Марина Барсук: «Вперше Україна оцінила власну судову систему очима самих суддів»

Україна вперше взяла участь у масштабному опитуванні Європейської мережі рад правосуддя (ENCJ), яке вимірює незалежність судової влади очима самих суддів. Звіт, який опублікований ВККС та ВРП, дає змогу вперше порівняти стан українського правосуддя з європейськими стандартами.

Суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка проаналізувала дані звіту в блозі «ЮП» «Як українські судді оцінюють самих себе», зазначає: «Це перша колективна оцінка дійсності, в якій ми працюємо. І підстава розпочати внутрішній професійний діалог — не про абстрактне «відновлення довіри», а про конкретні факти, що впливають на нашу роботу».

Але, щоб зрозуміти оцінку — варто подивитися на цифри. 

Страх перед системою

Найбільш промовистим показником є те, що 39% українських суддів відчувають тиск через загрозу дисциплінарної відповідальності.

Суддя-спікер пояснює, що такий результат свідчить про глибоку проблему у сприйнятті дисциплінарної процедури: «Вона часто сприймається як каральний інструмент, а не коригуючий. Це наслідок глибоко вкоріненої колективної пам’яті професії — від «телефонного права» до «генеральної лінії партії». Цей травматичний досвід впливає й зараз, коли правила вже інші».

69% українських суддів вважають, що зміни в оплаті праці, пенсійному забезпеченні та віці виходу на пенсію за останні три роки негативно вплинули на їхню незалежність. «Це один із найвищих показників у Європі, і він напряму пов'язаний із ризиками корупції, відтоком кадрів та відчуттям залежності від інших гілок влади», — зазначає М.Барсук.

За її аналізом, приклад Литви показує, що належне реагування може швидко змінити ситуацію. «В Литві частка суддів, незадоволених умовами праці, зменшилась із 61% до 17%. Україні варто взяти цей досвід на озброєння», — додає М.Барсук.

Навантаження, небезпека та кадрові процедури

Українські судді відчувають удвічі більше навантаження справами, ніж у середньому по Європі. «Додайте до цього фізичну небезпеку: 18% суддів зазнавали погроз або залякувань, а близько 1% — фізичних нападів».

Проблеми є і в системі кар'єрного просування. Лише 54% суддів переконані, що підвищення відбувається виключно на основі професійних якостей. «Для порівняння, в Данії 99% суддів впевнені у прозорості процедур призначення», — наголошує суддя.

Безпрецедентний зовнішній тиск

Майже половина українських суддів (48%) вказують на тиск з боку традиційних медіа, тоді як у середньому по Європі цей показник — 19%. «Ще одним джерелом тиску стали соцмережі: 40% суддів в Україні відчувають тиск з цього боку — це найвищий показник серед усіх країн-учасниць дослідження», — зауважує суддя.

Попри складний зовнішній фон, є і позитивні сигнали. «Внутрішній тиск із боку керівництва судів в Україні — один із найнижчих у Європі. Лише 3% суддів повідомили про втручання у зміст рішень», — підкреслює М.Барсук.

Вона додає, що 83% суддів вважають, що їхню незалежність поважає керівництво суду, а 76% переконані, що колеги дотримуються високих етичних стандартів. «Це свідчить про міцну внутрішню культуру взаємної довіри та професійної поваги», — підсумовує суддя.

Чесний діалог як умова незалежності

«Головний висновок цього дослідження не в цифрах, а в тому, що ми вперше відкрито подивилися на себе зі сторони», — вважає суддя ПАГС. Вона наголошує, що поштовх до змін має йти зсередини самої суддівської спільноти, і що незалежність починається з чесного діалогу між суддями та суспільством.

За її словами, 44% українських суддів вірять, що європейська інтеграція здатна посилити судову незалежність. «Євроінтеграція дає унікальну можливість створити правосуддя, якому довіряє суспільство, і в якому самі судді почуваються захищеними та незалежними», — резюмує в своєму матеріалі М.Барсук.