи те, що не можна було продавати за таких обставин, нова влада насупила на власні граблі. Юлія Тимошенко, яка використовувала лозунг: «Забирай і продавай награбоване», заклала міну уповільненої дії під президентський блок на парламентських виборах. Юрій Єхануров як виконавець на неї наступив.

Тепер один необережний крок чи то з коштами від продажу, що надійдуть до бюджету, чи з коштами, які надійдуть у виборчий фонд блоку влади, — і підірвати рейтинг НСНУ за тиждень-два до голосування буде легко навіть політику-початківцю. Бо відомо: де великі гроші та офшори, там і великі готівкові «відкати». Кому? Звичайно, тій політичній силі, яка забезпечує підприємству «дах».

А цей «дах», принаймні юридичний, новому менеджеру комбінату безумовно знадобиться. Й не через проблеми із законом, а через його (закону) фактичну недієвість у нашій країні. Так, заступник голови ФДМУ Олександр Бондар заявляє про відсутність будь-яких підстав для скарження результатів конкурсу. Але в наявності — відсутність повернення коштів попереднім власникам «Криворіжсталі» до її повторного продажу (відповідна заява в Євросуд містить посилання на ст.1 Протоколу №1, що забороняє вилучення майна без попереднього відшкодування його вартості) та знову недотримання 75-денного строку між оголошенням про конкурс та його проведенням.

Отже, й нова угода оскаржуватиметься в судах. І, відповідно, нас очікують чергові судові процеси та соціальні конфлікти навколо металургійного гіганта. Як довго? До парламентських виборів.

Лев СЕМИШОЦЬКИЙ