Закон і Бізнес


«Перезавантаження» заради активізації

На 20-річчя СНД Київ отримає ЗВТ, а Москва — стратегічне партнерство


Україна і світ, №9 (996) 26.02—04.03.2011
2956

Минулого тижня в Києві гостював голова виконавчого комітету, виконавчий секретар Співдружності незалежних держав Сергій Лебедєв. Він приїхав, щоб обговорити з можно¬владцями питання участі нашої країни в інтеграційній взаємодії в рамках СНД. Проте головною причиною візиту С.Лебедєва стала підготовка до двох важливих для обох країн заходів, запланованих на весну.


Закріпити пройдене

Цей рік — знаковий для СНД, адже 20 років тому, 8 грудня 1991 р., Росія, Білорусія й Україна підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав. Тому в 2011-му передбачається багато подій. Зокрема, 18 березня в Москві відбудеться міжнародний економічний форум країн — учасниць СНД «20 років разом: досвід співпраці і перспективи».
Цей захід визначить подальшу долю організації: обговорюватиметься стратегія економічного розвитку СНД на період до 2020 р., актуальні проблеми підписання договору про зону вільної торгівлі, результати функціонування Митного союзу і перспективи створення Єдиного економічного простору.
У цей ювілейний для організації рік без уваги не залишать і одного з головних її засновників — Україну. Так, 8 квітня в Києві відбудеться засідання Ради глав МЗС, а 15 квітня в Ялті — засідання Еконо¬мічної ради СНД, міжнародного бізнес-форуму «Ялтинські ділові зустрічі».
Ці події українська сторона може використати для закріплення торішніх переговорів. Хоча, відзначають деякі експерти, Київ декларує стратегічне партнерство з Росією, але не приділятиме більше уваги участі в міжнаціональних проектах у СНД.
Чи є в нашої країни майбутнє в рамках СНД — питання часу. А зустріч С.Лебедєва з представниками української влади показала: Співдружність відіграє важливу роль в економічному житті нашої держави, а в Києві СНД бачить надійного партнера, з яким іде пліч-о-пліч уже 20 років.
Тепер залишилося«перезавантажити» наші відносини після короткочасного застою, коли колишня влада не приділяла належної уваги проблемам організації, і активізувати, щоб перейти на новий рівень співпраці.

Торгівля — передусім

З цього року активізація відносин іде повним ходом. Ось, наприклад, на зустрічі з виконавчим секретарем СНД український Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що Київ розраховує підписати договір про створення зони вільної торгівлі з країнами СНД на засіданні глав держав — учасниць Співдружності, яке відбудеться 20 травня цього року в Мінську.
«Розробку тексту договору завершено, в основному він погоджений, і ми розраховуємо на підписання договору найближчим часом», — сказав український Прем’єр.
Він додав, що угода про ЗВТ повинна поліпшити умови торгівлі, інакше підписання такого документа не має сенсу. «Ми за розробку і підписання нового договору, проте, без¬умовно, він повинен по¬ліпшити торговельний режим, який існує між нашими країнами. Без цього немає сенсу його підписувати, якщо він у чомусь погіршуватиме наші чинні договори про ЗВТ з конкретними країнами», — підкреслив М.Азаров.
Прем’єр-міністр відзначив, що переговори з країнами СНД про мінімізацію винятків при створенні ЗВТ ідуть досить успішно, проте ще залишаються країни, з якими досі не вдалося дійти згоди в цьому питанні. Тому М.Азаров попросив С.Лебедєва передати занепокоєння української сторони тим країнам, з якими Україна ще не досягла узгодженості щодо винятків з угод про ЗВТ.
Нагадаємо: в листопаді 2010 р. під час засідання ради очільників урядів країн СНД було ухвалено рішення підготувати остаточний варіант договору про ЗВТ у рамках СНД до кінця року, аби підписати документ у 2011-му. Акт планується підготувати з урахуванням принципів і норм СОТ замість застарілої угоди про вільну торгівлю країн СНД 1994 р.
Прем’єр-міністр також повідомив, що за підсумками 2010 р. товарообіг з країнами СНД збільшився на 40%, а країни Співдружності є основним ринком збуту української продукції.

Предмет інтересу

На зустрічі Президента Віктора Януковича із С.Лебедєвим також ішлося про «посилену діяльність» Києва і Співдружності.
«Наміри України — значно активізувати свою участь у рамках Співдружності. У нас є пропозиції, як суттєво активізувати торговельно-економічну співпрацю в рамках СНД, і ми сьогодні проводимо цю роботу на двосторонньому рівні з нашими колегами по Співдружності», — сказав Президент.
Глава держави також підкреслив, що актуальним завданням залишається подолання негативних наслідків світової фінансової кризи. У цьому контексті В.Янукович відзначив важливість проведення реформ, відходу від старих шаблонів, які продемонстрували свою недостатню ефективність під час кризи, і переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку наших держав.
«Все це сьогодні є предметом нашого інтересу. Ми розуміємо, що інновації — це шлях у майбутнє, вони пов’язані з інвестиційним процесом. Створення умов для проведення такої роботи всіма нашими партнерами в рамках Співдружності є для нас пріоритетним завданням. І ми збираємося брати в цьому активну участь, ініціювати таку роботу», — заявив Президент.

Дочекатися результатів

Але, звичайно, найбільшу увагу Київ приділяє головному члену СНД — Росії. Саме з нею в нас найкраще виходить порозумітися.
До речі, недавно В.Янукович доручив міністру закордонних справ Костянтинові Грищенку до березня погодити з російською стороною проект декларації про стратегічне партнерство. Підписати документ планується на п’ятому за¬сіданні російсько-української міждержавної комісії (червень 2011 р. — Прим. ред.).
Нова декларація не за¬мінить собою двосторонній договір про дружбу, спів¬працю і партнерство 1997 р., а доповнить його. В останньому лише прописано напрями відносин і визначено зобов’язання.
Завдяки цій декларації ми нарешті дізнаємося, що ховається за поняттям «стратегічне партнерство Києва і Москви» і наскільки наші країни до нього близькі. А головне — на якому часовому відрізку наша активізація відносин з усіма країнами приведе до бажаного результату.

Марина ЗАКАБЛУК

Думки експертів

Яким чином Україна може активізувати свою участь у рамках СНД?

Дмитро ВИДРІН:
— Насамперед словами. Давати обіцянки щодо активізації участі у напівживій і малоперспективній Співдружності не складно. Швидше за все, слід говорити про більш конкретні речі: відносини України і Росії та їх просування.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ:
— Як на мене, ця організація вже давно втратила сенс свого існування. Оскільки економічні проекти здійснюються на двосторонній основі. Вітчизняні політики повертаються до цієї теми, очевидно, тому, що це має певний су¬спільний резонанс. Однак впродовж минулого року Україна навіть не намагалася активізувати свою участь у рамках Співдружності.
Тому я не бачу жодного сенсу в реалізації заяв щодо української активізації.

Записала Тетяна КУЛАГІНА