Закон і Бізнес


Буржуям місце в тюрмі

Про завдання Нарком’юсту в умовах нової економічної політики


Історія, №1-2 (625-626) 10.01—10.01.2004
2227

Діяльність Нарком’юсту, мабуть, зовсім ще не пристосована до нової економічної політики. Раніше бойовими загонами Радвлади були головним чином Наркомвоєн і ВНК. Тепер особливо бойова роль припадає на долю НКЮсту; розуміння цього, на жаль, з боку керівників і головних діячів НКЮсту не видно.


(Лист Д.І.Курському)
Копії:

  1. Молотову, для членів Політбюро;

  2. О.Д.Цюрупі;

  3. Рикову (коли приїде);

  4. т.Єнукідзе для членів Президії ВЦВК.

 

З особливим проханням: не розмножувати, тільки показувати під розписку, не дати розбовкати, не пробовкати перед ворогами.

20.II.1922.

Т.Курський!

 

Діяльність Нарком’юсту, мабуть, зовсім ще не пристосована до нової економічної політики.

Раніше бойовими загонами Радвлади були головним чином Наркомвоєн і ВНК. Тепер особливо бойова роль припадає на долю НКЮсту; розуміння цього, на жаль, з боку керівників і головних діячів НКЮсту не видно.

Посилення репресії проти політичних ворогів Держвлади й агентів буржуазії (особливо меншовиків і есерів); проведення цієї репресії ревтрибуналами і нарсудами в найбільш швидкому і революційнодоцільному порядку; обов’язкове постачання ряду зразкових (за швидкістю і силою репресії; за роз’ясненням народній масі, через суд і через пресу, значення їх) процесів у Москві, Пітері, Харкові й декількох інших найважливіших центрах; вплив на нарсуддів і членів ревтрибуналів через партію в значенні поліпшення діяльності судів і посилення репресії; все це має вестися систематично, наполегливо, настирливо, з обов’язковою звітністю (найкоротшою, в телеграфному стилі, але діловою і акуратною, з обов’язковою статистикою того, як карає і як вчиться карати НКЮст ту, переважаючу в нас, «комуністичну» сволоту, яка уміє базікати і бундючитисят, а працювати не уміє).

Не менш важлива бойова роль НКЮсту в сфері непо, і ще обурливіша слабкість і сонність НКЮсту в цій сфері. Не видно розуміння того, що ми визнали і будемо визнавати лише державний капіталізм, а держава — це ми, ми, свідомі робітники, ми, комуністи. Тому ні до біса не придатними комуністами треба визнати тих комуністів, які не зрозуміли свого завдання обмежити, приборкувати, контролювати, ловити на місці злочину, карати переконливо будь-який капіталізм, що виходить за межі державного капіталізму, як ми розуміємо поняття і завдання держави.

Саме НКЮсту, саме нарсудам тут випадає на долю особливо бойове і особливо відповідальне завдання. Не видно її розуміння. У газетах галас із приводу зловживань непо. Цих зловживань безодня.

А де галас із приводу зразкових процесів проти мерзотників, що зловживають новою економічною політикою? Цього галасу немає, бо цих процесів немає. НКЮст «забув», що це його справа, що не зуміти підтягнути, струсити, перетрусити нарсуди і навчити їх карати нещадно, аж до розстрілу, і швидко за зловживання новою економічною політикою, це обов’язок НКЮсту. За це він відповідає. Ні крапельки живої роботи з боку НКЮсту в цій області не видно, бо її немає.

Виховне значення судів величезне. Де в нас турбота про це? Де облік реальних результатів? Цього немає, а це азбука всієї юридичної роботи.

Така ж азбука — потрійна кара комуністам проти кари безпартійним. І така ж безтурботність НКЮсту.

За царя прокурорів ганяли і підвищували за процентом виграних ними справ. Ми перейняли від царської Росії найгірше, бюрократизм і обломовщину, від чого ми буквально задихаємося, а розумного перейняти не зуміли. Кожного члена колегії НКЮсту, кожного діяча цього відомства слід би оцінювати за послужним списком, після довідки: скількох комуністів ти закатав у в’язницю втричі суворіше, ніж безпартійних за ті ж вчинки? скількох бюрократів ти закатав у в’язницю за бюрократизм і тяганину? скількох купців за зловживання непо ти підвів під розстріл або під інше, не іграшкове (як у Москві, під носом у НКЮсту звичайно буває) покарання? Не можеш відповісти на це запитання? Значить, ти ледар, якого треба гнати з партії за «комбазікання» і за «комчванство».

Триває підготовка нового цивільного законодавства. НКЮст «пливе за течією»; я це бачу. А він зобов’язаний боротися проти течії. Не переймати (точніше, не дати себе обдурювати тупоумним і буржуазним старим юристам, які переймають) старе, буржуазне поняття про цивільне право, а створювати нове. Не піддаватися Наркомзаксправ, який «за посадою» тягне лінію «пристосування до Європи», а боротися з цією лінією, виробляти нове цивільне право, нове ставлення до «приватних» договорів і т.п. Ми нічого «приватного» не визнаємо, для нас все в сфері господарства є публічно-правове, а не приватне. Ми допускаємо капіталізм тільки державний, а держава — це ми, як сказано вище. Звідси — розширити застосування державного втручання в «приватноправові» відносини; розширити право держави відміняти «приватні» договори; застосовувати не corpus juris romani (зведення законів римського права. — Прим. Ред.) до «цивільних правовідносин», а нашу революційну правосвідомість; показувати систематично, наполегливо, настирливо на ряді зразкових процесів, як це треба робити з розумом і енергією; через партію шельмувати і виганяти тих членів ревтрибуналів і нарсуддів, які не вчаться цього і не хочуть зрозуміти це.

Розподіл зазначеної роботи між усіма членами колегії НКЮсту прошу Вас повідомити мені в найкоротший термін, щоб я з цілковитою точністю міг бачити, хто саме (крім наркома, що відповідає за все) відповідає за такі-то розділи цивільного права (а потім і кримінального і т.д.) і за проведення зразкових процесів (кожен член колегії повинен показати себе на постановці і проведенні декількох зразкових процесів), і за діловий контроль за ревтрибуналами і нарсудами, і судовими слідчими і т.п. такої-то губернії або такої-то дільниці Москви.

Не розділення «розділів» і не бюрократичне усипляння на цьому, а особиста відповідальність кожного комуніста, який перебуває в колегії, за таку-то живу революційну роботу, — ось чого нарком зобов’язаний домагатися і довести, що він уміє цього домагатися.

 

Голова РНК В.Ульянов (Ленін)

 

Ні найменшої згадки в пресі про мій лист бути не повинно. Нехай, хто хоче, виступає за своїм підписом, не згадуючи мене, і побільше конкретних даних!

 

Уперше надруковане частково в 1924 р. в книзі «V Всероссийский съезд деятелей советской юстиции. Стенографический отчет». — Москва, Юридическое изд. Наркомюста РСФСР.