Закон і Бізнес


Неавтоматизований розподіл

Слухання у справі «Роттердам+» почалися з відводів та повітряної тривоги


У сторони захисту виникли питання стосовно визначення складу колегії суддів у справі «Роттердам+».

15.11.2023 09:08
ОРЕСТ ГАМСЬКИЙ
18700

В АП ВАКС розпочалися слухання апеляційної скарги прокурора у всім відомій справі «Роттердам+». Й вже на початку викрилися незручні запитання, яких у ВАКС не повинно бути апріорі.


Нагадаємо, що розслідування детективами НАБУ цієї справи тривало майже 6 років. За цей час Спеціалізована антикорупційна прокуратура 4 рази закривала справу і стільки ж — поновлювала розслідування.

Справа вже була на розгляді й апеляційної палати ВАКС, яка підтвердила законність її закриття. Однак новим керівником САП та призначеним ним новим прокурором після ухвали апеляційної палати було прийнято рішення таки направити обвинувальний акт до суду.

ВАКС учергове закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням чималого строку досудового розслідування.

Наразі АП ВАКС розглядає апеляційну скаргу прокурора САП на це судове рішення. Розгляд справи здійснювався колегією суддів: головуючий — Дмитро Михайленко, члени колегії — Микола Глотов та Даниїла Чорненька.

У цьому засіданні розгляд апеляційної скарги по суті не відбувся через оголошену в столиці повітряну тривогу, вирішувались лише організаційні питання. Головуючий оголосив склад суду, роз’яснив учасникам провадження право відводу, передбаченого процесуальним законодавством, та без самовідводів чи самовикриттів членів колегії несподівано відразу розпочав слухати відводи сторони захисту.

І начебто зі штатного, автоматичного питання щодо визначення складу суду викрилися незручні запитання, яких у ВАКС не повинно бути апріорі. Адвокатами були заявлені відводи всій колегії на підставі порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду цієї справи.

Однією із складових права на справедливий суд є розгляд справи безстороннім (неупередженим) судом. Щоб унеможливити підбір потрібних суддів, була запроваджена автоматизована система розподілу судових справ. Робота цієї системи покликана розподіляти справи між суддями рівномірно та за принципом випадковості. При цьому має бути виключений будь-який людський чинник при розподілі.

Під час свого виступу адвокати поставили під сумнів застосування принципу випадковості під час визначення колегії суддів у справі «Роттердам+». Зокрема, були наведені фактичні обставини, які дійсно можуть викликати сумнів у сторонніх спостерігачів та свідчити про маніпулювання авторозподілом, його корегування у ручному режимі.

Повідомлялось про те, що саме в день проведення авторозподілу в цій справі певні судді постійної колегії, в яких головуючим є суддя Д.Михайленко, пішли у відпустку, взяли участь у нараді, що фактично стало підставами їх виключення з авторозподілу. Також зазначали, що у звіті про авторозподіл у цій справі в якості підстави для виключення судді Інни Калугіної вказано «інше», в той час як згідно з відповіддю на адвокатський запит вона перебувала у відпустці.

Цікавим стало те, що прокурор у своїй апеляційній скарзі виклав правові позиції саме суддів АП ВАКС, які увійшли до складу колегії у справі «Роттердам+», що висловлювалися останніми в рішеннях в інших справах. Як повідомлялось в засіданні, прокурор цитував судову практику саме цих суддів, хоча вони не є членами визначеної постійної колегії, перебувають у різних колегіях.

Зазначені невідповідності, нібито — випадковості, у сукупності дають привід замислитися щодо об’єктивності проведеного авторозподілу, з якого було виключено певних суддів.

Питання, які досліджувалися в цьому засіданні, фактично можуть стосуватися кожної справи, яка розглядається в будь якому звичайному суді. Але ж не в ВАКС!

При цьому пригадуються слова адвоката Маркіяна Галабали (нині — суддя Вищого антикорупційного суду) щодо розбору схожих маніпулятивних ситуацій в інших судах загальної юрисдикції, які майже один в один описують ситуацію з автоматичним розподілом справи «Роттердам+», але вже безпосередньо в АП ВАКС.

«Ситуація, що її описує ПІБ, – доволі поширений спосіб виходу на «потрібного» суддю. Щоправда, на мою думку, такого обраного суддю можна цілком обґрунтовано відвести (заявити відвід). Але це не єдина лазівка. Часто вносять на момент подачі справи до суду зміни до системи про те, що інші судді на день опинилися у відрядженні, лікарняному, навчанні тощо. І тоді система вимушено обирає суддю з обмеженого кола осіб. Звичайно, судді також люди, вони ходять у відпустки, хворіють, потрапляють в халепи. Але (!) це якщо ми розглядаємо добросовісну поведінку працівників апарату суду. Проте нерідко трапляються такі випадки, коли проставляння галочок навпроти прізвищ конкретних суддів (це робиться навіть без їх відома, а повідомляється вже по факту), приміром, Іванов Іван Іванович — на лікарняному — не відповідає дійсності. Буває й таке, коли судді самі «йдуть назустріч», на день виходять в позапланову відпустку і таким чином, справа, яка могла б розглядатися ними (тобто, для розгляду справи система могла обрати саме їх) потрапляє до конкретно визначеного судді».

Випадковість це чи небажання окремих суддів брати участь у розгляді резонансної справи, напевно стане зрозумілим під час наступного засідання, що призначене на 20 листопада.

Залишається сподіватися, що маніпулювання авторозподілом не стане перепоною в ухваленні законним складом суду обґрунтованого рішення у справі.

Закон і Бізнес