Закон і Бізнес


Якість в обмін на кількість

ВС проти повернення колишніх повноважень за рахунок скорочення штату


Судова влада, №10 (997) 05.03—11.03.2011
2165

Представники Верховного Суду знову замислилися над тим, як переконати законодавців повернути їм статус найвищого судового органу і колишні повноваження. Однак особлива увага преси до засідання Пленуму ВС була зумовлена іншим: очікувалося, що саме в останній день зими очільнику цього органу Василю Онопенку колеги висловлять недовіру. Щоправда, 28 лютого події в Кловському палаці розвивалися за запланованим сценарієм, і питання щодо відставки керманича ВС ніхто не порушив.


Учасники Пленуму більше переймалися своїм професійним майбутнім, точніше — черговими законодавчими корективами, які запропонував нардеп Дмитро Притика. Незаважаючи на те що ініціатива з’явилася на світ за «венеціанським» рецептом, гіркою пігулкою для суддів найвищої інстанції стала пропозиція провести серед них такий собі кастинг, у результаті якого мають вибрати двадцятку найкращих вершителів правосуддя.

Похвальні наміри

Як заявив на початку засідання В.Онопенко, положеннями зазначеного документа передбачається, зокрема, розширити повноваження ВС та перелік підстав для перегляду ним справ, уточнити порядок розгляду справ ВС на перехідний період та процедуру їх передання до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. «Законопроект у цілому заслуговує на підтримку, оскільки його прийняття дасть можливість певною мірою відновити конституційний статус ВС, посилити його процесуальні повноваження, а значить, і рівень судового захисту громадян», — переконаний В.Онопенко. За його словами, вартими уваги є положення, якими пропонується доповнити перелік підстав для подання заяви про перегляд рішень неоднаковим застосуванням норм процесуального права, які регулюють питання відповідної судової юрисдикції.
Позитивом Голова Суду назвав і намір парламентарів відновити процесуальні повноваження судових палат ВС щодо розгляду ними справ відповідної судової юрисдикції. Варте підтримки, на переконання В.Онопенка, і положення щодо надання очолюваному ним органу права ухвалювати нове рішення по суті справи, яка переглядається. Також найвищому судовому органу планують повернути повноваження узагальнювати судову практику та давати обителям Феміди роз’яснення з питань застосування законодавства.

Тест на придатність

Разом з тим, за словами керманича ВС, окремі положення цієї законодавчої ініціативи перекреслюють увесь її позитив. «Головним чином це стосується пропозиції фактично в примусовому порядку зменшити кількість суддів ВС до 20. Цю функцію має виконати Вища кваліфікаційна комісія суддів», — відзначив В.Онопенко. На думку останнього, його колегам пропонується про¬йти процедуру додаткової переатестації, «такий собі тест на придатність». Ці положення проекту, на переконання Василя Васи¬льовича, не відповідають ч.5 ст.126 Основного Закону, в якому визначено виключний перелік підстав для звільнення судді з посади. Крім того, як заявив доповідач, це суперечить конституційному принципу, який передбачає, що судді обіймають посади безстроково, а також основним засадам незалежності судових органів відповідно до міжнародних актів.
Відтак В.Онопенко за¬пропонував виключити дані норми з тексту документа. «Натомість слід включити положення про скасування запровадженого законом «Про судоустрій і статус суддів» порядку подання заяви про перегляд рішення ВС за рішенням вищого спеціалізованого суду, — зауважив керманич. — Право особи звернутися до ВС як найвищого судового органу не може ставитись у залежність від рішення відповідного суду, котрий безпосередньо виніс рішення у справі, з яким особа не погоджується». У проекті висновку Пленуму щодо запропонованих змін наводяться й інші правові аргументи.
А ось останнім доводом В.Онопенка стало те, що найближчим часом цей проект планують розглянути в другому читанні на засіданні парламенту. За інформацією головуючого, від народних депутатів до тексту цього документа надійшло чимало пропозицій, частина яких збі¬гається з позицією представників ВС. «Зокрема, щодо неприпустимості за¬провадження примусового відбору суддів ВС, і щодо недоцільності скасування допуску справ до найвищого судового органу, і стосовно необхідності розширення повноважень ВС», — резюмував Голова Суду і закликав колег якнайшвидше ухвалити висновок Пленуму.

Чи є в активі позитиви?..

Втім, у декого з присутніх проект висновку ви¬кликав зауваження. Зокрема, Світлана Вус заявила: у даному проекті суттєвих позитивів немає, а мова йде лише про повернення незначної частини колишніх повноважень ВС. Останні, на переконання служительки Феміди, не впливають ні на доступ громадян до правосуддя, ні на функціональну діяльність ВС. «Хіба ми можемо казати, що це гарний проект?» — апелювала до своїх колег доповідачка. Наразі, на її переконання, ВС, по суті, «знищують» і «розганяють». Однак це, за словами С.Вус, можна було стерпіти, оскільки це «особиста трагедія» її колег, якби при цьому не зачіпалися права громадян. За її словами, весь позитив законодавчої ініціативи нівелюється іншими пропозиціями, зокрема щодо зменшення штату суддів.
Переконати її спробував головуючий. «Позитив чи негатив?.. Давайте скажемо об’єктивно: нам повертають достатньо значні повноваження… Чому ж не сказати, що це позитив?» — апелював до колеги В.Онопенко.
Водночас Микола Гусак звернув увагу присутніх на те, що в проекті висновку нічого не сказано про намір законодавців повернути Пленуму ВС право давати роз’яснення судам. За його інформацією, в Європі вже давно відмовилися від того, щоб роз’ясненнями покращувати стан здійс¬нення правосуддя. «У нас є інші інструменти, які ми сьогодні використовуємо», — заявив представник ВС. Цими інструментами він назвав судові рішення, які є обов’язковими, зразковими й аргументованими. «Постанови Пленуму — це крок назад», — відзначив він.
А ось на переконання Віктора Кривенка, аналізувати потрібно не лише кожну зміну, що пропонується внести, а й ті норми, які необхідно відновити.
Свої застереження ви¬словив і Олександр Терлецький, на думку якого, аналізований документ потрібно розширити так, аби мати вплив на врегулювання критичної ситуації, що склалася. Він зауважив, що згідно з Конституцією учасникам судового процесу забезпечується право апеляційного та касаційного оскарження рішення. Реа¬лізація цього можлива шляхом оскарження вердикту першої ланки до апеляційної та касаційної інстанцій, а також перегляду відповідних рішень найвищим судовим органом. «Одразу виникає питання: яке місце ВС?» — поцікавився О.Терлецький. На його думку, відповідь неможливо дати без унесення відповідних змін до стст.38 і 39 закону «Про судоустрій і статус суддів», точніше повернення до колишнього визначення ролі й місця ВС у судовій системі (ст.47 закону «Про судоустрій України». — Прим. ред.).
Незадоволений проектом висновку Пленуму був і Віктор Маринченко. Він зачитав уривок із преамбули цього документа, в якому йдеться про те, що положеннями проекту передбачається розширити повноваження ВС. «Ніякі повноваження ВС не розширюються. Ми можемо говорите про те, що вони лише частково повертаються», — переконував представник найвищого судового органу.

Емоційне вдосконалення

З огляду на висловлені зауваження дехто з присутніх запропонував удосконалити проект. Зокрема, М.Гусак озвучив пропозицію оголосити перерву на день, щоб робоча група доопрацювала текст цього документа. «Розумієте: час стислий», — апелював до колег В.Онопенко, за інформацією якого, даний проект планували розглянути в другому читанні на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя вже 2 березня. На цьому зібранні, за словами головуючого, він має намір відстоювати позицію очолюваного ним органу. «Я погоджуюся з тим, що чим досконалішим буде цей документ, тим краще», — за¬явив керманич Суду і попросив колег поквапитися з його ухваленням.
Свою точку зору висловив і Іван Шицький. На його переконання, всі висловлені зауваження можна врахувати шляхом редакційних правок. «Висловили пропозицію. Вона сприймається. Тому ці правки редакційні, і вони не потребують голосування Пленумом, — заявив суддя... — Не потрібно стільки емоцій. Можна подумати, що хтось збирається це (висновок. — Прим. ред.) читати».
Аби не гаяти часу й ¬опрацювати озвучені пропозиції, присутні вирішили створити робочу групу, яка має вдосконалити документ. Висновок Пленуму в цілому підтримали 44 присутні судді, й один висловився проти.

Від загального до особистого

Після засідання журналістам удалося поспілкуватися з В.Онопенком. На запитання, чи відомо йому про наміри деяких суддів ВС висловити йому недовіру, він відповів, що дізнався про це зі ЗМІ. За його словами, дійсно, в ст.43 закону «Про судоустрій і статус суддів» прописана така процедура, для чого необхідно щонайменше 10 підписів під клопотанням про скликання Пленуму. «Скажу вам чесно: я не бачив цих підписів, ніхто мені їх не передавав. Але таке право законом передбачено», — заявив В.Онопенко, зауваживши при цьому, що в разі необхідності готовий звітувати перед колегами про свою роботу.
Розповів керманич Суду і про зустріч із Президентом, яка відбулася 14 лютого. За інформацією Голови ВС, «левова частина» розмови стосувалася стану здійснення судочинства в Україні. «Крім деяких позитивних речей, я негативно охарактеризував закон «Про судоустрій і статус суддів» і його реа¬лізацію», — поінформував В.Онопенко. За його словами, Віктор Янукович надзвичайно стурбований ситуацією, яка склалася в обителях Феміди, особливо стосовно захисту прав і свобод громадян у національних судах.
Василь Васильович повідомив, що недавно був у Страсбурзі, де зустрічався з головою і членами Європейського суду з прав людини. Усі вони, за словами очільника ВС, висловили занепокоєння тим, що дедалі більше українців шукають правди за кордоном. «Я пояснив це тим, що ВС фактично усунений від правосуддя. Ви бачите, що ми не є тим фільтром, який має бути в національному судочинстві», — заявив він, зауваживши, що такого більше ніде в Європі немає. «Будь-який Верховний суд — це та інстанція, де потрібно ставити остаточну крапку», — констатував В.Онопенко.
Він поінформував представників мас-медіа і про те, що решта 10% розмови з гарантом стосувалися повноважень ВС, зокрема  й у контексті пропонованих Д.Притикою змін.
Разом з тим, за словами Василя Васильовича, наприкінці своєї зустрічі з главою держави він «реанімував» питання і щодо негараздів, які спіткали членів його родини. «Президент не знав про те, що було порушено кримінальну справу проти моєї дочки», — запевнив він працівників пера. За інформацією В.Онопенка, не знав В.Янукович і про проведення обшуку в оселі Голови Суду. «Він був стурбований цим фактом», — розповів очільник ВС. Також, на переконання судді, глава держави не був «правильно поінформований» і стосовно зятя В.Онопенка, колишнього першого за¬ступника міністра юстиції Євгена Корнійчука.
Нагадаємо: на наступний день після візиту В.Оно¬пенка на вул. Банкову чоловікові його дочки змінили міру запобіжного заходу з арешту на підписку про невиїзд. Тоді ж Генеральна прокуратура винесла постанову про закриття кримінальної справи і проти дочки очільника ВС Ірини. Щоправда, сам Голова ВС такий розвиток подій із зустріччю з В.Януковичем не пов’язує. «Вважаю, що Президент на це не впливав, — зауважив В.Онопенко. — Ясна річ, що після моєї інформації він став більш поінформованим».
Голова найвищого судового органу розповів і про важливість ухвалення ви¬сновку Пленуму. За його словами, попри те, що в проекті Д.Притики частково поновлюються повноваження очолюваного ним органу, в ньому є й «небезпечні речі». «Ложка дьогтю в бочці меду», — так він охарактеризував пропозицію провести «кастинг» серед суддів ВС. Негативом В.Оно¬пенко назвав і положення, в якому йдеться про те, що судові палати ВС мають налічувати лише по 5 суддів. «Якщо хтось захворів, то палата не працює… Цим ВС заганяють у кут», — заявив Василь Васильович. Водночас він висловив сподівання, що депутати дослухаються до думки його колег. Недаремно, за інформацією В.Онопенка, до цієї законодавчої ініціативи Володимир Пилипенко вніс поправку, в якій мова йде про необхідність збільшення чисельності суддів найвищого судового органу до 44 (по 11 осіб у кожній палаті). «Ми із цим погоджуємося», — відзначив він.
Наостанок керманич ВС заявив, що не відчуває на собі політичного тиску. «Тиснути на мене немає підстав… Я буду працювати так, як і працював», — резюмував він.

Ольга КИРИЄНКО

Опитування «З&Б»

Який ВС нам потрібен?

Як виявилося, квапилися з ухваленням висновку щодо законопроекту нардепа Дмитра Притики представники Верховного Суду даремно. 2 березня засідання Комітету ВР з питань правосуддя так і не відбулося. Як розповів очільник парламент¬ського підрозділу кореспондентці «ЗіБ», народні обранці просто не змогли зібрати кворум. «Ніякої інтриги тут немає», — запевнив Сергій Ківалов, наголосивши, що збиратися задля розгляду одного проекту не варто, оскільки на попередньому засіданні нардепи попрацювали досить плідно.
Наш тижневик по гарячих законодавчих слідах вирішив поцікавитись у членів профільного комі¬тету: який ВС нам потрібен? яка кількість людей у мантіях буде достатньою для найвищого судового органу?

Дмитро ШПЕНОВ, фракція ПР:
— Нещодавно я вніс понад 40 поправок до цього законопроекту. А що стосується кількості суддів ВС, то це питання дискусійне. Думаю, що вирішувати його має судовий орган залежно від обсягів навантаження. Мої поправки питання чисельності суддів ВС не стосуються, а загалом грунтуються на рекомендаціях Венеціанської комісії. Однак я не прибічник того, щоб розширювати повноваження найвищого судового органу. Вважаю, що повноважень ВС, якими його наділили в процесі проведення судової реформи, достатньо.

Андрій СЕНЧЕНКО, фракція БЮТ — «Батьківщина»:
— Те, що зробили, назвавши судовою реформою, по суті, руйнація системи правосуддя. І та еволюція, яку тепер планують провести у ВС, націлена на одне: захопити владу в третій гілці. Тому підтримувати подібні новації я не можу. А стосовно того, яким має бути ВС, то це питання приведення судової системи до стану працездатності, аби поняття правосуддя повернулося до нашого життя.
Останнє питання я взагалі вважаю неправомірним. Оскільки доцільно говорите не про оптимальну кількість суддів ВС, а про те, які функції залишаться за цим органом. 

Сергій КІВАЛОВ, фракція ПР:
— Думаю, що нам потрібен такий ВС, якому б довіряли громадяни, а представники інших судів уважали, що у ВС працюють найкращі, найбільш професійно підготовлені фахівці. На моє переконання, представники найвищого судового органу не повинні працювати в пленарному режимі. Практика засвідчила неефективність такого алгоритму, тому потрібно повернутися до механізму розгляду справ у палатах. Треба не соромитися того, що в законі було допущено певні неточності, які ми тепер і виправляємо. Сьогодні ми хочемо дати більше повноважень ВС, це випливає з рекомендацій Венеціанської комісії.
Стосовно кількості суддів вважаю, що вона не повинна скорочуватися до 20. На моє переконання, чисельність представників ВС має бути 28 осіб, по 7 суддів у кожній палаті.

Володимир ПИЛИПЕНКО, позафракційний:
— Я вніс поправку до законопроекту Д.Притики щодо збільшення чисельності суддів ВС до 44 осіб, щоб у кожній палаті було по 11 суддів. Беручи до уваги нинішнє процесуальне законодавство, вважаю, що це достатня кількість професіоналів, які можуть відповідним чином здійснювати правосуддя у ВС. Сподіваюся, що мої колеги підтримають цю поправку. До речі, моя пропозиція зумовлюється висновками Венеціанської комісії.
Стосовно першого запитання. Вважаю, що нам потрібен такий ВС, який би відстоював інтереси судової системи й ухвалював рішення, котрі були б взірцем, еталоном для всіх судів.

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, фракція ПР:
— У законі «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначена кількість суддів ВС — 20 осіб. І питання їх чисельності не є предметом проекту, якій вніс Д.Притика. Ініціатива останнього пов’язана з розширенням повноважень найвищого судового органу, зважаючи на ті думки, які озвучують представники вищих спеціалізованих судів. Ми надаємо ВС додаткові повноваження у зв’язку з тим, що існує спільна думка суддівського корпусу стосовно доцільності цих змін.
Думаю, що наразі ВС зі своїми нинішніми функціями і повноваженнями справляється. Найголовніше, що в нас уже немає подвійної касації, існування якої було ганебним явищем для вітчизняної судової системи.

Записала Олександра ПІОНТКІВСЬКА