Закон і Бізнес


Недоторканний імунітет

Нардепи не захотіли узгоджувати зміни до Конституції з висновком КС


№20 (1110) 18.05—24.05.2013
РОМАН ЧИМНИЙ
1777

Навряд чи хтось наважиться спрогнозувати, скільки ще пройде сесій та виборчих кампаній, перш ніж у парламенті збереться 300 нардепів, які дійсно мають бажання позбутися недоторканності. На минулому тижні депутатський імунітет «устояв». Уп’яте.


Власне, голосувалися не самі зміни до Основного Закону, а постанова про доопрацювання проекту. Адже, як відомо, єдиний орган конституційної юрисдикції не дозволив парламентарям позбавляти недоторканності Президента та суддів, що передбачалось «опозиційним» проектом №0977. Тож, аби дотриматися процедури, Верховна Рада мала внести зміни до первинного документа й знову направити його до КС.

Як пояснив голова Комітету ВР з питань правової політики Валерій Писаренко, доповідаючи відповідний проект постанови, повернення законопроекту на доопрацювання до профільного комітету вможливить виключити з тексту положення, які не відповідають нормам Конституції. Проте всі 3 опозиційні фракції залишилися на позиції, яку озвучив Микола Томенко: «Обрізану» версію позбавлення недоторканності підтримувати не будемо».

Прикметно, що представники опозиції традиційно дорікали суддям КС за те, що вони перешкоджають намірам урівняти всіх і вся. Хоча в цьому питанні позиція єдиного органу конституційної юрисдикції не змінюється з 1999 року — з часу появи ідеї пов’язати позбавлення недоторканності нардепів із суддівським та президентським імунітетами. Як нагадав лідер комуністів Петро Симоненко, саме його фракція першою запропонувала таке комплексне вирішення питання.

Проте, як відзначають експерти, цю ініціативу можна порівняти з намаганням «червоних» повернути смертну кару. Навіть якщо в українському суспільстві ця ідея й має чимало прихильників, вона суперечить європейським стандартам. Адже суддівська недоторканність уважається однією з гарантій неупередженості правосуддя. І спроби її скасувати перекриють країні шлях до Європи.

Що стосується імунітету від кримінального переслідування для глави держави, то, як відзначав КС у своєму висновку №1-в/2010 від 1.04.2010, «Конституція не передбачає можливості здійснювати будь-якій особі повноваження Президента, якщо вона тимчасово не може виконувати свої обов’язки». Тобто одночасно із запропонованими змінами до ст.105 Основного Закону мали б бути відредаговані й положення щодо того, хто ж може виконувати функції глави держави в разі його тимчасового затримання.

Та, як відзначають політологи, для опозиційних нардепів у цьому питанні важливо не його остаточне вирішення, а сам процес, що дозволяє раз у раз обіцяти виборцям «рівність усіх перед законом». Щоправда, в парламенті перебуває ще один проект (№0976), унесений «регіоналами». У ньому не згадується про недоторканність суддів чи глави держави. Є й позитивний висновок КС, що дозволяє винести документ на голосування. Проте є одне положення — про збереження звання Президента, навіть якщо особа була усунута з посади глави держави в порядку імпічменту, що, як відзначають експерти, унеможливлює підтримку проекту в цілому опозицій­ними нардепами.

Оскільки голосувати за частину будь-якого з проектів після отримання висновку Суду Конституція не дозволяє, деякі експерти припускають, що до проектів заздалегідь закладають неприйнятну норму, аби продовжувати «пінг-понг» між КС і ВР щодо отримання висновків. І така тактика гарантує недоторканність депутатського імунітету ще не на один рік.