Обговорення захисту

Стажуватися можна буде в будь-якого правника, а іноземцям за практику в Україні доведеться сплачувати щорічні внески

На черговому засіданні Ради адвокатів України обговорення відразу кількох питань викликало бурхливу реакцію. Найбільше сперечалися з приводу затвердження положення про організацію проходження стажування і порядку допуску до практики іноземних адвокатів, а також про те, чи потрібний РАУ комітет з питань етики. У результаті при раді з’явилося п’ять комітетів. Крім згаданого, це комітети з питань розвитку міжнародної співпраці, з питань професійного розвитку, зі взаємодії з правоохоронними й державними органами і зі взаємодії з КДКА. Затвердили й перелік документів, необхідних іноземним захисникам, щоб працювати в Україні, а також визначилися з програмою стажування і порядком його проходження.

Липова рада

Серед чернігівських адвокатів з’явилися шахраї. З такої неприємної звістки почалося засідання РАУ. Голова Національної асоціації адвокатів Лідія Ізовітова розповіла, що в Чернігівській області з’явилася фіктивна рада адвокатів регіону — її зареєстрували без затвердження Радою адвокатів України відповідного положення. Але після звернення адвоката Олега Купрієнка до Окружного адміністративного суду Чернігівської області реєстрація цього органу була скасована. З’ясувалося, що реєстраторові було надано «липове» положення про Раду адвокатів Чернігівської області, на якому красувалася фальшива печатка РАУ — при тому, що рада — не юридична особа й своєї в неї немає. «Як голова НААУ я змушена звернутися в правоохоронні органи з приводу фальсифікації документів органів адвокатського самоврядування», — заявила Л.Ізовітова.

Заступник голови РАУ Валентин Гвоздій розповів «ЗіБ» про ситуацію ще красномовніше. Він звинуватив Геннадія Авраменка, який власне й очолював так звану раду адвокатів, в обмані колег. «Г.Авраменко створив «творчий союз» «Рада адвокатів Чернігівської області», при цьому збирав з адвокатів членські внески, які надходили на рахунки цього «творчого союзу». Близько 200 чоловік заплатили гроші. На мій погляд, мова йде про елементарне шахрайство. Людина кілька разів займала керівні посади, і всі йому довіряли. У результаті виявилися обдуреними — їх немає в реєстрі адвокатів, їм не видають ордерних книжок. Деякі адвокати вже звернулися до правоохоронних органів із цього приводу. Правда, дивно, що вони не стежили за офіційними повідомленнями НААУ», — прокоментував В.Гвоздій дії Г.Авраменка.

Показово, що на цей раз у засіданні РАУ не брав участі тільки один регіон — Чернігівська область. За словами заступника голови НААУ, там зараз не працюють ні рада адвокатів, ні КДКА і, швидше за все, в регіоні доведеться знову проводити конференцію.

На засіданні, до речі, було затверджено порядок проведення конференцій адвокатів у Полтавській, Вінницькій областях і у м.Києві. Розгляд питання щодо Сумської, Тернопільської і Рівненської областей перенесли через те, що там поки що не завершено формування органів адвокатського самоврядування, а тому відповідно до вимог законодавства належним чином  не внесені й не підтверджені цими регіональними радами дані про кількість адвокатів, з адресами  їх робочого місця в цих регіонах. Крім того, були затверджені регламенти конференцій Полтавської, Вінницької, Житомирської і Кіровоградської областей і м.Києва.

«Стажувальний» компроміс

Мабуть, найбільш дискусійним стало Положення про організацію і порядок проведення стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Потреба в його ухваленні давно назріла, тому що регіональним радам доводилося працювати за старими нормативними актами. Як повідомив В.Гвоздій, НААУ розробила нову концепцію, яка припускає, що стажист може вибрати керівника з сформованого місцевою радою адвокатів списку охочих учити новачків. Ніяких конкурсів, відборів, щоб уникнути виникнення конфліктних ситуацій і звинувачень у заангажованості. Можна вибрати будь-якого адвоката в будь-якому регіоні. При цьому керівник стажування може одночасно передавати досвід не більше ніж трьом підопічним. Критерії для кандидатів у керівники стажування вказані в самому законі.

Правда, навчання тонкощам професії обійдеться адвокатам-початківцям недешево — 20 мінімальних зарплат за півроку. У перерві представники деяких областей у неформальній бесіді зізнавалися, що в них у регіонах не багато хто зможе знайти 23 тис. грн. Тепер, мовляв, адвокатами зможуть стати або «мажори», або «вихідці» з правоохоронних органів. З цієї суми виплачується винагорода керівникові стажування — в розмірі не менше 1 мінімальної зарплати. Отримані кошти будуть розподілятися в такій пропорції: 70% отримує місцева рада адвокатів, а 30% — НААУ.

При цьому члени РАУ ніяк не могли дійти єдиної думки з приводу того, як проводити стажування і куди повинні надходити за нього гроші. Наприклад, голова Ради адвокатів м.Києва Інна Рафальська запропонувала створити центри підвищення кваліфікації і стажування при місцевих радах. «Регіональна рада, вивчивши особисту справу претендента, знає, як скласти для нього індивідуальну програму. Якщо, наприклад, він прийшов з правоохоронних органів, то має уявлення про кримінальне право, але не знає інших галузей. Значить, в його програмі потрібно зробити акцент на правилах адвокатської етики, організації адвокатської діяльності, посилити господарський, цивільний процес», — «просувала» свою ідею І.Рафальска.

«Наше положення не виключає можливості затвердити індивідуальний план стажування. До того ж воно передбачає можливість стажуватися по черзі мінімум у трьох адвокатів», — відстоював свою позицію В.Гвоздій. За словами І.Рафальської, регіональні ради зможуть самі підготувати курс для стажистів, домовившись з представниками Конституційного, вищих спеціалізованих судів.

«Все це добре для столиці, великих міст, де є всі можливості й фахівці. А що робити маленьким регіонам, які не можуть запросити відомих практиків і вчених? — не погодилася Л.Ізовітова. — А НААУ проводитиме такі заходи для всіх, і ті ж судді вищих судів також прийдуть до нас. Тому всі регіональні ради повинні розробляти індивідуальні плани й проводити заходи щодо навчання стажистів, але при цьому ми повинні врахувати можливості невеликих регіонів, де буде порівняно невелика кількість стажистів, тому для їх навчання потрібно акумулювати ресурси й можливості для загального навчання».

Після довгих обговорень і створення робочої групи доопрацьоване положення було проголосоване. Всіх задовольнив компромісний варіант. Ради адвокатів самі зможуть вибрати форму роботи: великі регіони (від 3000 адвокатів) — створити Центри підвищення кваліфікації і стажування та самостійно організувати той же курс лекцій, а маленькі — розраховувати на НААУ. При цьому кошти за стажування перераховуватимуться як внесок за внесення даних до єдиного реєстру.

А ось програму стажування, якої до цього взагалі не було, затвердили без особливих спорів. Правда, вирішили додати в неї практику Європейського суду з прав людини. До програми увійдуть 40 модульних рішень ЄСПЛ. При цьому радам дали можливість розширити й удосконалити затверджену програму.

Іноземці — на порозі

Ще одне положення, що викликало полеміку серед членів РАУ, — про порядок допуску до практики в Україні іноземних адвокатів і внесення даних про них у єдиний реєстр. Це питання обговорюють уже третє засідання поспіль — дуже уже багато підводних каменів і течій. З одного боку, допустити іноземців зобов’язує закон. З другого — необхідно захистити інтереси співвітчизників. При цьому зарубіжні адвокати вже з нетерпінням «мнуться» на порозі. Тільки в РА м.Києва надійшло більш ніж 50 заявок від іноземців. В основному це росіяни, але є й представники Великої Британії, Франції, Чехії. До Харкова й Одеси теж рвуться іноземці. Американські й російські юристи вже надіслали в РАУ листи з проханням роз’яснити, які документи потрібні для роботи в Україні.

На останньому засіданні нарешті затвердили перелік документів, необхідних іноземцям, щоб практикувати в Україні. Серед них:

• свідоцтво про те, що адвокат допущений до практики в своїй країні, завірене апостилем;

• довідка від органу адвокатського самоврядування про те, що він є членом професійної адвокатської організації;

• його дисциплінарна історія (довідка про те, чи є в нього дисциплінарні стягнення і чи притягувався він до дисциплінарної відповідальності за останні 3 роки).

При цьому, КДКА може також  перевірити ці документи, надіславши запит до професійної організації  країни,  яка  допустила іноземного адвоката до адвокатської практики.

Крім того, потрібно буде заповнити заяву-анкету, в якій указати, за законодавством якої країни він консультуватиме, спеціалізацію, наявність договору оренди приміщення в Україні, з яким українським адвокатом буде укладено партнерський  договір (для представлення інтересів у суді іноземець повинен знайти українського колегу) і т.д. До того ж необхідно буде заплатити щорічний внесок у розмірі 20 мінімальних зарплат плюс одноразовий — у розмірі 10 мінімальних зарплат — на організаційно-технічне забезпечення розгляду питання в кваліфікаційно-дисциплінарній комісії і внесення інформації в єдиний реєстр.

Деякі адвокати висловлювали думку, що іноземні колеги  не повинні платити більше, ніж українці. Наприклад, представник м.Києва в РАУ Наталія Петрова зізналася «ЗіБ», що вважає такий підхід дискримінаційним. Про це ж вона заявила на засіданні. «Ми повинні більше піклуватися про наших адвокатів, у яких з приходом іноземних колег зменшиться кількість справ. Тим паче, що іноземні — йдуть на наш ринок заробляти», — не погодилася з її точкою зору Л.Ізовітова. «Та для нього 20 мінімальних зарплат — це гонорар за три дні!» — підтримав голову хтось із залу.

Чи будуть іноземці також рватися до України після того, як їм доведеться викласти енну суму й зібрати стос документів — покаже час. Правда, в інших країнах до іноземних адвокатів вимоги ще суворіші. Наприклад, там можуть вимагати підтвердити знання національного законодавства й мови.

Про етику, помічників та іспити

На Facebook досі обговорюють звернення в РАУ Андрія Циганкова. Він попросив прокоментувати порушення деякими адвокатами правил професійної етики (зокрема, використання нецензурних висловлювань при спілкуванні в Інтернеті). Його заяву вирішили обговорити на засіданні РАУ. Хоча думки із цього приводу висловлювали різні, всі члени ради зійшлися на тому, що така поведінка неприпустима. У результаті це звернення підштовхнуло РАУ створити комітет з етики. Розробити відповідне положення і очолити комітет доручили самому ініціаторові дискусії. Керівництво пообіцяло, що жодними репресіями адвокатам це не загрожує. Але, можливо, існування такого комітету допоможе їм тримати себе в руках. Крім того, було ухвалено рішення про створення ще чотирьох комітетів — з професійного розвитку, міжнародної співпраці, взаємодії з КДКА і взаємодії з правоохоронними й державними органами.

На засіданні ради також було затверджено Положення про помічника адвоката. Тепер інформацію про помічника потрібно буде вносити до Єдиного реєстру адвокатів України.

Схвалили члени РАУ й програму складання кваліфікаційного іспиту. Процедура практично не змінилася, оновився тільки перелік питань — перш за все з кримінального права — у зв’язку з набуттям чинності новим КПК. Крім того, передбачається доповнити програму письмового іспиту складанням правового висновку з тактики захисту по фабулі справи.