Закон і Бізнес


Законодавче реагування на невиконання

Депутати вирішили задобрити Страсбург за рахунок звуження соціальних гарантій


Держава і суспільство, №8 (995) 19.02—25.02.2011
3098

Політична тенденція «непопулярних кроків», схоже, надихнула і представників Комітету ВР з питань правосуддя.


На засіданні 16 лютого депутати досить радикально підійшли до розв’язання проблеми невиконання судових рішень. Довгоочікуваний законопроект Кабінету Міністрів, який мав стати панацеєю від головної проблеми вітчизняної Феміди, викликав неабияку полеміку серед членів парламентського підрозділу. Річ у тім, що цей законодавчий механізм працює за принципом «урізання задля виконання». Урядовці пропонують скасувати тверді розміри соціальних пільг громадян, аби виконати пілотне рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Іванов проти України».

Пільги в «ручному» режимі

Зазначимо: на цю законодавчу ініціативу нардепи чекали майже 2 місяці. Урядовці обіцяли внести документ на розгляд парламенту ще наприкінці минулого року, оскільки строк виконання страсбурзького вердикту спливав 15 січня 2011-го. Щоправда, вчасно цього зробити вони не змогли і тому попросили ЄС зачекати. У Страсбурзі пішли назустріч україн¬ським законотворцям, відстрочивши виконання пілотного рішення на півроку. Другий шанс парламентарі отримали з ¬огляду на те, що відповідний проект закону вже розробляють. І ось нарешті урядове творіння презентували членам комітету.
У проекті «Про гарантії держави щодо виконання рішень судів» пропонується запровадити механізм, за яким виконання судових рішень про стягнення коштів буде здійснюватися за рахунок бюджетних грошей, якщо його неможливо виконати за рахунок боржника. Метою цього документа є погашення заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава. Погашення такої заборгованості планують здійс¬нювати в порядку та строки, встановлені Кабміном з урахуванням результатів аналізу наявних фінансових ресурсів країни.
У проекті пропонується визнати таким, що втратив чинність, закон «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», а також унести зміни до 16 інших актів. Проте зміни тільки до 4 законів стосуються предмета правового регулювання зазначеного проекту, а більшість — скасування встановлених цими законами твердих розмірів со¬ціальних пільг громадян. Зокрема, мова йде про знижки на оплату житла, комунальних послуг, палива, забезпечення санаторно-курортного лікування тощо.
Замість передбаченого на законодавчому рівні розміру пільг для певних категорій населення урядовці пропонують альтернативу: щоб розмір і порядок отримання таких пільг визначав Кабмін.

Скуті фінансовими ланцюгами

Як пояснила урядовий уповноважений у справах Євросуду Валерія Лутковська, на жаль, в Україні гарантовані законом соціальні пільги «жодного разу не фінансувалися в повному обсязі державним бюджетом або не фінансувалися взагалі». Це, за її словами, було зазначено не в одному рішенні європейської обителі Феміди. «Ми не скасовуємо жодного права на пільги, але кажемо, що будемо платити стільки, скільки є можливість», — заявила В.Лутковська. За її словами, оскільки рішення судів не виконуються роками, це лише «борговий папірець», яким людина не може розплатитись у магазині. «Натомість ми пропонуємо, щоб особа отримувала реальні гроші залежно від того економічного розвитку держави, який буде на конкретний момент», — пояснила чиновниця.
Держава планує також розрахуватись і з тими громадянами, відносно яких є рішення. Це, на переконання В.Лутковської, буде певна програма реструктуризації, аналогічна тій, котру провели щодо заборгованості освітянам.
За інформацією урядового уповноваженого у справах Євросуду, тільки за минулий рік у Страсбурзі розглянули близько 600 скарг українців на невиконання чи тривале виконання рішень вітчизняних судів. За цей час із держбюджету було сплачено понад 2,5 млн грн., із них близько 1,2 млн становить борг за рішеннями національних інстанцій, а решта коштів — сума сплаченої сатисфакції. «Ми сплатили більше з повітря через те, що не виконуємо рішення національних судів», — заявила вона.
Як розповіла В.Лутковська, за статистикою Міністерства соціальної політики, на сьогодні заборгованість за соці¬альними виплатами сягає 130 млрд грн. На її переконання, якщо всі ці особи, яким держава завинила, звернуться до Євросуду, то, крім указаної суми, Україні доведеться сплатити ще близько 170 млрд грн. компенсацій. «Ми хочемо запобігти цьому», — резюмувала доповідачка і закликала депутатів підтримати за¬пропоновані зміни. Останнім аргументом чиновниці стало те, що нині цей документ перебуває на екс¬пертизі в Комітеті міністрів Ради Європи, і, за неофіційною інформацією, там схвально сприймають його розробку.

Крізь призму Конституції

Однак у депутатів була низка зауважень до цього документа. Зокрема, перший заступник голови ко¬мітету Юрій Кармазін за¬явив, що суму невиплачених коштів можна було б віднести до державного боргу України. Також, на переконання парламентаря, ініціатива суперечить ст.22 Конституції, в якій прописано, що «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Цей проект, на думку Ю.Кармазіна, фактично веде до скасування пільг чорнобильцям, міліціонерам, слідчим та ін. «Те, що ви називаєте нині пільгами, є насправді гарантіями», — апелював до В.Лутковської нардеп. За його словами, на те, що останні не можна звужувати, не¬одноразово вказував Конституційний Суд. Тому парламентар закликав колег не підтримувати урядове творіння.
А ось Сергій Власенко відзначив, що питання виконання рішень судів залежить від головного: наявності чи відсутності коштів у державній скарбниці. «Що б ми нині не ухвалювали, якщо коштів у бюджеті не буде передбачено, то це лише порожня декларація», — заявив нардеп. На його переконання, вирішити цю проб¬лему можна без прийняття спеціального закону, передбачивши кошти в головному фінансовому документі.
У свою чергу Сергій Соболєв заявив, що розглядати запропонований документ у частині соціальних пільг комітет не вправі, ¬оскільки це не належить до предмета його відання. «Цей законопроект приймається не для зняття пільг і не для того, щоб виплачувати кошти за рішенням міжнародних суддів. Ключовою є частина, де пропонується зняти мораторій на приватизацію підприємств паливно-енергетичного комплексу», — переконаний народний обранець. За його словами, для міль¬йонів громадян це буде зняттям пільг, а для одиниць — можливістю взяти участь у приватизації таких «ласих шматків», якими є підприємства паливно-енергетичного комплексу. Тож С.Соболєв запропонував розглядати проект тільки в частині порядку виконання рішень судів, а щодо всього іншого «нехай гріх на душу» беруть інші парламентські підрозділи.
Після тривалих дискусій депутати проголосували: 12 за і 7 проти урядового творіння.

Ольга КИРИЄНКО