Презумпція невинуватості, справедливий суд і докази вини — огляд ЄСПЛ
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Презумпція невинуватості порушується, коли публічні службовці роблять заяви про винуватість особи перед тим, як закінчився судовий розгляд справи щодо неї.
На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 7.09.2023 у справі «Bavčar v. Slovenia», інформує «Закон і Бізнес».
Заявник, колишній міністр внутрішніх справ, а пізніше — міністр у справах Європи, був визнаний винуватим у зловживанні службовим становищем або правами під час здійснення економічної діяльності та у відмиванні грошей.
Серед іншого, суд першої інстанції встановив, що він отримав 21,6 млн євро на банківський рахунок, якими пізніше скористався. Йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі та зобов’язано повернути незаконно отримані активи.
Згодом виконання покарання щодо нього було призупинено у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Проте у вересні 2016 року з’явилися кадри, на яких він нібито грав в баскетбол.
Під час телешоу, міністр юстиції прокоментував ці кадри таким чином: «Те, що відбувається зараз, абсолютно є ляпасом верховенству права в Словенії… він має бути остаточно засуджений, аби грати [баскетбол]… Якщо в цій справі закінчиться строк давності,.. я зроблю все можливе, аби полетіли голови…».
ЄСПЛ у своєму рішенні відзначив, що така заява викликала реакцію в судах та офісі прем’єр-міністра. Суд зауважив, що високопосадовці, зокрема міністр юстиції, мали розуміти, що вони зобов’язані поважати принцип презумпції невинуватості.
Тож ЄСПЛ дійшов висновку, що фактично йшлося про підтвердження наявності вини засудженого. А сукупний ефект цих тверджень міг поставити під сумнів неупередженість Високого суду під час ухвалення рішення.
З огляду на це, Суд констатував порушення §2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також в огляді практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими у серпні — вересні 2023 року, містяться й інші висновки.
Так, у справі «Sedrakyan v. Armenia» Суд визнав порушенням §1 ст.6 конвенції відмову в праві оскаржити рішення суду нижчої інстанції про відмову в задоволенні позову про компенсацію за квартиру, відчужену органом місцевого самоврядування, з підстав незадоволення заявником формалістичної та нечіткої вимоги суду доплатити судовий збір.
У справі «Yüksel Yalçinkaya v. Türkiye» Велика палата ЄСПЛ встановила, серед іншого, порушення ст.7 конвенції (ніякого покарання без закону) у зв’язку з широким тлумаченням закону в тому, що використання мобільного застосунку ByLock є рівноцінним свідомому та добровільному членству в терористичній організації, без з’ясування інших обставин справи, зокрема наявності всіх елементів складу правопорушення.