Коли виселення з квартири є протиправним й тягне сплату компенсації — ОП КЦС
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення. Фото ілюстративне
Особа, яку виселили з житла в позасудовому порядку з порушенням порядку, може заявляти як вимогу про відшкодування збитків та/або компенсацію моральної шкоди, так і вимагати вселення до житла.
На цьому наголосила об’єднана палата Касаційного цивільного суду, скасовуючи постанови апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення місцевого суду у справі №308/16652/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі особа звернулася з позовом про визнання за нею права користування квартирою та вселення її в указану квартиру, а також про стягнення 50 тис. грн. компенсації моральної шкоди.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково: вселив особу до квартири та стягнув 5 тис. грн. компенсації. Суд констатував, що заміна замків у квартирі обмежила доступ позивачки до житла, що тотожнє фактичному виселенню із квартири. Натомість виселення могло бути здійснено лише добровільно або в судовому порядку з дотриманням гарантій, передбачених ч.2 ст.109 ЖК, тобто з наданням іншого постійного житлового приміщення.
Апеляційний суд це рішення скасував, у позові відмовив, пославшись на те, що зміна власника квартири тягне за собою припинення права користування житлом особами, які заселилися в таке приміщення як члени сім’ї попереднього власника.
Проте ОП КЦС нагадала, що сама по собі зміна власника нерухомого майна не свідчить про автоматичне припинення набутого в установленому законом порядку права користування таким майном. А неможливість для власника здійснювати фактичне користування житлом (як і будь-яким нерухомим майном) через його зайняття іншими особами не означає втрату володіння такою нерухомістю (постанова ВП ВС від 4.07.2018 у справі №353/1096/16-ц).
З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що припинення права власності на житло припиняє і похідне право осіб на користування житлом. Тож позивака була фактично виселена з порушенням норм закону, оскільки судового рішення про її виселення немає, а добровільної згоди на це вона не надавала.
Тому ОП КЦС встановила наявність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 14.05.2025 у справі №159/3927/23.