«Гарний» проект «Негарний» проект

Лідер ХЛПУ, народний депутат Леонід Черновецький вирішив сприяти оздоровленню нації. Для цього він розробив законопроект №2383 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про рекламу» (щодо заборони реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв)....

Бій пияцтву та тютюнокурінню!

Лідер ХЛПУ, народний депутат Леонід Черновецький вирішив сприяти оздоровленню нації. Для цього він розробив законопроект №2383 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про рекламу» (щодо заборони реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв).

Як розповідає автор проекту, закон «Про рекламу» було прийнято в 1996 році. Протягом шести років погляд будь-якого пересічного громадянина на вулицях наших міст, у салонах громадського транспорту постійно натикається на нав’язливу рекламу цигарок і випивки. Таке явище є прикметою країни третього сорту, тому цьому треба покласти край, вважає Л.Черновецький.

За його словами, метою та завданням запропонованого проекту є запровадження хоч якоїсь перешкоди на шляху підлітків, молодих людей до тютюнового та алкогольного одурманення. «Думаю, що нікого не треба переконувати в шкідливості тютюнового диму та пияцтва. Але не будемо забувати, що часом рекламуються контрабандні цигарки з підвищеним умістом шкідливих речовин і так звана паленка замість горілки», — додає він.

Проектом передбачається раз і назавжди припинити рекламу паління та пияцтва. Запровадження в ч.1 ст.8 закону «Про рекламу» такого обмеження знімає всі проблеми в сфері реклами відвертого зла і вивільняє закон від необхідності регулювати рекламу цього неподобства у ст.21.

Законодавство про рекламу складається власне із закону «Про рекламу», а також низки нормативних документів. У прикінцевих положеннях запропонованого проекту передбачено доручення Кабміну привести рішення уряду у відповідність із цим законом, а також забезпечити перегляд і скасування міністерствами та відомствами України їхніх нормативних актів, що суперечать цьому закону.

Водночас у парламенті зареєстровано схожий проект №2383-1 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про рекламу» (щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв)» під авторством нардепа Олександра Омельченка.

Проект запроваджує перешкоди для будь-якого рекламування на телебаченні у денний і вечірній час тютюнових виробів і алкогольних напоїв, а також відповідних знаків для товарів та торгових марок. Водночас проектом передбачається дозволити рекламувати на телебаченні тютюнові вироби й алкогольні напої (а також відповідні знаки для товарів та торговельні марки) з 23-ї до 4-ї години.

Однак лідер ХЛПУ у порядку законодавчої ініціативи вніс до парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації законопроект про відхилення проекту О.Омельченка.

Такий вчинок він пояснює тим, що будь-який проект, спрямований на подальше збереження дозволу на рекламу нікотину та алкоголю, повинен бути відхилений ВР. «Нам треба негайно, раз і назавжди припинити рекламу паління та пияцтва. Саме таке, сміливе та принципове рішення принесе здоров’ю нації користь. Відомо, що у розвинених країнах вживання тютюну та алкоголю рік від року зменшується. Нещодавно уряд Голландії заборонив паління навіть у барах, де раніше відкрито торгували марихуаною. Мер Нью-Йорка, як повідомлялося у ЗМІ, заборонив паління в громадських місцях тощо. Паралельно в цих країнах зменшуються показники смертності немовлят, збільшуються строки життя як чоловіків, так і жінок. Тільки в країнах із низьким рівнем культури люди скорочують собі життя нікотином і алкоголем, та ще й залюбки рекламують засоби скорочення життя людини.

То чи не пора покласти край безсоромній рекламі цих складових наркоманії в нашій цивілізованій європейській країні?!

Наполягаю на відхиленні зазначеного проекту закону як такого, що зберігає рекламу тютюну та алкоголю», — додав народний обранець.

Депутат потурбувався про вищу освіту дітей

Парламентар Степан Гавриш із метою спрощення доступу дітей з малозабезпечених сімей до системи вищої освіти розробив законопроект №7071 «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (щодо отримання вищої освіти).

Так, за даними нардепа, на сьогодні державне замовлення у вищих навчальних закладах державної та комунальної форм власності становить не менше ніж 51% від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс. Однак, за його словами, значна частина молоді позбавляється права вибору навчання в державних вищих навчальних закладах і змушена буде йти у вищий навчальний заклад недержавної форми власності, де найчастіше вартість навчання є набагато вищою, ніж у державних вузах, а якість підготовки не завжди відповідає сучасним вимогам.

Дітям із малозабезпечених сімей узагалі не залишається жодного вибору, тому що навчання у ВНЗ за контрактною формою є занадто обтяжливим для сімейного бюджету, а на державне замовлення діти з малозабезпечених сімей майже не мають змоги пройти за конкурсом. Саме тому С.Гавриш уніс це доповнення, згідно з яким держава сприяє дітям із малозабезпечених сімей в отриманні вищої освіти за державним замовленням. Крім того, прийняття цього проекту, на думку автора, стане суттєвим кроком у реалізації виборчої програми Президента, п.2 («Забезпечити пріоритетне фінансування соціальних програм») якої прямо гарантує пріоритетне право на отримання вищої освіти за бюджетні кошти дітям із малозабезпечених сімей.

Відповідно до проекту держава сприяє дітям із малозабезпечених сімей в отриманні вищої освіти за державним замовленням на конкурсній основі, за інших рівних умов переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів I—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів мають діти з малозабезпечених сімей.

Парламентські експерти у своєму висновку висловили кілька зауважень, зокрема, що в проекті необхідно передбачити запровадження механізму реалізації запропонованої норми, щоб виключити можливість використання фальшивих документів щодо фінансового стану сімей для вирішення питання отримання дітьми освіти на пільгових умовах.

Також, на думку експертів, питання стосовно отримання освіти дітьми з малозабезпечених сімей не є предметом регулювання ст.5 закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», до якої пропонується внести зміни, нею визначаються лише розміри державної соціальної допомоги.

Що стосується інших «контролерів» законопроектів, то Кабмін проект підтримав, а парламентський Комітет з питань освіти і науки прийняв зовсім протилежне рішення. Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму цілком погодився з позицією уряду. Їхні колеги з Комітету з питань соціальної політики та праці запропонували проект направити автору на доопрацювання.

Фонд соцстрахування «схудне»?

Парламентар Сергій Кіроянц вважає, що прийняття його законопроекту №7111 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (щодо внесків за осіб, які не підлягають страхуванню) обов’язково призведе до скорочення кількості судових позовів щодо доказу права роботодавця не сплачувати внески за осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття.

Проект розроблено з метою врегулювання питань щодо сплати роботодавцями внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття за осіб, які згідно з нормами чинного законодавства не підлягають відповідному страхуванню.

Проектом юридично закріплюється право роботодавця не сплачувати внески до Фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття за осіб, що не підлягають такому страхуванню.

Згідно зі ст.5 закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено перелік осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття. Таким чином, вважає автор законопроекту, норми чинного законодавства передбачають перелік фізичних осіб і не врегульовують відповідне питання для роботодавців, які не повинні сплачувати внески за таких осіб.

Проектом передбачається врегулювати зазначене питання і надати право роботодавцю не сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування за осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття згідно зі ст.5 чинного закону.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради вважає, що проект справедливо привертає увагу до загальної проблеми щодо соціального страхування пенсіонерів, які працюють на умовах трудового договору. Водночас експерти підкреслюють, що залишається невирішеним питання стосовно соціального страхування інвалідів ІІ — ІІІ груп, які отримують пенсію та мають право працювати за певних умов.

Натомість парламентський Комітет з питань соціальної політики та праці зазначив, що введення запропонованої норми призведе до значного зменшення надходжень до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, що автоматично змінить на гірше його фінансовий стан, спричинить скорочення виплат застрахованим особам, надання соціальних послуг та обмеження виконання статутних зобов’язань фонду.

Одночасно, на думку «комітетників», такі зміни створять перевагу у використанні роботодавцями праці пенсіонерів, іноземців та осіб без громадянства. Через це члени комітету рекомендують парламенту відправити проект на доопрацювання.

Пацієнти залишаться зі старими правами

Парламентарії Михайло Лобода, Василь Сіренко та Петро Симоненко зайнялися розробкою прав пацієнтів. Ця праця через деякий час перетворилась у законопроект «Про права пацієнтів» (№2649-1).

Слід зазначити, що запропонований проект вельми амбіційний і неоднозначний (це відразу помітили експерти й колеги-депутати). В обгрунтуванні до проекту автори розповіли, що уряд у своїх програмах щодо надання громадянам гарантованої державою безкоштовної медичної допомоги гарантує тільки кількісні показники діяльності установ охорони здоров’я (виїзди швидкої допомоги, відвідування лікаря, дні перебування в стаціонарі і т.ін.), але не демонструє механізмів функціонування громадянського суспільства, які діятимуть з метою досягнення ефективного вирішення проблем, що виникають при спілкуванні громадянина з державою. Ці механізми повинні бути незалежними від служби охорони здоров’я, яка є органом виконавчої влади, вважають комуністи (Всі три депутати є членами фракції КПУ. — Прим. ред.).

Вони підкреслюють, що до цього часу не прийнято закон про обов’язкове медичне страхування і добровільне медичне страхування. Тому, на їхню думку, цей фактор обмежує введення ринкових механізмів, зумовлює низьку заробітну платню, падіння середнього рівня кваліфікації та відповідальності медперсоналу, знижує динаміку розвитку технологічних процесів діагностики й лікування, породжує бажання зберегти соціалістичну систему охорони здоров’я і притаманні їй гіпертрофічні нагромадження площі, кількості персоналу, устаткування, системи розподілу та ін., нічого не змінюючи.

Захист прав пацієнта, контроль якості медичних послуг, аналіз діяльності лікувально-профілактичних установ, системи страхування та питань керування з метою вироблення єдиних стандартів і норм вимагає до себе найпильнішої уваги держави й громадськості. Більш того, зазначають автори проекту, говорячи про дійсно незалежну експертизу, стає очевидним, що ці питання можна вирішувати, працюючи у 2-ох напрямах: у межах створення державного інституту та суспільних об’єднань громадян-пацієнтів, як це відбувається в розвинутих країнах. Депутати впевнені, що для цього необхідно створити лігу захисту пацієнтів при Кабміні, підрозділом якої буде незалежна служба медичних експертів, що ставить своїм основним завданням захист прав пацієнтів і є необхідним інструментом у вирішенні перерахованих вище завдань.

Мета діяльності ліги відповідно до проекту буде полягати в незалежній оцінці державної охорони здоров’я та допомозі пацієнтам. Діяльність цієї служби є стимулом для вдосконалення системи охорони здоров’я, вважають законотворці. Основним завданням ліги та служби незалежних медичних експертів відповідно до проекту є захист прав пацієнта.

Діяльність ліги планується здійснювати на госпрозрахунковій основі та принципі самоокупності шляхом створення благодійного фонду сприяння діяльності ліги, і великих надходжень із державного бюджету він не вимагає, переконані автори проекту.

Однак парламентські експерти зазначають, що при всій актуальності проекту останній, на їхню думку, не відповідає вимогам, які висуваються до проектів законодавчих актів.

Про це, зокрема, свідчить наявність у ньому одночасно двох варіантів стст.2 і 3. Чимало положень проекту взагалі не належать до предмета його правового регулювання, наприклад, щодо заборони встановлення надбавок медикам, які готують донора до трансплантації (ч.7 ст.6 проекту). Крім того, він потребує належного стилістичного та граматичного доопрацювання.

А в парламентському комітеті з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства взагалі стверджують, що більшість положень проекту є незрозумілими й потребують редакційного і техніко-юридичного доопрацювання.