Стаж у законі

КС погодився, що для кар’єрного зростання потрібен досвід роботи

Конституційний Суд не знайшов аргументів проти законодавчих вимог щодо стажу роботи на посадах у третій гілці влади для охочих працювати в апеля¬ційних, вищих чи Верховному судах.

КС вирішив, що такі правила не заважають громадянам пройти відповід¬ний шлях, а тому не обмежують прав останніх.

Право на обмеження

Група із 49 нардепів звернулася до КС із клопотанням визнати неконституційними кілька положень закону «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, парламентарі вказували на невідповідність Основному Закону ч.4 ст.26, за якою зайняти посаду судді в апеляційній інстанції можна, тільки пропрацювавши законником не менш ніж 5 років; ч.3 ст.31, відповідно до якої стати суддею вищого спеціалізованого суду можуть лише законники, обрані безстроково; ч.2 ст.39, яка визначає необхідність 15-річного суддівського стажу для охочих отримати місце у ВС.
Парламентарі зазначали, що такі обмеження суперечать ряду положень Конституції, оскільки унеможливлюють призначення в ці суди інших громадян і фахівців у галузі права з різними політичними поглядами. Крім того, порушується принцип рів¬ності людей у своїх правах, зокрема в праві на зайняття посади в судах загальної юрисдикції, праві брати участь в управлінні державними справами й рівному праві доступу до державної служби, праві на працю в повному обсязі. Все це також робить неможливим заміщення посад суддів у даних судах шляхом призначення Президентом.
На думку КС, прописуючи в законі додаткові вимоги для обіймання низки суддівських посад, парламент діяв на підставі ч.5 ст.127 Конституції. Відпо¬відно до неї додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.
Окремо в КС відзначили, що формування суддів¬ського корпусу на засадах політичної та ідеологічної багатоманітності суперечило б Основному Закону, оскільки відповідно до ч.2 ст.127 професійні судді не можуть належати до по¬літичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат.
Положення закону стосовно стажу для зайняття посади в апеляційних, вищих спеціалізованих судах та ВС грунтуються на конституційних засадах та забезпечують механізм реалізації права громадян на суддівську діяльність з урахуванням обмежень, які допускаються в демократичному суспільстві, переконані в КС. Судді виконують конституційну функцію — здійснення правосуддя, чим зумовлений їх спе¬ціальний правовий статус, і при його визначенні законодавець повноважний установлювати спе¬ціальні вимоги, наголосили в КС.

Міжнародні вимоги

Окремо в КС звернули увагу на положення міжнародного законодавства. Так, судді наголосили на тому, що положення про обов’язковий стаж кореспондують із вимогами п.13 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями №№40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН у 1985 р. Відповідно до них підвищення судді на посаді слід здійснювати на основі об’єктивних факторів, зо¬крема здібностей і досвіду. Тобто встановлення такої вимоги, як стаж роботи на посаді судді, є об’¬єктивним критерієм для зайняття посади в судах вищих інстанцій.
Крім того, відповідно до п.2 ст.1 Конвенції про дискримінацію в галузі праці і занять (1958 р.), будь-яке розрізнення, недопущення або перевага стосовно конкретної роботи, основані на специфічних вимогах такої, не вважаються дискримінацією.
Також КС зазначив, що необхідність мати суддівський стаж для обіймання низки посад у третій гілці влади не пов’язана з вимогами ч.2 ст.24 Основного Закону, в якій ідеться, що «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, по¬літичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
Очевидно, що вищезгадані обмеження на призначення жодним чином не заважають громадянам отримати посаду законника, а вже після років роботи піднятися вгору по кар’¬єрній драбині.
Звісно, прийняте рішення не задовольнило нар¬депів, які зверталися до Суду. Так, парламентарі звернули увагу на організацію роботи КС. За їхніми словами, останнім часом майже 80% слухань тут відбувається в письмовому режимі, а це не сприяє об’єктивному розгляду конституційних подань.
На перший погляд мо¬же здатися, що норми закону створюють систему, за якої суддя, аби опинитись у ВС, має пройти спершу районний або міський суд, потім апеляційний, далі — спеціа¬лізований... Однак у законі йдеться лише про тривалість стажу. Таким чином, пропрацювавши 15 років у районному суді, людина в мантії матиме повне право перейти до ВС.

Олексій ПИСАРЕВ