Втеча в санацію

Замість відновлення платоспроможності боржники надають перевагу затягуванню справ і банкрутству

Ефективність процедур санації залишає бажати кращого. Як правило, її використовують для затягування процедур банкрутства, а згодом боржник усе ж ліквідується. Відновлення платоспроможності відбувається тільки у виключних випадках.

Законодавча плутанина

У господарських судах одне з найбільших навантажень лягає на законників, які спеціалізуються на справах про банкрутство та вирішують спори, пов’язані з виконанням кредитних договорів. На суддів, які вирішують ці категорії справ, покладено велику відповідальність, адже йдеться про економіку країни.

Ефективний судовий захист прав і охоронюваних законом інтересів учасників кредитних правовідносин був і залишається одним з найважливіших факторів підтримання стабільності народного господарства. Разом з тим при розгляді як кредитних, так і справ про банкрутство виникають розбіжності в правозастосуванні. Їх причиною, як правило, є те, що чинне законодавство далеке від ідеалів. Як наслідок, положення правових актів створюють можливість різного трактування.

Однак у справах про банкрутсво є ще один суттєвий недолік. Останні роки інститут банкрутства, всупереч основній меті — відновлення платоспроможності боржника, перетворився для багатьох в інструмент ухилення від виконання зобов’язань і списання заборгованості.

Справ менше — ціна вища

Відповідно до останніх тенденцій, з одного боку, спостерігається значне зменшення кількості справ про банкрутство. Проте з другого — їх значущість зростає, адже збільшився розмір майнових вимог, заявлених та присуджених до стягнення.

Так, у 2012 році до господарських судів було подано понад 11 тис. заяв про порушення провадження у справі про банкрутство, що на 27% менше порівняно з 2011-им, в якому таких заяв налічувалося близько 15 тис. Значно зменшилась і кількість порушених проваджень. Якщо у 2011 р. їх було більш ніж 9 тис., то у 2012-му — близько 7 тис.

Разом з тим минулого року збільшився розмір заявлених вимог кредиторів: з 31 млрд у 2011-му до 35 млрд грн. у 2012-му. Збільшилась і сума коштів, присуджених до стягнення: з 27 млрд до 29 млрд грн. відповідно.

Вимоги, задоволені господарськими судами у справах про банкрутство, становлять майже третину від загальної кількості присуджених у відповідній юрисдикції. Єдиною категорією спорів, яка може позмагатися з ними за розміром заявлених і задоволених майнових вимог, є справи з кредитних відносин, яким належить більш ніж половина відповідних присуджень у минулому році.

Характеристика банкрутства

Упродовж останніх років практика розгляду господарськими судами справ про банкрутство показує, що застосування положень закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на жаль, не приводить до фінансового оздоровлення суб’єктів господарювання. У зв’язку із цим законом не досягається головна функція — відновлення платоспроможності підприємств у процедурі банкрутства, і переважна більшість таких справ закінчуються ліквідацією підприємств.

Заяви про банкрутство, розгляд яких відбувається за спрощеною процедурою, здебільшого надходять від податкових органів та Пенсійного фонду з метою списання безнадійної заборгованості.

У справах про банкрутство зменшилася кількість мирових угод, які передбачають відстрочення, розстрочення або прощення боргів, що надає винуватцю час, необхідний для проведення розрахунків за поточними боргами та для покращення або відновлення виробничої діяльності. Хоча багато таких ніколи й не було.

Незмінно низьким залишається рівень ефективності процедури санації, яка в більшості випадків використовується для затягування процедури банкрутства та, як правило, у подальшому призводить до визнання боржника банкрутом та його ліквідації.

На жаль, усталилася тенденція, яка свідчить про те, що практично в усіх випадках відновлення платоспроможності боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, не вбачається можливим. Лише в поодиноких справах провадження припинялось у зв’язку із затвердженням звіту керуючого санацією.

При цьому недобросовісні боржники при зверненні до суду умисно не вказують усіх кредиторів, фальсифікують бухгалтерські довідки та інші документи щодо кредиторської та дебіторської заборгованості.

Також збільшилася кількість виявлених фактів порушення законності, що містять ознаки дій, за які передбачена кримінальна відповідальність: фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, незаконних дій при банкрутстві, невиконання рішень суду.

В експертному середовищі питанню вдосконалення законодавства про банкрутство приділяється досить значна увагу. Зокрема, черговим кроком на шляху розв’язання цих проблем має стати круглий стіл «Банкрутство фізичних осіб: презентація порівняльного аналізу Світового банку», який відбудеться в Києві 24 травня. У його роботі візьмуть участь представники цієї авторитетної установи, позиція яких може підштовхнути владу до законодавчих змін. Якщо ж для захисту прав кредиторів не буде здійснено нових кроків, то йти в Україну з інвестиціями будуть лише найбільш відчайдушні.

P.S. Про перебіг круглого столу, медіапартнером якого виступає «ЗіБ», а також про позицію міжнародних експертів щодо ситуації в Україні ви дізнаєтеся з чергових чисел нашого тижневика.

 

АНДРІЙ ПОТЬОМКІН - віце-президент ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу», радник Українського інституту банкрутства

 

Статистика кількості присуджених до стягнення коштів за останні роки