Механізм внутрішньої фільтрації

«Господарники» спробують позбутися колег, які їх компрометують

Найважливішою подією під час засідання пленуму Вищого господарського суду стала, напевно, заява голови ВГС Віктора Татькова про плани щодо очищення від тих законників, які або не можуть навчитись якісно працювати, або навмисно роблять помилки. За словами очільника установи, очищенням своїх рядів мають займатися самі законники на зборах. Щоправда, яким має бути цей механізм, В.Татьков не уточнив. Тому, мабуть, без звільнень не обійдеться. Ще одним питанням, якого торкнулися «господарники», стало фінансування.

Так, прозвучали думки про те, що доцільно покінчити з впливом Державної судової адміністрації на суди господарської юрисдикції.

Говорять цифри

Засідання пленуму ВГС 25 лютого почалося з урочистостей. За кілька днів до цього 68-річчя відзначив колишній очільник суду Сергій Демченко. З цієї нагоди заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов уручив йому орден Князя Ярослава Мудрого. У свою чергу С.Демченко, як завжди, скромно зауважив, що нагороду заслужила вся система господарського судочинства.
В.Татьков привітав також суддів, які нещодавно відсвяткували дні наро¬дження. На цьому урочиста частина закінчилась, і законники пере¬йшли до проблем судочинства.
Спершу голова ВГС розповів про показники роботи всієї системи господарського судочинства та завдання на 2011р. Було вирішено, що виступи триватимуть до 20 хв., але для себе очільник суду попросив 40. «Ого», — вигукнув хтось із зали. «Багато працювали», — пояснив В.Татьков.
У минулому році суди першої інстанції розглянули 275 тис. заяв, що на 10 тис. менше, ніж у 2009-му. Порушено провадження у 130,3 тис. справ.
Як показує статистика, у 2010 р. на 18% зменшилася кількість винесених судами ухвал про повернення позовних заяв. Залишок нерозглянутих справ на кінець 2010-го зменшився на 14,4% порівняно з тим же періодом 2009 р. і становив 41 тис., або 19% від тих, що перебували на розгляді.
Всього судами закінчено провадження у 137,3 тис. справ, що на 6,1% менше, ніж у 2009 р. Суттєве зменшення кількості розглянутих госпсудами справ за¬фіксували в Миколаївській, Сумській та Чернігівській областях. Збільшення чисельності закінчених провадженням справ спосте¬рігалося в госпсудах Хар¬ківської, Луганської, Тернопільської областей та м.Києва.
Найбільшу кількість справ розглянули госпсуди м.Києва (26 тис.), Донецької (11,6 тис.), Дніпропетровської (11,1 тис.) та Харківської (10,7 тис.) областей.
На користь суб’єктів господарювання було присуджено 78 млрд грн., що майже вдвічі більше, ніж рік тому. Варто відзначити, що із цієї суми 795 млн грн. — кошти, що прямо або опосередковано пов’язані з наповненням дохідної частини держбюджету та державних цільових фондів. Сума штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань досягла 5,4 млрд грн.
У ВГС звернули увагу, що минулого року спосте¬рігалася тенденція до зростання сум, заявлених до стягнення в судовому порядку. Так, у 2008 р. було заявлено 27 млрд, у 2009-му — 80 млрд грн., а ми¬нулого року — аж 124 млрд грн. Одним із чинників такого збільшення були кризові явища, які спіткали економіку країни.
Криза спричинила масові порушення строків взаєморозрахунків суб’єктів господарювання, невиконання зобов’язань породило кризу неплатежів у всіх сферах економіки. Крім цього, суттєво подорожчала валюта, що зумовило невиконання багатьма громадянами умов кредитних договорів.
У середньому суддя місцевого госпсуду розглядав 40 заяв у місяць. Традиційно найбільше розглядали законники м.Києва (73 заяви щомісяця), Хар¬ківської (73), Дніпропетровської (72) областей. Найменше навантаження було в Тернопільській (17 заяв), Чернівецькій (14) і Івано-Франківській (19) областях.

Вищий рівень

Переважна більшість рішень судів першої інстанції (82, 5%) набрали законної сили після закінчення 10-денного терміну з дня їх прийняття. Протягом 2010 р. в апеляційні госпсуди надійшло на розгляд 48,2 тис. скарг (на 13,8% більше, ніж у 2009-му). З-по¬між апеля¬ційних скарг, що надійшли на розгляд, 14% повернули заявникам та відмовили у прийнятті.
У січні — грудні 2010 р. апеляційна інстанція роз¬глянула 38,5 тис. скарг, що на 21,1% більше, ніж за аналогічний період 2009 р. Найбільшу кількість скарг розглянуто в Київському (9,1 тис.) і Львівському апеляційних госпсудах. Най¬більший приріст чисельності розглянутих скарг спостерігався в Донецькому (на 43%) і Київському (на 40%) апеляційних госпсудах. Середній рівень навантаження на одного суддю становив 20 розглянутих колегіально справ.
За результатами закінчених апеляційним прова¬дженням справ змінено та скасовано 10,9 тис. процесуальних документів місцевих судів, або 28,2% від загальної кількості рішень, на які надійшли апеляційні скарги. Це 3,9% від ухвалених місцевими госпсудами судових актів.
За 2010 р. до ВГС наді¬йшло 32,3 тис. касаційнх скарг, з них майже третину було повернено заявникам без розгляду або відмовлено в прийнятті.
У касаційному порядку розглянуто 20,4 тис. скарг. За результатами розгляду у ВГС було змінено та скасовано 6,8 тис. судових актів (33% від розглянутих по суті).
Статистичні дані свід¬чать, що найкращих показників якості розгляду справ досягнуто господарськими судами Закарпатської, Житомирської, Чернівецької, Луганської, Харківської та Вінницької областей, де кількість змінених і скасованих процесуальних документів (як в апеляційному, так і в касаційному порядку) становила менш ніж 3%. Загалом же під час касаційного та апеляційного розгляду справ скасовувалось у середньому 4,4% судових актів першої інстанції.

Несправедливе судочинство

У своєму виступі В.Татьков відзначив, що прийнятий у минулому році закон «Про судоустрій і статус суддів» має надзвичайно велике значення як для судової системи, так і для суддівства в цілому. «Цей закон підтвердив виняткову важливість судової гілки влади в житті держави. При цьому судовий захист господарських правовідносин був і залишається одним з найважливіших чинників становлення і розвитку економіки держави», — наголосив голова ВГС.
Звернув увагу В.Татьков і на проблеми, з якими стикається система господарського судочинства. Однією з них є нерівномірне навантаження на суддів у різних регіонах, що підтверджують і статистичні дані. Очільник ВГС переконаний: необхідно вирішувати питання щодо перерозподілу чисельності суддів та працівників апарату господарських судів з огляду на їх фактичне навантаження. «Оптимізація структури господарських судів, створення належних умов для забезпечення якісного й оперативного правосуддя є питанням державної ваги», — зазначив він.
Ще однією актуальною проблемою залишається забезпечення служителів Феміди приміщеннями. Внаслідок відсутності необхідних площ, навіть за наявності вакантних посад, суди не можуть заповнити свою штатну чисельність, звернув увагу В.Татьков. За його словами, ця проблема стосується щонайменше 10 господарських судів.
Ще більше ускладнює роботу суддів запрова¬дження автоматичного розподілу скарг, адже через недосконалість програми одні законники можуть отримати до 60 справ на місяць, а інші — менше 10. На цю ж проблему звертали увагу й інші промовці.

«Велике прання»

Та головною темою у виступі В.Татькова стало очищення рядів «господарників». «У 2010 р. до ВГС надійшло 580 звернень щодо дій суддів. Переважна більшість із них стосуються процесуальних дій судді та оцінки правомірності прийнятих рішень. Аналіз наведених у зверненнях і скаргах обставин свідчить, що здебільшого йдеться про порушення суддями норм Господарсько-процесуального кодексу», — повідомив голова ВГС. При цьому за порушення присяги вже було звільнено окремих суддів.
В.Татьков наголосив, що наведення порядку в судовій системі є на сьогодні найважливішим питанням, оскільки в руках судді зосереджена величезна влада, а тому й відповідальність має бути адекватною. Переважно представники господарських судів — чесні й порядні працівники, які віддані своїй справі, переконаний очільник ВГС. Але, за його словами, бувають і винятки, коли законники плутають незалежність із вседозволеністю.
«Потрібно придивитися, хто і як працює. Думаю, що саме судді повинні ініціювати процес очищення судової системи від тих, хто її компрометує. Судді та органи суддівського самоврядування повинні зробити все, щоб підвищити авторитет третьої гілки влади», — наголосив В.Татьков. У цьому процесі важливе значення повинні відігравати збори суддів, на яких даватиметься оцінка діям колег. При цьому очільник ВГС запевнив, що буде ретельно вивчати ситуацію в кожному суді.
Окремо В.Татьков звернув увагу на необхідність упорядкування в судах роботи зі скаргами на дії суддів і працівників апарату. «Потрібно зрозуміти, що змінилися вимоги до нашої роботи і працювати в нових умовах абияк нікому не вдасться. Цього не дозволить ані керівництво держави, ні суспільство. Тому голова суду, суддя, працівник апарату, які не справляються зі своїми обов’язками, мають залишити суддівський корпус, не чекаючи, поки їх змусять піти», — наголосив голова ВГС.
Він зазначив, що мають місце порушення суддями норм матеріального і процесуального права. Аналіз причини скасування актів показав, що служителі Феміди недостатньо вивчають матеріали справ і часто не враховують роз’яснень та рекомендацій ВГС та Верховного Суду. Таким чином, суддям доведеться більше уваги приділяти теоретичній підготовці.

Прокурорський нагляд

Одним з тих, хто також звернув увагу на проблеми роботи судів, був гість пленуму, заступник Генпрокурора Михайло Гаврилюк. «Для покращення ситуації необхідна злагоджена співпраця і взаємодія між судовою системою й органами прокуратури. І в минулому році спостерігалися певні зрушення на шляху координації спільних зусиль», — відзначив представник Генпрокуратури.
Так, протягом 2010 р. господарські суди розглянули і постановили рішення в близько 9 тис. справ за позовами прокурорів. За касаційними й апеляційними скаргами останніх скасовано понад 1300 незаконних рішень.
Сьогодні судова практика щодо більшості категорій справ є сталою, відзначив М.Гаврилюк. Однак, за його словами, у сфері земельних правовідносин практика як ВС, так і вищих спеціалізованих судів неодноразово змінювалася, зокрема щодо підвідомчості земельних спорів, а це ускладнює захист суспільних і державних інтересів.
«Невизначеність позицій судової системи дала окремим суддям можливості для здійснення незаконних оборудок із землею. Найбільше це стосується столичної землі», — наголосив заступник Генпрокурора.
Ще одне питання взаємодії «господарників» і працівників прокуратури стосується захисту державних інтересів у бюджетній сфері, зазначив М.Гаврилюк. У минулому році ГПУ проводила перевірки Держ¬комрезерву, за результатами яких ініційовано перегляд десятків незаконних рішень господарських судів. «Між іншим, судові рішення неодноразово використовувались у злочинному середовищі. Так, прикриваючись рішенням Господарського суду м.Києва, посадові особи Держкомрезерву перерахували комерційним структурам 44 млн грн. кош¬тів як від¬шкодування за зберігання матеріальних цінностей», — розповів гість.

Дебати з оргпитань

Найбільш жваве обговорення викликав виступ голови Державної судової адміністрації Руслана Кирилюка. Він повідомив, що ДСАУ нині збирає статистичні дані, і просив суддів ВГС та голів судів надати пропозиції щодо реформування системи формування статистики. Водночас Р.Кирилюк зазначив, що планується створити механізм автоматичного отримання даних.
Звернув увагу голова ДСАУ і на складну матеріальну ситуацію в третій гілці влади та попросив голів апеляційних і місцевих судів в умовах дефіциту дотримуватися фінансової дисципліни. За його словами, в той час як у декого катастрофічно не вистачало грошей, інші голови судів під кінець року намагалися витратити залишки, щоб не повертати кошти державі.
Ці слова викликали здивування в очільника Одеського апеляційного госпсуду Валерія Балуха, який попросив Р.Кирилюка показати такого голову суду, котрий намагався б витратити зайві гроші. Піддав критиці В.Балух і систему збирання інформації. «Статистика в судовій системі — рудимент планової економіки», — наголосив він. За його словами, вона лише забирає час у суддів, а особливої користі від неї немає.
Ще рішучіше виступив голова Харківського апеляційного госпсуду Василь Кухар, наголосивши, що потреби судів забезпечені на 50—55%. «ДСАУ не здатна сьогодні вирішувати питання. У Кабміні її не сприймають як структуру, яка може щось просити і якій треба допомагати», — наголосив В.Кухар.
Вихід очільник харківського суду бачить у тому, щоб фінансовими справами «господарників» займався ВГС. Із часом, якщо ця система виправдає себе, з-під контролю ДСАУ могли б вийти й інші суди.
Навряд чи такі революційні ідеї вдасться запровадити найближчим часом. Принаймні на пленумі навіть В.Татьков не підтримав цієї пропозиції. Проте для ДСАУ це перший дзвінок, і їй доведеться серйозно проаналізувати свою роботу.

Ані ГАЛУК,
Владислав ШОКУН