Закон і Бізнес


Парламент двічі вступив в одне й те саме


Влада і закон, №26 (650) 26.06—26.06.2004
2011

Мудрець сказав, що в одну й ту саму ріку не можна вступити двічі. Конституція України говорить, що не можна повертатися до пропонованих змін до Конституції, які не набрали необхідної кількості голосів, раніше, ніж через рік після негативного голосування.

Український парламент вирішив спростувати мудреця і перехитрити Основний Закон. З 8 квітня, коли був провалений проект №4105, не пройшло і 3 місяці, а на порядок денний була винесена конституційна реформа-2 у вигляді двох законопроектів — №№3207-1 і 4180.


Мудрець сказав, що в одну й ту саму ріку не можна вступити двічі. Конституція України говорить, що не можна повертатися до пропонованих змін до Конституції, які не набрали необхідної кількості голосів, раніше, ніж через рік після негативного голосування.

Український парламент вирішив спростувати мудреця і перехитрити Основний Закон. З 8 квітня, коли був провалений проект №4105, не пройшло і 3 місяці, а на порядок денний була винесена конституційна реформа-2 у вигляді двох законопроектів — №№3207-1 і 4180.

28 повторів — дріб’язок порівняно зі «світовою революцією»

Ні блокування трибуни і президії, ні додаткові звукові ефекти не перешкодили «більшості» виконати завдання на день і проголосувати 276-ма голосами за проект №4180. Другий, як його назвали, «опозиційний» варіант №3207-1, розроблений під ідеологічним керівництвом лідера СПУ Олександра Мороза, набрав лише 118 «за».

Чим же привабив депутатів проект №4180? Насамперед можливістю безпосередньо впливати на розподіл міністерських портфелів. Парламент буде формуватиме Кабмін за поданням не Президента, а Прем’єра. Сам же глава уряду буде призначатися «більшістю».

Причому депутати зможуть безболісно переїжджати з будинку на вулиці Грушевського, 5 у будинок навпроти і назад, не боячись позбутися крісла. З огляду на те, що повноваження депутатів пропонується збільшити на один рік, як мінімум четверта частина «більшості» зможе і закони поприймати, і по року виконувати ними ж прийняте. Зручно? Ще й як! Кому ж, як не депутатам, знати, де які «лазівки» приховує прийнятий ними закон.

Незважаючи на такі привілеї для депутатського корпусу, лідер «Нашої України» Віктор Ющенко назвав цей проект «клоном» проекту №4105. Адже, за його підрахунками, 28 статей з одного проекту просто перекочували в інший. Уже цей факт дозволяє В.Ющенку назвати те, що відбулося, «плюндруванням Конституції».

З іншого боку, його фракція не проти конституційної реформи в принципі, але — не раніше 2006 року і ніяк не на основі проекту №4180. Крім того, Микола Катеринчук підкреслив, що одними змінами в Конституції тут не обійтися. Необхідно прийняти низку законів, що передбачені чинною Конституцією, зокрема, про Регламент ВР, про спеціальні слідчі комісії ВР.

Завдання на літо

Своїм голосуванням перед літніми канікулами депутати спантеличили і самих себе, і Конституційний Суд. Під час заслуженого відпочинку вони не зможуть забути про вересень, коли потрібно буде повторно голосувати за конституційну реформу. Без відпустки можуть залишитися і судді КС, які мають дати непросту відповідь: чим же відрізняються проекти №№4105 і 4180?

Координатор парламентської більшості й один з авторів законопроекту №4180 Степан Гавриш, як і півроку тому, впевнений, що на наступній сесії — у вересні — все-таки знайдеться 300 голосів. Хоча не розкриває карти, звідки тепер візьмуться ще 24 голоси. Звичайно, основний натиск у пошуках відсутніх голосів, на його думку, потрібно зробити на частину народних депутатів фракції «Наша Україна».

О.Мороз, для якого, схоже, головне не опинитися поза процесом, не образився за провал свого варіанта і збирається «зблизити» обидва проекти за час їхнього доопрацювання. У такий спосіб він розраховує залучити на сторону реформи депутатів групи «Центр», які не голосували, і частину «Нашої України».

Якщо врахувати, що минулого разу прихильникам парламентсько-президентської республіки не вистачило 6 голосів, насамперед оброблятимуть тих, кого не було в потрібний час у потрібному місці 8 квітня.

Враховуючи сказане, друга спроба конституційної реформи дедалі більше нагадує хід, що відволікає від президентської кампанії. Опозиція витрачатиме сили на протидію «більшості», а сама «більшість», залежно від мінливих рейтингів кандидатів, — вирішуватиме, чи варто доводити почате до кінця. І вже ніхто до виборів не стане говорити про якісь інші проекти реформи.

Ваше слово, ваша честь!

Нарешті, не виключено, що вирішальне слово в перерозподілі повноважень між парламентом і Президентом буде за Конституційним Судом.

З одного боку, важко повірити, що судді КС визнають трохи змінений законопроект у цілому таким, що не голосувався. При такому формальному підході втрачається зміст і ст.158 Конституції, і особливого статусу Основного Закону.

Хоча, наприклад, той же С.Гавриш вважає, що голосування за новий «старий» варіант — не більш ніж еволюція законотворчості, його позиція виглядає все-таки слабшою, ніж твердження тих, хто наполягає на протилежному. Лідер «Нашої України», навпаки, вважає, що «законопроект №4180 за висновком Конституційного Суду є ідентичним проекту №4105, який був провалений у квітні, тому він просто не мав права стояти на порядку денному нинішньої сесії».

Оскільки КС сьогодні опинився в «урізаному» складі (дві вакансії не заповнені саме за квотою парламенту), достатньо, щоб 7 з 16 суддів КС наполягли на постатейному аналізі проекту. Тоді очевидним стане факт «повторів» і, як мінімум, вилучення з можливого для голосування варіанта «дублів». Те, що залишиться, втратить будь-який сенс для голосування.

Якщо ж прийняти позицію, що проект №4180 — новий (тим більше, що його справді доопрацювали за минулі місяці), то і голосувати за нього потрібно було як за новий. Тобто спочатку одержати висновок КС, потім, на шостій сесії,
226-ма і лише на сьомій сесії — 300-ми голосами. І вже зовсім неправдоподібним виглядає намір доопрацювати ще і цей проект, щоб «знайти компроміс» із №3207-1, поки КС буде давати черговий висновок. Адже в такому випадку нелегітимність голосування у вересні стане ще більш очевидною.

Не станемо аналізувати, хто і що виграє у разі повторного провалу чи при позитивному голосуванні восени. Тим більше, що голосування цілком можна провести навіть після 31 жовтня, коли ситуація з розкладом сил стане більш очевидною. Адже не даремно в проекті закладена норма, за якою зміни стануть частиною Конституції тільки після вступу на посаду нового глави держави.

Точно так само, з урахуванням викладених аргументів, навіть у випадку прийняття цих змін новообраний глава держави зможе їх оскаржити в тому ж КС. І знову останнє слово буде за судом, а не політиками.

Роман ЧИМНИЙ