Економічне цунамі

Наша країна може відчути поштовх силою 0,3 бала за інвестиційною шкалою

Вірю, що сильний японський народ при всесторонній підтримці світової спільноти гідно впорається з викликом стихії і мужньо подолає наслідки масштабного природного лиха», — такими словами підтримав український гарант Країну східного сонця, в якій 11 березня стався сильний землетрус, а за ним цунамі. Весь світ спостерігає за подіями в Японії, і вже 70 країн висловили готовність надати допомогу острівній державі. Вчені й експерти говорять про наслідки цього природного катаклізму: за різними оцінками, на 10—15 см зміщена вісь обертання Землі, а третя економіка планети частково паралізована.

Оперативне реагування

Реакція нашої країни на події в Японії була миттєвою — 11 березня Президент Віктор Янукович видав указ «Про надання гуманітарної допомоги Японії». «Україна — глобальний партнер Японії — солідарна з дружнім японським народом у цей важкий для нього час і готова надати необхідну допомогу в подоланні згубних наслідків трагедії», — заявив ЗМІ наш гарант.
Українське Міністерство надзвичайних ситуацій готове оперативно направити необхідну допомогу острівній державі: 45 рятувальників, 2 одиниці техніки зі спеціальним споря¬дженням, а також 6 службових собак для пошуку людей. За повідомленням прес-служби Кабінету Міністрів, на програму гуманітарної допомоги український Уряд виділяє близько 5 млн грн., значна частина яких — вартість перельоту.
Японський уряд подякував нашій країні за оперативне реагування і готовність допомогти. Тепер постраждала від стихії держава визначається з необхідним спрямуванням допомоги. До речі, наш загін МНС готовий вилетіти в Японію через 2 год. після прийняття рішення.
У свою чергу українське зовнішньополітичне відомство, враховуючи величезний досвід нашої держави в подоланні наслідків радіо¬активного забруднення територій і у зв’язку з небезпечною ситуацією на АЕС Японії, звернулося до МЗС країни з пропозицією надати допомогу вітчизняних експертів з питань атомної енергетики в найкоротші строки.
За даними агентства Reuters, Токіо надають і матеріальну допомогу. На найбільшу суму — $6,6 млн — товарів першої необхідності до Японії відправив Таїланд. Крім того, Бангкок дав Країні східного сонця 150 тис. т рису. Китайські власті передали Токіо продовольства на $4,6 млн, по мільйону доларів на допомогу виділили Шрі-Ланка і Монголія. Уряд В’єтнаму передав Японії товарів першої необхідності на $250 тис.

Світове «трясіння»

Прем’єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що його країна, намагаючись справитися з аваріями на атомній електростанції і жахливими руїнами після землетрусу і цунамі, постала перед найсильнішою кризою після Другої світової війни.
Зокрема, було закрито порти, серйозно зруйновано транспортну систему, заподіяно збитків великим підприємствам (зупинено в цілому 8 автомобільних підприємств, пошкоджено нафтопереробні заводи).
Деякі аналітики вважають, що після 11 березня «трястиме» вже не тільки Японію, а й увесь світ, на який ця географічно маленька країна робить великий економічний вплив.
Поки що не можна оцінити масштаб збитків, завданих економіці Країни східного сонця, проте деякі експерти стверджують, що вони можуть бути найбільшими в історії. Так, за даними однієї з компаній, котра займається оцінками ризиків, збитки можуть перевищити $100 млрд.
Банк Японії заявив про готовність зробити вливання $86 млрд у фінансову систему країни, аби допомогти стабілізувати орієнтовану на експорт економіку.

Чи «агукнеться» в Україні?

Світова преса стежить за подіями в острівній державі й аналізує все, що там відбувається. Німецькі ЗМІ повідомляють, що Берлін має намір перевірити свої АЕС, а уряд Швейцарії вирішив припинити процес оновлення ядерних реакторів і будів¬ництва нових АЕС.
Деякі російські видання звертають увагу, що РФ стикнеться з дефіцитом техніки з Японії, але виграє в енергетиці. Наші мас-медіа порушують тему Чорнобиля у зв’язку зі складною ситуацією на аварійних японських АЕС «Фукусіма-1» і «Фукусіма-2».
Одне з важливих питань, на яке хотілося б почути відповідь, — як події в острівній державі вплинуть на Україну? Чи потрібно їй боятися руйнівної хвилі економічного цунамі?
Віднедавна (з часу візиту В.Януковича в січні цього року в Японію) Країну східного сонця ми вважаємо глобальним партнером. Український гарант і японський прем’єр Н.Кан підписали спільну заяву щодо глобального партнерства обох країн.
Віктору Федоровичу довелося переконувати японців у наявності політичної і економічної стабільності в нашій країні. Адже для Країни східного сонця найважливіший чинник для розвитку відносин — надійність партнера.
Києву Токіо довіряє на 0,3% — така частка японських інвестицій в Україну від загального обсягу всіх іноземних капіталовкладень. За даними посольства Японії в Україні, інвестиції в економіку нашої країни сягають $300 млн.

Поштовх 0,3 бала

Наш основний імпорт з острівної держави — транспортні засоби, побутова техніка, електроніка. Проте у японських товарів є конкуренти, та й багато заводів Країни східного сонця розташовані за кордоном, тому дефі¬циту ми не повинні відчути.
Порівняно з іншими країнами товарообіг між Японією і Україною невеликий: у 2005 р. він становив $630 млн, в 2006-му — майже $950 млн, у 2007-му — $1,5 млрд, в 2008-му — $2,9 млрд, а в 2009-му — лише $630 млн. За деякими даними, минулого року товарообіг між країнами збільшився на 44%.
Наприклад, Росія, котра теж не вважає експортно-імпортні відносини з Японією найважливішими, має такі показники товарообігу: у 2008 р. — $29 млрд, в 2009-му — $14,5 млрд, в 2010-му, за попередніми оцінками, — приблизно $24 млрд.
Так, японських товарів в Україні, можливо, стане менше, але ненадовго. Адже більшість аналітиків сходяться на думці, що труднощі, яких зазнає економіка Країни східного сонця, — тимчасові і в майбутньому будуть подолані.
Також запланована на квітень цього року міжнародна конференція «25 ро¬ків Чорнобильської катастрофи: безпека майбутнього» може спричинити су¬спільний резонанс: у Києві зберуться сильні світу цього і обговорюватимуть проб¬леми ядерної і радіаційної безпеки.
Перебої в роботі японських АЕС загострили питання використання атомної енергетики. Тому проведення міжнародної конференції в Києві дуже навіть до речі. Представники багатьох країн зможуть запропонувати свої шляхи вирішення проблем, котрі існують у цій сфері.
Наприкінці варто від¬значити: наша країна якщо і відчує на собі наслідки економічного цунамі, то максимум 0,3 бала за 100-бальною інвестиційною шкалою.

Марина ЗАКАБЛУК

Думки експертів

Як уплине ситуація в Японії на нашу країну?

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Значущих змін чекати не слід. Українська влада завжди досить безтурботно ставиться до подібних ситуацій, вважаючи, що те, що сталося в інших країнах, у нас повторитися не може. Хоча, як бачимо, проблеми виникли навіть на таких атомних електростанці¬ях, які вважаються найбезпечнішими в світі. Адже японські АЕС будуються з урахуванням показників сейсмічності території, але таких природних лих не витримали навіть вони. Тому стандарти в атомній енергетиці переглядатимуть у всьому світі, проте Україна, навіть якщо б і хотіла це зробити, не зможе нічого змінити. Адже нові стандарти можуть вимагати перебудови АЕС.

Володимир КОРНІЛОВ:
— В світі розгорілася дискусія з приводу подальшої долі атомної енергетики. Було б дивно, якби її не вели в Україні. З урахуванням того, що нині Київ почав розвивати низку енергетичних проектів, останні піддадуть ретельній експертизі на предмет того, наскільки вони безпечні для навколишнього середовища. Багато експертів і бізнесменів висловлюють занепокоєння з приводу ще серйознішої кризи, яка настане за катастрофічними для цілого ряду галузей економіки подіями в Північній Африці, а також у Японії. Якщо по¬страждає світовий бізнес, то Україну рано чи пізно ця хвиля кризи зачепить. Надії, що Київ залишиться осторонь від загальносвітової кризи, не виправдаються.

Записала Марина БОЙКО