Закон і Бізнес


Навчання навпіл

Посадовці збираються підвищити якість освіти, закривши кожен другий вуз


Законотворчість, №9 (996) 26.02—04.03.2011
2800

Залишилося 4 мі¬сяці до вступних іспитів, а абітурієнти не знають, чи «виживе» вибраний ними навчальний заклад. Досі можновладці не прийняли нового закону, який конче необхідний для врегу¬лю¬вання ситуації, що склалась у системі вищої освіти.


Так, парламентський Комітет з питань освіти і науки не прийняв жодного рішення щодо законопроектів «Про вищу освіту», зареєстрованих наприкінці 2010 року. На засідання прийшло майже 80 осіб —  ректорів вищих навчальних закладів, представників різних мі¬ніс¬терств, громадських і студентських організацій, засобів масової інформації. Саме засідання планувалося відпо¬відно до рішення, прийнятого на погоджувальній раді парламенту 31 січня 2011 року на доручення Голо¬ви ВР.
На зібранні було заплановано обговорення нової редакції акта «Про вищу ¬освіту», представленої двома альтернативними законопроектами.
Проте 6 з 10 депутатів, які складають кворум комі¬тету, без пояснення причин не прийшли, і засідання було зірвано. Незважаючи на відсутність біль¬шості, голова Комітету ВР з питань науки і освіти Володимир Полохало та народні депутати Степан Давимука, Олесь Доній, Леся Оробець провели півторагодинне обговорення цих законопроектів.
Проектом №7486, підготовленим нардепом Юрієм Мірошниченком, пропонується замінити акредитацію вузів акредитацією спеціальностей, дати університетам право визначати умови вступу і навчання контрактників, узаконити критерії здобуття закладами освіти національного статусу. Проект №7486-1, розроблений Міністерством освіти і науки, дає вузам, зокрема, право фінансової автономії і пропонує їм нову класифікацію.
Цей документ розкритикували студенти, які 31 січня провели біля Верховної Ради акцію протесту під гаслом «Знання — не товар, вузи — не базар!». Вимоги студентів прозвучали і на засіданні комітету. «Ми проти скорочення держзамовлення, класифікації вузів за кількістю студентів, примусових відпрацювань лекцій, пропущених бюджетниками, і збільшення плати за навчання для контрактників», — заявив представник студентської профспілки «Пряма дія» Вадим Гудима. Він вважає, що інтереси студентів не враховує жоден з проектів закону. У відповідь директор департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш закликав «не політизувати питання». «У реформі освіти нам важливо об’єднати європейську якість і національні особливості. У за¬пропонованому законопроекті ми намагалися врахувати і побажання Адміністрації Президента, і напрацювання Верховної Ради. Якщо він не влаштовує, давайте створимо новий!» — сказав він і додав, що в Україні вузів «удвічі більше, ніж на початку 1990-х років».
Представників акаде¬мічних кіл найбільше цікавили практичні питання. На думку експерта Центру ¬освітнього моніторингу Лілії Гриневич, народним депутатам слід створити новий документ, який об’єднає рекомендації щодо студент¬ського самоврядування із законопроекту Ю.Мірошниченка і положення про автономію викладачів і студентів з документа МОН. Проект Міносвіти розкритикував член комітету Олесь Доній. «Києво-Могилянська академія, за їхньою класифікацією, не може вважатися академією. Невже Могилянка дає погану освіту?» — дивувався нардеп.
Учасники дискусії обмінялися думками щодо цих проектів і висловили свої погляди стосовно процесу реформування системи вищої освіти. Всі присутні дійшли висновку, що необхідно якомога швидше підготувати нову редакцію закону «Про вищу освіту».
Однак так і залишилося відкритим питання, які ж перехідні положення будуть у новаціях закону, аби не вийшло так, що студенти опиняться на роздоріжжі при скороченні вузів.

Ірина ЧЕРВ’ЯК