На межі спеціалізації

Поставити крапку в питанні підвідомчості земельних спорів може лише парламент

Судді Вищого господарського суду сподіваються, що Верховна Рада раз і назавжди ви-рішить проблему під¬судності спорів про землю. На сьогодні законники вже мають свою точку зору на це питання, однак чітка позиція нардепів дозволила б громадянам наперед знати, до якого суду звертатися.

Сподівання на Раду

У ВГСУ наразі триває підготовка постанови пленуму, якою має бути узагальнено судову практику щодо земельних спорів. Ця тематика в нашій державі стає надзвичайно важливою: в деяких містах земля вже стала практично «золотою», а тому через неї часто ведуться спори. Крім того, очікується, що вже в наступному році буде відкрито ринок сільськогосподарської землі. І цілком імовірно, що це додасть нових суперечок і непорозумінь.
Проблемам земельного законодавства та судовій практиці в спорах, пов’язаних із земельними відносинами, був присвячений круглий стіл, який відбувся у ВГСУ 28 березня.
Секретар другої судової палати ВГСУ Євген Першиков розповів, що одним з основних питань є розподіл спорів між адміністративними, загальними та господарськими судами. За його словами, дуже часто суб’єкти звернення до суду остаточно не знають (а закон не дає чіткого визначення), в якому суді мають захищати свої права.
«Там, де є управлінські функції, спори підвідомчі адміністративним судам. Якщо, наприклад, сесія ра¬йонної ради не виносить питання про розгляд готових документів, — це сфера управлінських функцій», — пояснив  Є.Першиков. У той же час справи, пов’язані з правом власності на землю, користуванням ділянкою мають бути під¬судні «господарникам».
У свою чергу суддя ВГСУ Ірина Ходаківська додала, що коли прийняті органами місцевого самоврядування рішення мають приватноправовий характер, то спори теж слід розглядати «господарникам».
Однак остаточно вирішити проблему підсудності мав би законотворець, переконаний Є.Першиков. Тільки коли парламент чітко й однозначно скаже, які спори в яких судах мають розглядатися, перестануть плутатись як громадяни, так і законники.

Незахищена оренда

Питаннями, які потребують вирішення, є також захист прав орендарів та осіб, що претендують на набуття земельних ділянок, оскільки законодавець наді¬лив землевласників біль¬шими правами, розповіла І.Ходаківська. Прикладом може слугувати те, що при виділенні земельної ділянки органи місцевого самоврядування часто порушують строки, передбачені законодавством для прийняття відповідного рішення, і є багато спорів із цього приводу.
Потенційні орендарі платять за  технічну документацію, витрачають багато часу, готуючи питання для його подальшого винесення на відповідне голосування, яке часто не відбувається в передбачені терміни, зазначила І.Ходаківська. Водночас суд не має права зобов’язувати власника відчужувати землю, тим самим підміняючи органи місцевого самоврядування.
Також досить часто суддям доводиться розглядати справи, пов’язані з короткостроковою орендою, особливо якщо мова йде про будівництво, розповів Є.Першиков. Актуальними є спори, які стосуються зміни цільового призначення земельної ділянки, а також виконання робіт без відповідної документації.
Круглі столи, на яких представники мас-медіа мають можливість поспілкуватись із суддями про проблеми спеціалізації, є новим явищем для ВГСУ. Проте в суді запевняють, що планують проводити такі заходи і в майбутньому, аби обговорювати й інші проблеми правосуддя.

Олексій ПИСАРЕВ