Закон і Бізнес


Прогалини для виправдання

Законодавчі недоліки вберегли служителів Феміди від подань про звільнення


Суддівські кадри, №10 (997) 05.03—11.03.2011
2384

З одного боку, законодавчі недоліки ледь не позбавили представників третьої гілки влади мантій, а з другого — дали шанс утриматися на посадах. Хоча не виключено, що судді використовували недосконалість норм у власних цілях, але це лише здогадки. Чи повинні судді відповідати за прогалини, які не заповнив законодавець, у перший день весни з’ясовували у Вищій раді юстиції.


Крім того, в конституційному органі нарешті поставили крапку в тривалому розгляді матеріалів справи представниці Кіровського райсуду м.Дніпропетровська Лілії Васіної. До ВРЮ вона навідувалася ще з осені минулого року, але їй так і не вдалося переконати членів Ради в чистоті своєї мантії. Тепер жінці залишається спо¬діватися хіба що на підтримку Вищого адмінсуду, звісно, якщо вона захоче й далі боротися за відновлення своєї репутації.

Автоматизовані труднощі

Своє чергове засідання члени ВРЮ традиційно розпочали із заповнення вакант¬них місць у судах. Зокрема, на посаду голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області претендував Тарас Антоняк, якого Рада суддів загальних судів рекомендувала ще в жовтні. ВРЮ відкладала розгляд його долі, оскільки, як зазначив її голова Володимир Колесниченко, суд складний і довелося ретельно вивчати кандидатуру.
Насамперед членів Ради цікавили проблеми суду, які потребують негайного вирішення. «Найбільша складність — це вкластися у визначені процесуальні строки при значному навантаженні на суддів. Утім, ми запровадили жорстку спеціалізацію, що дає можливість оптимізувати розгляд справи з максимальним дотриманням процесуальних строків», — повідомив суддя.
Також у нього запитали, чи працює в суді автоматизована система розподілу справ і які недоліки в її функ¬ціонуванні. Як зазначив кандидат, суд працює «в автоматизованому режимі» з 1 січня, як того й вимагає закон. «Суттєвих недоліків у роботі програми немає, оскільки в нас непогане технічне оснащення. Єдине, що викликає зауваження, так це ненормоване навантаження», — поінформував Т.Антоняк.
Член ВРЮ Леонід Фесенко, пригадавши колишню практику, коли голова суду міг розподіляти справи з огляду на їх складність і можливості того чи іншого судді, поцікавився, як нині вирішується це питання: чи може система враховувати такий чинник, як потенціал і оперативність судді.
«Ми знайшли вихід із цієї ситуації шляхом уведення жорсткої спеціалізації, в рамках якої і відбувається розподіл», — відповів кандидат.
Після бліцопитування Т.Антоняку дали шанс ви¬рішувати організаційні проб¬леми, призначивши його на адмінпосаду.
В Апеляційному суді Луганської області також може з’явитися новий керманич. Анатолій Візір, який очолював цю установу, звернувся з проханням перевести його на посаду заступника. Під час засідання ВРЮ звільнила його з посади голови, однак призначення на місце заступника відклала.

Подвійна оцінка

Нарешті завершилася епопея, яка тривала з осені, з вирішенням долі представниці Кіровського райсуду м.Дніпропетровська Лілії Васіної. Щоправда, не на користь законниці. Рада внесла подання про її звільнення з посади за порушення присяги. На цей раз обійшлося без посилання судді на погане самопочуття і «нововиявлені обставини», через що розгляд її справи неодноразово доводилося відкладати.
Пропозиція про звіль¬нення надійшла від колишнього члена Ради Віктора Кудрявцева, а після того, як він залишив ВРЮ, доповідачем із цього питання був Андрій Портнов. Пропозиція останнього була категоричною: звільнити суддю за порушення присяги й поставити крапку.
Ім’я Л.Васіної пов’язане із сумнозвісною історією з дніпропетровським ринком «Озерка». Законниця, за словами ініціатора пропозиції, винесла рішення про визнання права власності на ринок за комунальним підприємством.
Суддя переконувала, що, пропрацювавши 35 років на державній службі, присяги не порушувала, а рішення ухвалювала законно й неупереджено. Втім, не виключала, що могла припуститися незначних помилок через брак досвіду й значне навантаження. За розгляд цивільних справ вона взялася лише у 2005 році, а до цього слухала тільки кримінальні.
Цікавим фактом стала наявність двох діаметрально протилежних характеристик судді. Прикметно, що в обох випадках їх автором був один і той самий голова суду.
Так, у негативній зазначалося, що за останні три роки роботи відносно законниці неодноразово ініціювалися дисциплінарні прова¬дження за грубі порушення норм матеріального і процесуального права. Також на адресу Л.Васіної надійшло 77 скарг щодо неетичної поведінки при здійсненні правосуддя, відсутності на роботі, непроведення фіксацій судових засідань технічними засобами тощо. Проте відповідно до відомостей, викладених в іншій (позитивній) характеристиці, суддя сумлінно виконувала свої обов’язки, зарекомендувавши себе грамотним, добросовісним, ініціативним працівником.
Як пояснила законниця, голова суду спочатку дав позитивну характеристику, а коли 1 листопада минулого року ВРЮ не внесла подання про її звільнення, від¬разу ж написав негативну.
На думку Л.Васіної, наявність численних звернень щодо її поганої роботи — справа рук очільника суду. «Всі скарги сфальсифіковані. Я просила голову ознайомити мене зі скаргами, але він відмовився», — переконувала законниця. З огляду на «подвійні стандарти» ВРЮ чи не вперше вирішила звернутися до Ради суддів України та Ради суддів загальних судів для перевірки об’єк¬тивності оцінок діяльності служительки Феміди. Однак на її суддівській долі це не позначилося. Що¬правда, в законниці є право оскаржити рішення ВРЮ, яким вона, швидше за все, й скористається.

Заручники недосконалості

Натомість трьом суддям Дніпропетровського апеляційного господарського суду Людмилі Білецькій, Івану Науменку та Олегу Голяшкіну, які також були в списку претендентів на звільнення за порушення присяги, вдалося переконати членів Ради залишити їх на посадах.
Законодавчі недосконалості в «господарських правовідносинах», які існували, доки не було внесено відповідних змін, призводили до неоднакового тлумачення суддями норм.
Не виключено, що прогалини в законодавстві давали останнім можливість діяти несумлінно, і вони цим користувалися, але, як зазначив член ВРЮ Микола Кобилянський, це лише здогадки. «Ми можемо припустити, що нібито судді скористалися моментом і приймали певні рішення для певної мети, але рішення ВРЮ не повинно грунтуватися на припущенні», — зазначив М.Кобилянський.
У свою чергу В.Колесниченко нагадав про від¬повідні роз’яснення Верховного Суду, які служителі Феміди, очевидно, проігнорували. «Ми керувалися тим, що пріоритетом є закон, а роз’яснення мають інформаційний і рекомендаційний характер», — зауважила Л.Білецька. Між іншим, через досить упевнений захист і тверду позицію останньої в деяких представників конституційного органу склалося враження, що вони — сторони в процесі, а вона — головуюча. Втім, як поінформував один з членів ВРЮ, суддя займається науковою діяльністю, постійно підвищує свій професійний рівень, тому в її поведінці немає нічого дивного.
Як зауважив Олександр Удовиченко, попри деяку несумлінність, яку виявили судді, вони не заслуговують на позбавлення мантій. Щоправда, як виправили його колеги, недбальст¬во — це ознака порушення присяги. «Чи можна вважати суддів несумлінними, коли законодавець створив прогалини, які згодом, у зв’язку з дискусією між представниками господарських судів, заповнив. Я не думаю, що судді мали на меті виявити несумлінність. Хоча існують деякі помилки і певні оціночні критерії, але вони не є порушенням присяги», — зауважила заступник голови ВРЮ Лідія Ізовітова.
Після обговорення члени Ради дійшли висновку, що в діях суддів відсутні ознаки порушення присяги, й відхилили пропозицію про їх звільнення.

Тетяна КУЛАГІНА