Корупція в законі-2

Декларації чиновників з’являться у вільному доступі, а їх достовірність перевірятиметься

Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики», який повинен стати ще одним кроком на шляху до підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За нього проголосували 373 народні депутати. Передбачається відкрити для громадськості Єдиний державний реєстр осіб, котрі вчинили корупційні правопорушення, також з’являється механізм контролю за достовірністю фінансових декларацій чиновників.

На шляху до Євросоюзу

На жаль, результат титанічних зусиль України в боротьбі з корупцією — нікчемний. Ситуацію не змінило навіть ухвалення у 2011 році антикорупційного закону. За інформацією міжнародної організації Transparency International, в 2012-му Україна в щорічному рейтингу країн за рівнем корумпованості посіла 144-е місце з 176. Прийнятий закон покликаний усунути лазівки, щоб у чиновників не було ні можливості, ні бажання зловживати своїм службовим становищем в особистих цілях.

Проект — плід творчості 4 депутатів від 4 різних фракцій, серед яких представник ПР Сергій Тігіпко, ВО «Батьківщина» Павло Петренко, «ударівець» Віктор Чумак і «свободівець» Олег Махніцький. У пояснювальній записці необхідність ухвалення законопроекту вони мотивували тим, що акт, який набув чинності у 2011 році, недостатньо ефективний і «містить ряд істотних прогалин і недоліків, наявність яких сприяє поширенню корупції». Більш того, такі прогалини фактично дозволяють особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ухилятися від відповідальності в разі скоєння діянь, що містять ознаки корупційних правопорушень.

На думку парламентарів, чинний акт не встановлює ефективних механізмів контролю за достовірністю відображених в деклараціях відомостей про майно, доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру. Закон лише передбачає, що відповідні декларації чиновники подають за місцем роботи, при цьому обов’язкова перевірка достовірності відомостей не передбачена.

У посадових осіб як і раніше залишається можливість приховати факти отримання неправомірної вигоди, задекларувавши лише частину свого майна та витрат. До того ж в декларації міститься обмежений перелік питань, що теж відкриває широке поле для корупції. Крім того, дуже високий мінімальний розмір витрат, що підлягають обов’язковому декларуванню. Зокрема, відповідні графи заповнюються тільки в тому випадку, якщо разова витрата у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. грн.

На думку авторів, щоб усунути всі вищезгадані недоліки та забезпечети  ефективніший контроль з боку громадськості, доступ до фінансових декларацій чиновників повинен бути вільним. Також майже вдвічі зменшено мінімальну сума витрат, про які необхідно звітувати (від 80 тис. грн.), а форма самої декларації набагато більше деталізована, ніж раніше.

Передбачено механізм контролю, що базуватиметься на перевірці фінансових декларацій та визначенні установ, відповідальних за дотримання законодавства з урегулювання конфлікту інтересів. Також передбачається реформа процедури антикорупційної експертизи законопроектів, яку тепер повинен здійснювати профільний комітет.

Крім того, закон передбачає введення обмежень, що стосуються спільної роботи близьких осіб, проведення спеціальної перевірки кандидатів на високі посади, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, котрі вчинили корупційні правопорушення, і надання інформації з нього.

Депутатська ініціатива була «простимульована» зовнішніми чинниками. Передусім — євроінтеграційними устремліннями України й перспективою підписання угоди про асоціацію. Усунення вищезазначених недоліків — одна зі складових плану заходів щодо реалізації рекомендацій, що містяться в другій оцінці Європейської комісії прогресу України у виконанні 1-ї (законодавчої) фази Плану дій з лібералізації ЄС візового режиму, затвердженого 19.04.2012. Отже, цей закон має стратегічне значення для України.

Проект довжиною в місяць

Варто тільки поглянути на хронологію розгляду законопроекту — і відразу ж стане зрозуміла його надзвичайна актуальність. На відміну від багатьох своїх «побратимів», він чарівним способом пройшов усі кола парламентського «пекла» менш ніж за 1 місяць! Проект був зареєстрований 17 квітня, а вже 14 травня — прийнятий.

Правда, при цьому не обійшлося без суперечок. Несподівано при обговоренні законопроекту не дійшли згоди навіть соратники — депутат від ПР Віталій Журавський і лідер фракції Олександр Єфремов. В.Журавський заявив, що закон містить ряд норм, «які суперечать Конституції». У свою чергу О.Єфремов його поправив: «Наш колега помилився. У нас у фракції немає зауважень, може, є зауваження в комітеті. Фракція ПР не заперечує проти ухвалення проекту закону в цілому».

А ось «ударівець» Валентин Наливайченко скористався випадком, щоб заявити: «Ми вимагаємо, щоб завтра був оприлюднений список високих чиновників України незалежно від посади, яку вони займають, з майном, яке вони незаконно придбали на нашій території або за кордоном, щоб ініціювати процес притягнення до відповідальності й конфіскації вкраденого майна підприємств і земель». Як це пов’язано з цим законом, екс-голова СБУ не пояснив.

У цілому ж експерти досить позитивно оцінили законопроект. Скажімо, секретар РНБО Андрій Клюєв заявив, що цей акт усуне низку прогалин в українському законодавстві й підвищить ефективність протидії корупції в Україні. На його думку, це один з найбільш важливих законопроектів, які повинні бути прийняті на шляху до підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. А.Клюєв нагадав, що ухвалення цього документа також передбачено планом дій щодо лібералізації візового режиму.

Важливим нововведенням секретар РНБО назвав створення механізму контролю за достовірністю фінансових декларацій чиновників. Правда, за його словами, щоб на практиці реалізувати якісну роботу цього механізму, можливо, потрібно буде додатково вдосконалити законодавчу базу. А.Клюєв підкреслив, що закон є результатом співпраці влади й опозиції, і разом зі ще кількома актами, прийнятими у квітні, повинен суттєво зміцнити антикорупційне законодавство. «Дуже важливо, постійно удосконалюючи законодавчі норми, послідовно й наполегливо привчати чиновників і все суспільство їх виконувати. Законопокірність виховується десятиліттями, і ми зобов’язані не зупинятися на цьому шляху», — сказав А.Клюєв.