Закон і Бізнес


Калькуляція прозорості

РСУ спробувала порахувати, скільки коштує державі відкритість


Суддівське самоврядування, №18 (1005) 30.04—10.05.2011
3170

На квітневому засіданні Ради суддів присутні оперували не лише правовими (див. №17 «ЗіБ». — Прим. ред.), а й фінансовими поняттями. Так, питання про стан впровадження та функціонування автоматизованої системи документообігу в загальних судах викликало неабияку дискусію. Протягом майже 2 год. представники вищого органу суддівського самоврядування обговорювали підводні течії функціонування нового механізму в судах, а також спробували порахувати, скільки коштує державі від¬критість Феміди.


Функціональні показники

Як розповів членам РСУ голова Державної судової адмі¬ністрації Руслан Кирилюк, незважаючи на нестачу коштів, автоматизована система працює. І за останній час кількість нарікань на її функціонування значно зменшилася порівняно з першими місяцями її роботи.
Водночас Р.Кирилюк зауважив, що в поточному році взагалі не передбачено бюджетного фінансування автоматизованої системи. ДСАУ звернулася із цього приводу до перших осіб держави. Разом із цим, на переконання адміністрації, чи неєдиним джерелом додаткового фінансування цього механізму може стати використання коштів, які надійшли від сплати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ.
На проблемних питаннях функціонування автоматизованої системи зосередив увагу і генеральний директор ДП «Інформаційні судові системи» Андрій Боделан. За його інформацією, наразі система працює у 99% судів, винятком є три обителі Феміди, зокрема й Апеляційний суд м.Києва, в якому використовують свою версію програмного забезпечення. Загалом же у 10 установах ця система працює неповноцінно.
Як зазначалось, активність роботи з комп’ютерною програмою «Документообіг загальних судів» можна простежити за кількістю надісланих до центральної бази даних документів за перші місяці роботи нової системи. Так, станом на 31 січня до ЦБД відправлено близько 1,3 млн документів, а вже на кінець березня ця цифра сягнула 10 млн.
У свою чергу заступник очіль¬ни¬ка ДСАУ Володимир Півторак озвучив позицію щодо можливості внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке було затверджено РСУ ще восени минулого року. Зазначимо: про необхідність удосконалення цього документа говорять вже не вперше, зокрема нещодавно на засіданні Ради суддів адміністративних судів знову «реанімували» це питання (див. попереднє число «ЗіБ». — Прим. ред.). Однак, на переконання адміністрації, вносити системні зміни на етапі впровадження системи зарано. За інформацією В.Півторака, усьо¬го до ДСАУ надійшло 19 звернень від різних обителей Фе¬міди з пропозиціями чи зауваженнями до положення. Зде¬більшого нарікання на приписи, які регулюють роботу автоматизованої системи, надходили у перший місяць роботи цього механізму. Проаналізувавши усі звернення, судова адміністрація дійшла висновку, що проблеми, які виникають у процесі експлуатації цієї системи, можна вирішити в робочому порядку, тому вносити зміни до положення не потрібно.

Розрахунки і прорахунки

У свою чергу представників вищого органу суддівського самоврядування хвилювало питання щодо безпечності функ¬ціонування автоматизованої системи. Зокрема, заступник голови РСУ Раїса Ханова поцікавилася: чи виклює система можливість втручання в її роботу? «З технічної точки зору так», — відповів А.Боделан. На його переконання, функціонування цього механізму практично ви¬ключає можливість несанкціонованого впливу, оскільки в кожного користувача є свій логін і пароль. Утім, представники ради все ж попросили підготувати інформацію про факти і причини збоїв у роботі автоматизованої системи, а також перелік судів, у яких найчастіше стаються такі інциденти.
Обговорили присутні на засіданні й ціну питання функціонування механізмів відкритості третьої гілки влади, зокрема Єдиного державного реєстру судових рішень. «У що державі обходиться така прозорість? Скільки коштує винесення одного судового рішення?» — запитала у А.Боделана секретар ради Тетяна Козир. За підрахунками останнього, кілька років тому лише внесення рішення до ЄДРСР коштувало близько 20 грн., однак нині ця сума значно менша. Щоправда, навіть приблизну вартість всієї «прозорості» судового вердикту він назвати не зміг, натомість констатував: коштів катастро¬фічно не вистачає. Як зазначалося, для нормального функціонування системи вже в цьому році необхідно додатково виділити близько 112 млн грн.
У підсумку члени РСУ ухвалили рішення, яким установили: в 2011 році кошти, отримані від сплати збору на інформа¬ційно-технічне забезпечення судових процесів, акумулюються відповідними судами та територіальними управліннями ДСАУ в розмірі до 30% і використовуються на фінансування заходів із забезпечення функ¬ціонування автоматизованої системи документообігу відповідно до укладених договорів з адміністратором системи. Принциповою позицією представників вищого органу суддівського самоврядування було те, щоб записати у своїй резолюції формулювання «установили», а не, наприклад, «рекомендували», «погодили» чи «вважають за доцільне», як це було раніше.

Олександра ПІОНТКІВСЬКА