Закон і Бізнес


«Гарний» проект

«Негарний» проект


1000, №9 (633) 28.02—28.02.2004
1732

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННІ СЕАНСИ ГІПНОЗУ


Проект закону «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо заборони проведення розрахованих на масову аудиторію лікувальних сеансів з використанням гіпнозу)» (№3765, внесений народними депутатами В.Майстришиним, М.Комаром, О.Корсаковим, О.Лєщинським, Т.Бехтеєвою, С.Правденком, С.Олексіюком) спрямований на запобігання шкоди здоров’ю населення, оскільки незаконне проведення лікувальних сеансів, розрахованих на масову аудиторію з використанням гіпнозу чи будь-яких інших методів психічного або біоенергетичного впливу нерідко призводить до масового психозу, масових депресивних проявів і викликає інші небезпечні для психічного здоров’я населення негативні наслідки. Передбачається встановити кримінальну відповідальність за такі дії, а саме — доповнити КК статтею 1421 «Незаконне проведення лікувальних сеансів, розрахованих на масову аудиторію». Законопроектом також пропонується внести відповідні зміни до законів «Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу» та до Основ законодавства України про охорону здоров’я.

ПОДОЛАННЯ ДУХОВНОЇ КРИЗИ

Проект постанови «Про рекомендації парламентських слухань «Духовна криза суспільства і шляхи її подолання» (№4407, поданий народним депутатом Л.Танюком) пропонує внести відповідні зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік», забезпечити парламентський контроль за реалізацією висновків проведених слухань. Постанова та рекомендації мають комплексний характер, охоплюють широке коло питань духовно-культурного життя українського суспільства, зокрема державної політики у галузі культури, науки, освіти, охорони здоров’я, інформаційної, молодіжної та мовної політики, прав людини на працю і соціальне забезпечення тощо. Рекомендації парламентських слухань містять систему заходів, спрямованих на подолання духновної кризи, підвищення культурного рівня населення і зміцнення суспільної моралі. Позитивним є те, що чимало положень такої програми стосуються підростаючого покоління.

СЛУЖБОВА ДИСЦИПЛІНА У МИТНІЙ СЛУЖБІ

Проект закону «Про Дисциплінарний статут Митної служби України» (№3379, суб’єкт законодавчої ініціативи — КМУ) викликаний тим, що ст.410 Митного кодексу визначає порядок діяльності Держмитслужби на підставі Дисциплінарного статуту, якого поки що не існує. Стаття 142 КЗпП також передбачає, що для окремих категорій працівників (у т.ч. і для працівників митної служби) діють статути й положення про дисципліну. Тому цей законопроект визначає службову дисципліну в митних органах, спеціалізованих митних установах, повноваження керівників митної служби щодо її забезпечення, порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, що стимулює посадових осіб до сумлінного виконання своїх службових обов’язків, урегульовує взаємовідносини між керівником та підпорядкованою йому особою. Дисциплінарний статут визначає перелік діянь, за наявності яких винний працівник може бути звільнений із митного органу.

ЗА ВИПУСК АБО РЕАЛІЗАЦІЮ НЕДОБРОЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ — КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Необхідність прийняття проекту закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо випуску або реалізації недоброякісної продукції)» (№4567, внесеного народними депутатами Й.Вінським, О.Малиновським) пояснюється відсутністю диференціації відповідальності за такий злочин, як випуск або реалізація неякісної продукції залежно від характеру та ступеня суспільної небезпеки. Так, небезпека випуску неякісної кулькової ручки і неякісних ліків або гальмівної системи автомобіля непорівнянна і не може бути охоплена такою санкцією, як штраф або виправні роботи. Таким чином, запобіжний захід у ст.227 КК не виконується в повному обсязі — не карає, не сприяє виправленню засудженого, не попереджує вчинення засудженим нових злочинів, не попереджує скоєння такого злочину іншими особами. Законопроект спрямований на ефективне виконання стст.3, 27 Конституції і не потребує додаткових витрат із бюджету.

МАТИМЕМО ЯКІСНУ ТА БЕЗПЕЧНУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

Проект закону «Про державне регулювання в сфері забезпечення електромагнітної сумісності технічних засобів та якості електричної енергії» (№4568, внесений народним депутатом С.Косіновим) спрямований на посилення зацікавленості виробників та споживачів електороенергії та технічних засобів виробляти конкурентоспроможну та безпечну продукцію, яка не забруднює навколишнє середовище, не порушує надійність роботи обладання електромагнітними випромінюваннями та завадами, а також робить безпечним життя і здоров’я громадян. Так, законопроект регулює відносини, пов’язані з діяльністю щодо:

СУПЕРЕЧЛИВИЙ СТАТУС ТЕХНОПАРКІВ

Проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» (щодо переліку технопарків) (№3705, внесений народними депутатами С.Ніколаєнком, І.Юхновським, С.Дорогунцовим, К.Ситником та іншими) спрямований на поширення пільг зі плати ПДВ та податку на прибуток, передбачених згаданим законом, додатково на 6 нових технопарків, а саме: «Агротехнопарк», «Еко-Україна», «Наукові і навчальні прилади», «Текстиль», «Ресурси Донбасу», «Яворів». Проте суттєвими недоліками законопроекту є таке:

Інший проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» (щодо організаційних основ діяльності технопарків) (№3609, ініційований КМУ) також передбачає розширення переліку юридичних осіб, на яких може бути поширено спеціальний режим оподаткування, посилює відповідальність за невиконання і недотримання умов інноваційних та інвестиційних проектів. Однак запропоноване визначення «технологічний парк» може призвести до зловживань пільговим режимом оподаткування, усувається вимога укладати договір про організацію і функціонування технопарку в установленому КМУ порядку, що призведе до послаблення контролю за угодами про входження до технопарків. Комітету ВР з питань науки і освіти надаються повноваження (про погодження напрямів діяльності технопарків), що суперечать ст.89 Конституції тощо.

ПОСИЛЕНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ

Проект закону «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо відповідальності за непрацевлаштування інвалідів)» (№4569, внесений народним депутатом С.Косіновим) спрямований на зміну ст.20 закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині встановлення суми штрафних санкцій у розмірі 120% річних за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати. Також передбачається внесення змін до ст.26 закону «Про підприємства в Україні» стосовно того, що у випадку незабезпечення визначеної кількості робочих місць для інвалідів чи у разі відмови від створення таких робочих місць, штрафні санкції сплачуються у порядку, визначеному чинними законами про зайнятість, про основи соціальної захищеності інвалідів, а саме — у Фонд соціального захисту інвалідів і в Державну службу зайнятості, а не на рахунок місцевих рад.

Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (№3559, запропонований народним депутатом М.Добкіним) забезпечує інвалідів робочими місцями на підприємствах усіх форм власності з чисельністю від 4 до 15 осіб. При цьому власник повинен забезпечити створення одного робочого місця для інваліда, який би зміг працювати половину тривалості робочого часу, або щороку сплачувати за робоче місце, не зайняте інвалідом, штрафні санкції в розмірі половини середньої річної зарплати на відповідному підприємстві.

ВИСОКІ ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СПЕЦСЛУЖБИ ТРАНСПОРТУ

Проект закону «Про Державну спеціальну службу транспорту» (№4199, внесений народними депутатами Г.Крючковим, В.Пустовойтенком) передбачає перетворення залізничних військ на невійськову Державну спеціальну службу, на яку пропонується покласти завдання забезпечення стійкого фукціонування транспорту в мирний і воєнний час. Такі повноваження сьогодні виконуються Державною службою автомобільних доріг. Законопроект постійно звертається до законодавства про Збройні сили й органи управління ними, фактично пропонується подвійне підпорядкування згаданої служби Генштабу Збройних сил України та Мінтранспорту, «подвійне виконання завдань», які відрізняються залежно від того, мирний це чи воєнний час. Це ускладнює трактування законодавчих норм і не сприятиме ефективності діяльності служби, повноваження якої є необгрунтовано високими.

На думку Головного юридичного управління ВР, цей проект не відповідає конституційному порядку створення воєнізованих формувань і призначення їх вищого командування (стст.85, 106 Конституції). Передбачається також можливість ведення службою господарської діяльності, що йде врозріз із цілями загальнодержавного характеру, визначеними у законопроекті.

Таким чином, підпорядкування залізничних військ Мінтранспорту не має логіки з погляду врахування суспільного інтересу, а може відповідати лише локальним політичним та економічним інтересам.

Підготувала Наталія Пронюк