Міноритарне право

Парламент не дозволив забирати акції в дрібних держателів

Наприкінці минулого року парламент ухвалив закон, відповідно до якого власники 95% акцій підприємства мають право вимагати продажу їм усіх активів компанії. Однак, на думку Президента, не слід заганяти міноритаріїв у глухий кут. Крім цього, глава держави наголосив на обов’язку акціонерних товариств реєструватися на біржі.

Спроба №2

Верховна Рада прийняла акт «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства». Це була вже друга спроба за¬провадити нові механізми для регулювання відносин акціонерів. Уперше за закон такого профілю парламент проголосував 22 грудня минулого року, але тоді Президент відмовився його підписувати. Тож нар¬депи врахували пропозиції гаранта.
Законом:
-  змінюється порядок відчуження акцій АТ в частині виключення переважного право товариства на придбання акцій;
-  уточнюється порядок створення товариства однією особою;
-  змінюється порядок формування резервного капіталу акціонерних товариств різних типів;
-  уточнюється порядок виплати дивідендів;
-  розширюється ви¬ключна компетенція загальних зборів товариства тощо.
«Активна динаміка розвитку сфери корпоративних відносин, швидко¬плинність глобальних фінансово-економічних процесів ставлять перед державою нові вимоги щодо постійного моніторингу та вчасного вдосконалення законодавчої бази. З огляду на необхідність посилення конкурентоспроможності підприємств, недопущення зловживань і порушень прав та законних інтересів акціонерів, удосконалення питань управління було підготовлено проект», — зазначали в пояснювальній записці ініціатори змін, Юрій Воропаєв та Володимир Мальцев.

Усі — на біржу

Президент у своїх пропозиціях зауважував, що змінами пропонується ви¬класти в новій редакції ч.1 ст.24 закону «Про акціонерні товариства», згідно з якою акції публічного акціонерного товариства можна буде купувати та продавати на фондовій біржі.
Водночас, за чинною редакцією цієї статті, публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу (допуску цінних паперів до торгів на фондовій біржі або позабіржовій торговельній системі) та залишатися в реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, а укладання договорів купівлі-продажу акцій такого товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на ній.
Така норма, зазначив глава держави, «є кроком назад і не сприятиме розвитку вітчизняного фондового ринку». Включення цінних паперів акціонерного товариства до біржового списку, що передбачає тісну співпрацю відповідного товариства із суб’єктом фондового ринку, сприяє встановленню справедливої ринкової ціни на акції, підвищенню прозорості фондового ринку, зокрема через обов’язковість та оперативність розкриття додаткової інформації про товариство. Також така норма, переконаний Президент, сприяє поліпшенню інвестиційного клімату та підвищенню довіри інвесторів і бізнес-партнерів до акціонерних товариств.
Президент запропонував викласти цю норму таким чином: «Акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. Публічне акціонерне товариство зобов’язане про¬йти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі». Водночас, оскільки прописана раніше жорстка процедура лістингу викликала чимало нарікань, перш за все з боку самих емітентів, згадку про нього із положення прибрали.
«Заміна процедури лістингу на процедуру допуску до торгівлі суттєво полегшить виконання емітентами вимог даної статті, сприятиме поступовому переведенню акцій до лістингу фондових бірж виключно ринковим шляхом та дозволить покращити інвестиційну базу, необхідну для розвитку вітчизняного ринку капіталу», — переконані експерти най¬більшої української фондової біржі «ПФТС».

Маленьких не кривдитимуть

Проектом пропонувалося доповнити закон «Про акціонерні товариства» новою статею щодо примусового викупу акцій АТ. За цією нормою, особа (або особи, що діють спільно), яка є власником 95% і більше акцій товариства, має право вимагати в усіх акціонерів продати належні їм цінні папери АТ.
Таким чином, зазначав Президент, передбачається право великого акціонера (чи їхньої групи) вимагати примусового відчуження акцій міноритаріїв не з мотивів суспільної необхід¬ності, а лише на підставі володіння великим пакетом цінних паперів. При цьому таке право не розглядається як виняток, його реалізація цілком залежить лише від бажання відповід¬ного великого акціонера. Дрібний же власник позбавляється можливості будь-яким чином впливати на розвиток подій, захистити своє право, наголосив глава держави.
На вул. Банковій зауважили, що запропоновані зміни не відповідають Основному Закону, за яким примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване тільки як виняток з мотивів суспільної необхід¬ності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування вартості майна (ч.5 ст.41 Конституції).
На думку глави держави, позбавлення права власності одних володільців на користь інших не зумовлене суспільною необхідністю, порушує норми ч.4 ст.41 акта найвищої юридичної сили, за якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Президент уважає, що такий дискримінаційний, за своєю суттю, припис порушує й інші конституційні принципи, а саме про:
-  рівність усіх суб’єктів права власності перед законом;
-  право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю;
-  непорушність права приватної власності;
-  захист державою прав усіх суб’єктів права власності.