Складнощі комунікації
У ЛААС уважають, що ненадання ЗМІ всієї інформації було б помилкою для законників
Стандарти професійної діяльності новинарів та суддів фактично збігаються. Однак відповідальність за їх недотримання представниками ЗМІ та законниками значно відрізняється. Така думка пролунала під час тренінгу «Суди і ЗМІ — успішна комунікація», організованого у Вінницькому апеляційному адміністративному суді.
Співпраця зі ЗМІ, знання й розуміння стандартів журналістики, вміння сформулювати основне інформаційне повідомлення та головні засади інформаційної політики суду в кризових ситуаціях — основні питання, які було винесено на обговорення. Вінницьких служителів Феміди ознайомила з ними головний спеціаліст зі зв’язків з громадськістю Львівського апеляційного адміністративного суду Ольга Давид.
«На ефективність співпраці адмінсудів зі ЗМІ в різних регіонах України впливають численні особливості діяльності не лише суду, а й самих ЗМІ, рівень політичної активності в регіоні, зацікавленість журналістів у висвітленні діяльності суду та розгляду резонансних справ у області», — зазначила О.Давид. Вона зауважила, що у Львові вищий рівень опозиційності журналістів до влади й конкуренція між ЗМІ, народні обранці частіше представляють інтереси громади в судах, а у Вінницькому окрузі менш активне політичне життя та трапляються поодинокі спроби тиску на суд через ЗМІ.
Тому, як зазначила доповідачка, на відміну від львів’ян, вінничанам удається самостійно задавати тон у висвітленні своєї діяльності, що дозволяє контролювати інформаційні потоки про суд та формувати позитивну репутацію. А от законникам Львова потрібно постійно балансувати між працею над збереженням довіри до суду й покращенням репутації судочинства та задоволенням інтересів громадськості та журналістів, що вимагають вчасної й оперативної реакції на інформаційні запити.
Проте, як наголосила О.Давид, є речі, спільні для всіх регіонів, — це професійні стандарти, яких зобов’язані дотримуватись у своїй роботі журналісти. Їх суть має бути відома судам, аби вони могли ще краще розуміти специфіку діяльності працівників ЗМІ та якісно відповідати на їхні запити. Із цією метою, зокрема, значну увагу під час тренінгу у ВААС було приділено з’ясуванню суті професійних стандартів діяльності репортерів.
«Стандарти професійної діяльності журналістів-новинарів та суддів фактично збігаються. Не даремно інколи журналісти хибують на спроби «оголошувати власні вироки», — розповіла О.Давид. Вона назвала 7 професійних стандартів репортера: оперативність, точність, повнота, збалансованість, відокремлення фактів від коментарів, достовірність, простота інформації.
На її думку, вони співзвучні з такими стандартами діяльності суддів, як вчасне правосуддя, перевірка доказів під час судового слідства, увага до всіх наявних доказів, змагальність та рівноправність сторін у судовому процесі, безсторонність суду, відокремлення доведених фактів від оціночних суджень, залучення експертів та належність доказів, обгрунтоване та доступне для розуміння рішення чи вирок.
«Інша річ, що наслідки за порушення таких стандартів для суддів і журналістів неоднакові», — наголосила О.Давид. Вона підкреслила, що недотримання хоча б одного стандарту у створенні новини може зробити її пропагандистською, проте це не загрожуватиме притягненням журналіста до відповідальності. Водночас ігнорування принципів судочинства з боку суду та конкретного законника може вплинути на всю подальшу професійну долю останнього.
Отже, на думку О.Давид, є необхідність у діалозі між журналістами й суддями, в якому, на жаль, суди є більш вразливими, а тому не мають права на помилки. «Помилкою було б не надавати журналістові всієї інформації, що необхідна для створення новини відповідно до його професійних стандартів», — уважає головний спеціаліст зі зв’язків з громадськістю ЛААС.