Профілактика — явище катастрофічне

Попередження надзвичайних ситуацій гальмується через непрозоре спрямування коштів

Від функціонування в державі єдиної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру залежить здоров’я і життя мільйонів людей. В цьому переконані не лише голова Рахункової палати, а й мільйони громадян. А тому обмін досвідом та співпраця у цій сфері є вкрай важливими, оскільки впоратися з проблемою лише власними силами не завжди вдається.

Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі РП, 24 і 25 черв¬ня у приміщенні відомства відбулося друге засідання спеціальної групи вищих органів фінансового контролю Європи (EUROSAI) з аудиту коштів, що виділяються державами на попередження і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.
Як зазначив головуючий на засіданні голова РП Валентин Симоненко, спільний висновок аудиторів країн — учасниць спеціальної групи свідчить, що «доля кожної держави однаковою мірою залежить від глобальних змін клімату і глобальної економіки, і поодинці вже ніхто у світі з цими проблемами не впорається». За словами очільника РП, «отриманий досвід перевірок дає підстави констатувати, що недооцінка небезпечних чинників, несвоєчасні попереджувальні заходи є причиною катастрофічних наслідків, яких можна було б уникнути».
Ще в 2008 р. на конгресі EUROSAI у Кракові Рахункова палата порушила питання про необхідність створення спеціальної групи, яка б вивчала вказану проблему і давала рекомендації органам держуправління щодо функціонування системи фінансування, передбачення і попередження катастроф, методик розподілу коштів між структурами, з’ясування важливих напрямків тощо.
В.Симоненко підкреслив, що з часу проведення першого засідання минув рік і актуальність створення спеціальної групи очевидна з огляду на частоту природних і техногенних катастроф.
В останні 5 років збитки від них становили $120—140 млрд, кількість жертв перевищила 100 тис. чоловік, а постраждалих — у 5—6 разів більше. Як свідчать висновки вчених і аналітиків, уже через 5 років весь приріст світового ВВП буде спрямований на відшкодування збитків від катастроф.
За інформацією прес-служби відомства, впродовж 2005—2010 років РП проведено 8 міжнародних аудитів. Зокрема, українсько-угорський контроль протипаводкової готовності регіону Верхньої Тиси, виконання протипаводкових заходів на прикордонних водах України та Республіки Польщі. Спільно з Білоруссю і Польщею було проведено аудит стану захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг, виконання Угоди між урядами України та Словацької Республіки з питань водного господарства у прикордонних водах, міжнародний координований аудит Чорнобильського фонду «Укриття». Також спільно з Болгарським аудиторським офісом було вивчено стан виконання положень Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення, а минулого року спільно з Рахунковим комітетом з контролю за виконанням республіканського бюджету Республіки Казахстан проведено аудит ефективності використання коштів, виділених Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на попередження надзвичайних ситуацій та ліквідацію їх наслідків.
Як зазначив В.Симоненко, в нашій державі не створено досконалої і прозорої системи виділення коштів на попередження надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру. За даними РП, в бюджеті кошти розподілено за 6 напрямками та відомствами, що не дає можливості точно оцінити потребу в них і передбачити ефективність використання.
Натомість, як поінформував очільник РП, в Україні створено систему моніторингу, який дозволив ви¬значити першочергові напрямки фінансування системи попередження катастроф — подолання наслідків Чорнобильської аварії, збереження екосистеми Чорного моря, реструктуризація і ліквідації об’єктів колишніх гірничодобувних підприємств та здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності. «Тривають негативні процеси старіння виробничого фонду нашої економіки. І якщо у світі техногенні аварії становлять третину, а природні — дві третини від загальної кількості катаклізмів, то в Україні все навпаки! Дві третини надзвичайних ситуацій — це техногенні аварії. Тому Рахункова палата б’є на сполох, адже інженерну інфраструктуру наших виробництв необхід¬но оновлювати якомога швидше», — зауважив В.Симоненко.
До об’єктів, що містять потенційні ризики техногенних катастроф, належать, зокрема, колишні гірничодобувні підприємства з підземного видобутку залізної руди (Кривбас), кольорових металів (Донбас) та мінеральної сировини для хімічної промисловості й виробництва мінеральних добрив (Львівська та Івано-Фран¬ківська області).
Згідно з висновками аудиторів, держава фактично не може забезпечити своєчасного і достатнього фінансування всіх витрат, пов’язаних з реструктуризацією та проведенням рекультиваційних робіт, що призводить до постійного збільшення термінів виконання цих робіт. Як наслідок, їхня вартість постій¬но зростає.
Під час засідання спе¬ціальної групи EUROSAI було названо кілька причин зволікання з проведенням належних робіт і подорожчання вартості заходів з ліквідації наслідків катастроф. До них насамперед можна віднести недостатню якість відповідного програмного забезпечення у цій сфері, що свідчить про відсутність загальнодержавного підходу до цієї проб¬леми, а також унеможливлює пооб’єктну оцінку черговості заходів, які необхід¬но виконувати для попередження техногенних катастроф, перешкоджає пошуку реальних та достатніх джерел фінансування. Тож основний тягар фінансування покладено на державний бюджет. Є суттєві недоліки в проектах щодо попередження катастроф техногенного характеру. Ці проекти часто мають від¬окремлений та розрізнений характер, а заходи, що виконуються згідно із за¬значеними проектами, вирішують лише часткові питання, а не проблему в цілому.
Також відчувається недостатній контроль з боку уповноважених органів та установ за виконанням робіт, що спричиняє низьку їх якість, розпорошення коштів та, в кінцевому результаті, порушення тер¬мінів здійснення необхідних заходів.