Закон і Бізнес


Плюралізм оцінок

Висновки ВРЮ та ВККС щодо кандидата на безстрокову «перепустку» знову різняться


Суддівські кадри, №14 (1001) 02.04—08.04.2011
3443

Нещодавно Вища рада юстиції випробувала нові повноваження, а саме — взялася за розгляд скарг на рішення ВККС, прийняті у процесі призначення чи обрання суддів на посади.


Як свідчить практика, іноді позиції членів ВРЮ та представників комісії розходяться. Так, під час чергового зібрання ВРЮ подарувала другий шанс претенденту на отримання безстрокової «перепустки» до овідіопольської обителі Феміди, вказавши на неналежну перевірку з боку «кваліфікаційників».

Звільнене крісло

На засіданні, яке відбулося 24 березня, ВРЮ заповнила 14 вакантних адмінпосад, підтримавши претендентів, яких рекомендувала Рада суддів загальних судів.
Водночас конституційний орган розглянув подання РСЗС щодо звіль¬нення Михайла Бородіна з посади голови Апеляційного суду Харківської області. Як з’ясувалося під час зібрання ради суддів (16 березня цього року), останній виявив бажання залишити посаду. Нагадаємо: М.Бородін очолив суд у грудні 2006-го. А за три роки до цього тодішній глава держави Леонід Кучма позбавив його крісла заступника голови суду. Щоправда, згодом інший суд поновив його на посаді, відмінивши президентський указ.
Початок перипетій М.Бородіна пов’язують з розглядом ним справ, які стосуються виборів до міськради. Шквал закидів, які тоді посипалися на адресу судді, останній пояснював політикою.
Його діяльність на посаді голови апеляційного суду задовольняла також не всіх. Так, на останньому засіданні РСЗС її голова Павло Гвоздик повідомив, що надходили звернення від працівників суду, яким він не виплачував заробітну плату, бо вони нібито не фіксували свою присутність. Водночас відвідувачі часто скаржилися на закритість цієї обителі Феміди, оскільки потрапити до суду було вкрай складно. Більш того, наголошували у РСЗС, М.Бородін, не порадившись з колективом, запровадив в установі систему відеоспостереження.
ВРЮ підтримала подання ради суддів і звільнила М.Бородіна. Тож якщо нарікання колег не безпідставні, виправляти ситуацію доведеться вже іншому очільнику.

Різні висновки

Також Рада продовжила розглядати скарги на «вердикти» ВККС. Зокрема, підтримку отримав автор скарги на рішення ВККС від 16 листопада 2010 року про відмову в наданні рекомендації для обрання суддею Овідіопольського райсуду Одеської області безстроково.
Нагадаємо, що Андрія Бочарова було переведено до Овідіопольського райсуду Одеської області указом Президента від 30.10.2008. До цього він з 2005-го працював у Кілійському райсуді. 5-річ¬ний строк повноважень у нього закінчився 22 вересня минулого року.
Його історія з безстроковим обранням розпочалася у ВККС 3 листопада. За два тижні комісія вирішила відмовити кандидату в рекомендації. Проте епопея із вирішенням його суддівської долі триває. А.Бочаров оскаржив вердикт «квалі¬фікаційників» до ВРЮ.
Як поінформувала за¬ступник голови Ради Лідія Ізовітова, в овідіопільській обителі Феміди служителю Феміди закидають тяганину в роботі, наявність великої кількості нероз¬глянутих справ тощо. Прикметно, що є дві діаметрально протилежні характеристики законника. Як повідомляв «ЗіБ», під час засідання комісії (16 листопада) її член Микола Мельник, який здійснював перевірку, повідомив, що з Кілійського райсуду на¬дійшла позитивна оцінка, мовляв, А.Бочаров проявив себе як грамотний і досвідчений суддя. Натомість голова Овідіопольського райсуду стверджував, що «суддя відкрито ігнорував установлені законодавством строки призначення та розгляду справ усіх категорій, оголошував тривалі перерви між судовими засіданнями». Також М.Мельник вказав на дещо вибірковий підхід до розгляду справ. Так, слухання одних справ розтяглося на роки, інші розглядали за кілька днів.
«Навряд чи суддя, маючи якісні показники у Кілійському райсуді, може раптово змінитися», — зазначила член ВРЮ Інна Отрош.
Порушення строків А.Бочаров пояснює тим, що, коли він почав працювати в Овідіопольському райсуді, йому дісталося чимало справ у спадок від суддів, повноваження яких закінчилися. При чому, як відзначила Л.Ізовітова тяганину допустили попередні законники.
«У мене таке враження, що мене просто намагалися втопити, адже така велика кількість справ не дає можливості належним чином їх вирішувати», — заявив А.Бочаров.
За словами Лідії Павлів¬ни, член ВККС М.Мельник нарахував у судді найбільшу кількість нерозглянутих справ. «Мабуть, він помилився, тому що із 6 суддів, які працюють в цьому суді, в нього не найгірші показники. Вочевидь перевірка члена ВККС була не зовсім якісною», — зауважила заступник голови Ради.
Також суддя поскаржився, що майже рік працює без секретаря і нещодавно залишився без помічника. На його вимоги посприяти заповненню вакансій ніхто не реагує.
Причину такого ставлення служитель Феміди вбачає в конкуренції, мовляв, на його місце був ще один претендент. Як з’ясувалося, А.Бочарова перевели до овідіопольської установи за рекомендацією голови Апеляційного суду Одеської області Анатолія Луняченка без згоди на те очільника суду. Так, на засіданні ВККС голова райсуду Василь Курочка зазначив, що його думкою взагалі не цікавилися.
Втім, якщо переведення судді очільник апеля¬ційної інстанції підтримав, то стосовно обрання його безстроково був проти, посилаючись на негативну характеристику від В.Курочки.
У свою чергу І.Отрош звернула увагу на складну категорію справ, які роз¬глядав А.Бочаров і які іноді потребували проведення експертиз.
Перевірка, яку здій¬снювали «кваліфікаційники», видалася членам ВРЮ сумнівною. У підсумку скаргу А.Бочарова задовольнили, а рішення ква¬ліфкомісії скасували і повернули матеріали на повторний розгляд.
При цьому представники Ради пообіцяли направити «кваліфікаційникам» всі висновки, яких вони дійшли і які значно відрізняються від оцінок комісії.
Прикметно, що це вже не вперше, коли результати перевірки представників ВККС не збігаються з висновками членів ВРЮ. Так, 25 січня Рада скасувала вердикт кваліфкомісії, зобов’язавши прийняти нове рішення щодо В’ячеслава Курдюкова, в котрого закінчився 5-річний строк повноважень і якому комісія відмовила в наданні безстрокової «перепустки» до Токмацького райсуду Запо¬різької області. Причиною відмови стали низькі, на думку членів комісії, результати діяльності судді. Щоправда, члени ВРЮ встановили, що якісні показники його роботи сягають 90—98%.

Мантія-невидимка

Між іншим, 24 березня пощастило не тільки А.Бочарову, а й претендентам на звільнення за порушення присяги. Останнім вдалося принаймні відтягнути момент істини. Деякі судді не встигли приїхати до ВРЮ, оскільки про засідання конституційного органу їх запізно повідомили, ін¬ші — посилалися на лікарняний.
А от суддя Святошинського райсуду м.Києва Олег Бондаренко, пропозицію про звільнення якого внесли аж троє членів Ради, вислухавши претензії на свою адресу під час проведення секції ВРЮ, так і не дочекався засідання конституційного органу.
Одна із пропозицій звільнити законника наді¬йшла від члена ВРЮ Рената Кузьміна, який під час перевірки дійшов висновку, що суддя був причетний до рейдерських атак. Крім того, законник прийняв до провадження справу, яка не підвідомча загальним судам. На секції в нього поцікавилися, чому він взявся за неї, знаючи, що її розгляд належить до господарської спеціалізації. Але відповісти О.Бондаренко не зміг і вирішив обмежитися письмовими поясненнями.
У членів ВРЮ склалося враження, що судді байдуже його майбутнє. «Ви що, не готувалися? Вирішується ваша доля!» — обурився Леонід Фесенко.
Схоже, суддя зрозумів: без твердої аргументації і чітко побудованого захисту шанси залишитися при мантії не великі, тому ви¬рішив не чекати на фінальну частину. Оскільки на засідання ВРЮ він не з’явився, розгляд його питання відклали.
Втім, неявку О.Бондаренка не важко було спрогнозувати. Тим більше що відомі непоодинокі випадки, коли претендентам на звільнення ставало зле після засідання секції ВРЮ і вирішення їхньої долі затягувалося. Чи лукавили судді, щоб виграти час? Очевидно, це запитання до їхньої совісті. Але процедура передбачає, що розгляд справи судді, який не з’явився вперше, переноситься на наступне засідання.

Тетяна КУЛАГІНА