Закон і Бізнес


Український Вегас

або Чого очікувати представникам «азартної» бізнес-індустрії?


Л.Шелковнікова поінформувала про вимоги, котрі можуть висувати до власників казино, якщо гральний бізнес повернеться в правове поле.

№22 (1112) 01.06—07.06.2013
ЮЛІЯ САХАРОВА
3839

Мораторій на гральний бізнес у червні 2009 року викликав стрес у «азартного» сегменту ринку. Останній і дотепер перебуває в правовому вакуумі. Втім, це болюче питання для представників цієї сфери послуг найближчим часом може бути врегульоване. Чого чекати від законодавчих ініціатив та чи повернеться гральний бізнес у правове поле?


Грати — дорого

На відміну від Російської Федерації, де на законодавчому рівні було створено так званий перехідний період терміном
2,5 року, тобто час, протягом якого «азартний» сегмент бізнесу мав змогу перепрофілюватися та вийти з гри, наша держава пішла іншим шляхом, вдавшись до більш радикальних заходів й заборонивши гральний бізнес без надання будь-якого часу для пристосування. На це звернула увагу старший юрист АО Arzinger Лада Шелковнікова під час засідання комітету фінансів і права клубу готельєрів та рестораторів Hoteliero. Після такого ходу конем, що відбувся на вимогу закону «Про заборону грального бізнесу в Україні», вітчизняний «азартний» сегмент ринку, за словами доповідача, розділився на дві групи — ті, хто припинив власну діяльність, й ті, хто заборону проігнорував.

У першому випадку підприємці, що мали діючі ліцензії, зазнали значних збитків. Численні позови до суду з вимогою повернення коштів за невикористаний строк ліцензії успіхом не увінчались. Адже законодавством не передбачено процедури повернення коштів.

Наслідки для другої групи «гравців», що продовжували діяльність, також не були безболісними, оскільки на них чекало накладення штрафу в розмірі 9,2 млн грн. (8 тис. мінімальних заробітних плат. — Прим. авт.). Крім того, за порушення заборони законодавством передбачена конфіскація всього обладнання й отриманого доходу до бюджету. «Грати — собі дорожче», — зауважила з цього приводу юрист.

Обрані категорії

Наразі є два законопроекти щодо грального бізнесу, спрямовані на створення прозорого правового поля для провадження цього виду діяльності. Один з них (№2156. — Прим. авт.) уже опрацьовується в комітетах Верховної Ради, інший (№8401. — Прим. авт.), за інформацією доповідача, відхилено та знято з розгляду у зв’язку із закінченням терміну повноважень ВР минулого скликання. На переконання Л.Шелковнікової, саме останній варто було б «узяти за альтернативу, оскільки він є найбільш зрілим».

То хто ж може стати обраними «гравцями» бізнесу? Так, проектом №2156 передбачений дозвіл на організацію та проведення азартних ігор у казино в спеціальних територіальних зонах. До останніх, серед іншого, віднесено готелі, розташовані на курортних територіях, перелік яких має визначатися Кабміном.

Курортні зони — це, по суті, увесь Крим та деякі міста Карпат, зокрема Трускавець, Яремча, Мукачеве та Моршин, — поділилась інформацією доповідач, додавши, що «це зроблено для того, аби наші курорти діяли цілорічно та стимулювати туризм».

Вимоги до об’єктів, що можуть розміщувати в собі казино, є різними в залежності від зон їх розташування. Так, готелі на територіях, невіднесених до курортних, мають бути чотири- або п’ятизірковими. Наразі проблема готелів цього сегменту, на переконання юриста, полягає в тому, що вони не мають належного рівня завантаження та спектру послуг, який би дозволив залучати додаткових клієнтів.

Для того аби містити казино, готелі, розташовані в курортній зоні, мають бути не нижче рівня тризіркового. Таке рішення, упевнена доповідач, є економічно правильним, адже в АРК домінують готелі саме такого класу.

Які ж проблеми виникнуть у таких зонах? Доповідач переконана: відсутність кваліфікованого персоналу та відповідних шкіл, що здійснювали б його навчання, призведе до того, що значну кількість кадрів доведеться залучати з-за кордону.

«Математика» казино

«Існує п’ять точок опору, від яких слід відштовхуватись при встановленні вартості казино, — звернула увагу Л.Шелковнікова. — По-перше, необхідно враховувати вартість ліцензії — її передбачається встановити в розмірі 40 млн грн. Утім, тут підприємцям надано право вибору: ця сума може бути сплачена одразу за увесь термін дії ліцензії, або щоквартальними частками».

Розмір чистих активів, що визначається як різниця між активами та зобов’язаннями, слід буде утримувати на рівні, встановленому законом. В одному випадку ця сума вказана в розмірі 10 млн грн., в іншому — 5 млн євро. Утримувати таку позитивну різницю, особливо в перші роки, коли стабільний дохід казино не сформовано, на переконання доповідача, буде неможливо.

Проектами пропонується встановити розмір статутного капіталу на рівні вартості ліцензії та обладнання. Така вимога, вважає експерт, потребує доопрацювання робочої групи.

Поряд з іншим, розмір призового (виграшного) фонду на кінець кожного робочого дня має становити не менше 500 тис. грн. або 1 млн грн. (залежно від проекту). Якщо розмір цього фонду становитиме меншу суму, ніж визначена в положенні про виграшний фонд, затвердженому організатором азартних ігор, цю різницю слід буде поповнити протягом трьох/шести робочих днів. Якщо поповнення не буде здійснено, казино позбавлять ліцензії.

Ураховуючи ці вимоги, доповідач радить власникам казино страхувати свою цивільну відповідальність. У такому випадку негативну різницю між розміром потрібного й наявного призового фонду поповнить страхова компанія. Власник казино в майбутньому компенсує останній цю суму згідно з договором, але уникне позбавлення ліцензії.

Одним законопроектом передбачається отримання торгового патенту на казино в цілому як на торгову точку, іншим — на кожен ігровий стіл, що, відповідно, в рази підвищить затрати, наголосила юрист.

Ураховуючи таку «математику», швидше за все, доведеться залучати іноземних інвесторів та професійних керуючих гральним бізнесом, поділилася власними прогнозами доповідач.

 

Окрема думка

Валерій ПИСАРЕНКО, голова Комітету ВР з питань правової політики (один з ініціаторів заборони грального бізнесу в Україні):

— Валерію Володимировичу, наскільки актуальним і реальним, на ваш погляд, є ухвалення закону про часткове відновлення грального бізнесу в спеціальних зонах і, зокрема, в готелях «три зірки» і більше?

— Необхідність продовжити законодавче регулювання грального бізнесу є. Але, на мій погляд, надання дозволу відкривати гральні зали готелям або казино в спеціальних зонах навряд чи буде достатнім і правильним шляхом вирішення цієї проблеми, оскільки вона лежить у дещо іншій площині. Тут необхідне не тільки законодавче регулювання такої підприємницької діяльності, яке мінімізує її нелегальні прояви й негативний вплив на суспільство, а й проведення роботи з правоохоронними органами, які нарешті почнуть помічати й підпільні казино, і нелегальні гральні зали, що продовжують сьогодні функціонувати без будь-яких ліцензій і дозволів.

Ймовірність ухвалення парламентом такого законопроекту — буде він стосуватися готелів чи спеціальних зон — невелика. У країні вже розпочинається президентська кампанія, тому питання грального бізнесу, який часто працював і працює нелегально, швидше за все, стане предметом політичних спекуляцій. Це значно ускладнить вирішення проблеми і, відповідно, завадить найближчим часом прийняти гідний закон.