Закон і Бізнес


Слухання про невиконання

ДВС можуть повернути третій гілці влади


Керівників усіх вищих судових інстанцій об’єднала актуальна тема парламентських слухань.

№21 (1111) 25.05—31.05.2013
МАЙЯ БАЙРАК
2110

Невтішний стан справ з виконанням судових рішень змусив замислитися не лише тих, хто здійснює правосуддя, а й народних депутатів, представників органів державної влади, науковців. Ситуація, що склалася, стала темою для обговорення на парламентських слуханнях.


Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Володимир Рибак наголосив на тому, що тема є актуальною, бо «вона зачіпає інтереси кожного громадянина, а отже, й усього українського суспільства». Посилаючись на статистику, спікер назвав стан виконання судових рішень незадовільним і додав: «Удумайтеся, сьогодні в Україні виконується тільки кожне третє рішення суду. Разом з тим зростає кількість поданих до Європейського суду з прав людини заяв стосовно тривалого невиконання рішень національних судів».

На важливості питання наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерій Писаренко. Зрештою, з його ініціативи й відбулося саме обговорення, до якого долучилися народні депутати, очільники вищих спецсудів, представники Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, наукових установ.

Протягом трьох годин учасники заходу шукали вихід із ситуації, пропонували власні ідеї, закликали діяти та нарікали на запущеність проблеми невиконання судових рішень.

«За період 2007—2011 рр. Конституційний Суд прийняв 20 рішень, в яких визначено порядок їх виконання або сформульовано рекомендації Верховній Раді, іншим органам державної влади щодо заповнення прогалин, усунення колізій у нормативних актах або щодо приведення їх у відповідність до положень Конституції. Із них виконано тільки 8, перебувають у процесі виконання 3, а 9 і досі залишаються невиконаними», — повідомив Голова КС Анатолій Головін.

«Менше 1/3 вимог кредиторів задоволено шляхом примусового виконання судових рішень органами ДВС. Особливо важливе значення це має для господарського судочинства, оскільки саме в господарських правовідносинах стягуються в судовому порядку найбільші за розмірами суми», — зазначив голова Вищого господарського суду Віктор Татьков.

Невтішними прикладами поділився й В.Писаренко, згадавши про невиконане ще з 2006 року рішення Любомльського райсуду Волинської області щодо стягнення аліментів на утримання дитини. «Рівень виконання судових рішень упродовж останніх 7 років не перевищує третини», — констатував голова комітету.

Проте заступник міністра юстиції Андрій Сєдов запевнив присутніх: «Дійсно є питання, є проблеми в діяльності виконавчої служби. Але не так все погано». Народні депутати були іншої думки, наголошували на необхідності діяти, емоційно закликали дбати про народ.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Валентин Загарія озвучив більш глобальне розуміння проблеми. Крім того, що «протягом більш ніж 20 років незалежності України держава не забезпечила дієвого механізму гарантування виконання судових рішень», це «підриває авторитет органів законодавчої, виконавчої та судової влади не тільки на території України, а й за її межами».

Саме тому часто звучали думки щодо повернення служби виконання судових рішень до системи органів судової влади. А ще — рекомендації посилити статус державного виконавця, запровадити відповідальність за невиконання рішень суду тощо.

Коло роботи окреслене. Головне, як зауважив В.Писаренко, підбиваючи підсумки слухань, щоб обмін думками завершився плідною роботою заради позитивного результату. Про це потурбується Комітет з питань правової політики.