Справедливість без поспіху

Нардепи готові зняти обмеження для заявлення вимог кредиторами

Експерти вважають, що нова редакція закону про банкрутство дозволяє кредиторам значно краще захистити свої права. Разом з тим прописані норми все ж суттєво відрізняються від тих, які хотіли б бачити фахівці, адже інвестор усе ще не може бути впевнений у поверненні коштів. Тому у Верховній Раді готуються до запровадження нових змін, які, зокрема, дозволять кредитору отримати кошти незалежно від того, коли він заявив вимогу.

Хотіли як краще

Особливості нової редакції закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обговорили нардепи, судді, арбітражні керуючі та експерти під час конференції «Реструктуризація та банкрутство: нові правила». Захід організували ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу» та Центр комерційного права.

Закон, який суттєво змінив проведення процедури банкрутства, Верхов­на Рада ухвалила ще у 2011-му, однак чинності він набув лише в січні цього року. Новації позиціонувались як такі, що мають створити механізми для кращого захисту прав кредиторів. На думку експертів, на це зміни й спрямовані. Інша справа, що вони все ж містять значну кількість недоліків.

За словами віце-президента ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу» Віталія Титича, очікувати негайних позитивних змін не варто. «Швидше, навпаки, в сьогоднішніх реаліях українського правозастосування численні «технічні» вади нової редакції можуть мати серйозні негативні наслідки», — наголосив він.

Чому в кінцевому результаті закон далеко не досконалий, спробувала пояснити директор Центру комерційного права Валентина Данішевська, яка брала участь у підготовці проекту. Вона продемонструвала учасникам конференції уривок з фільму «Іронія долі, або З легким паром», у якому йдеться про архітектора, що намалював проект будівлі. Після затвердження малюнку в різних кабінетах велична споруда перетворилась на звичайну багатоповерхівку. Подібні метаморфози, вважає В.Данішевська, відбулись і зі змінами до закону.

Разом з тим експерт відзначила, що нова редакція все ж суттєво краща, ніж попередня. Раніше, наголосила вона, закон використовувався для того, щоб легально не сплачувати борги, також його положення сприяли недружньому захопленню підприємств.

На думку В.Данішевської, той факт, що минулого року заробітчани привезли до держави більше коштів, ніж вклали закордонні інвестори, яскраво демонструє те, як в Україні захищаються права кредиторів . При цьому іноземні гроші надходили переважно з Кіпру. Тобто, швидше за все, вони були зароблені саме в нашій країні й просто повернулися. Таким чином, відзначила В.Да­нішевська, ризикувати, інвестуючи в Україну, вже майже ніхто не готовий.

Навряд чи нова редакція закону про банкрутство зможе кардинально змінити ситуацію, але, переконана директор центру, ухвалення акта — крок у правильному напрямку.  В.Данішевська вказала на те, що, звісно, новації містять деякі невідповідності та помилки, але мінімізувати їх можна буде завдяки якісним тлумаченням.

На те, яке значення для економіки має цей нормативний акт звернув увагу й віце-президент ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу» Андрій Потьомкін. Він навів статистику розгляду господарськими судами справ про банкрутство у тих випадках, де кредиторами були банки. З початку фінансової кризи кількість таких справ зросла в 5 разів. Так, якщо у 2007 р. їх було близько 150, то у 2011-му — понад 750. Ще більш стрімко зростала кількість справ, які ініціював саме боржник, — їх за ці роки стало більше в 50 разів. При цьому, очевидно, якщо до суду звертались фінустанови — вони намагались повернути борги, а позичальники дуже часто ініціювали провадження, аби ухилитись від виконання своїх зобов’язань.

Зміни будуть

Роль цього законодавства розуміють і у Верховній Раді. При цьому парламентарі усвідомлюють і недосконалість ухвалених ними новацій. Представниця ВО «Батьківщина», заступник голови Комітету ВР з питань економічної політики Ксенія Ляпіна в ході конференції розповіла, що вже готується низка змін.

На її думку, питання банкрутства — одне з ключових для вітчизняної економіки, а міжнародні організації не­одноразово вказували, що невиконання зобов’язань перед кредиторами — серйозна проблема для нашої країни. К.Ляпіна сприймає новий закон про банкрутство як «живий», тобто його постійно коригуватимуть відповідно до потреб часу. Хоча й нинішня редакція, за її словами, вже допомогла збалансувати права кредитора й боржника.

У парламенті, розповіла нардеп, є значна кількість проектів, які спрямовані на зміну правил регулювання процедур санації та банкрутства. Часто це несистемні зміни: готуючи проекти, нардепи намагаються вирішити якесь конкретне питання, що їх турбує. І тут, відзначила К.Ляпіна, необхідно аналізувати проекти, щоб визначити, які узгоджуються з ідеологією нинішнього законодавства, а які суперечать їй. Для того щоб відділити зерно від полови, у ВР навіть створили спеціальну дорадчу раду.

Крім того, що законодавчі зміни мають бути прийняті, вони мають працювати так, як того бажали їх автори, наголосила К.Ляпіна. При цьому, на думку нардепа, можна побачити випадки, коли закон виконується з такими відхиленнями, які повністю змінюють його призначення. Тому заступник голови комітету пообіцяла, що в цій сфері діятиме парламентський контроль.

Тривалість гарантій

У необхідності внесення низки змін до закону переконана й сама К.Ляпіна. Зокрема, вона сумнівається в доцільності пресічного терміну для подання кредиторами своїх вимог.

Так, відповідно до закону після оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство кредитори мають протягом 30 днів заявити про свої вимоги. Пропущений строк не підлягає поновленню, а вимоги, заявлені після нього, не вважаються конкурсними. Погашатимуть їх лише в шосту чергу. Таким чином, навіть один з основних кредиторів може взагалі не дочекатись отримання своїх грошей — на всіх не завжди вистачає.

К.Ляпіна переконана, що такі обмеження для кредиторів — недоречні. За її словами, зобов’язання не повинні просто так зникати. «Україна вже мала б перехворіти таким підходом», — наголосила нардеп. Вона вважає за доцільне внести зміни, відповідно до яких навіть якщо термін подання вимог кредиторами вже закінчився, вони все одно зможуть заявити про зобов’язання й потрапити в ту чергу, до якої мали б належати. Однак той, хто запізниться, матиме все ж менше прав, ніж більш спритні кредитори, зокрема не зможе брати участі в управлінні процесом санації. Хоча всю інформацію про його перебіг отримуватиме.

У Верховній Раді вважають, що ще однією проблемою є відсутність закону, який повноцінно регулював би порядок організації аукціонів. Невідомо, як їх проводити, якою має бути процедура. Тому це питання тимчасово слід було б якомога детальніше прописати в законі про відновлення платоспроможності.

У тому, що необхідно й далі рухатись до тих правил, які забезпечать неухильне виконання боржником своїх зобов’язань, переконана й В.Данішевська. За її словами, закордоном немає практики позбавлення кредиторів можливості повернути кошти, якщо вони не встигають вчасно подати відповідні документи. У деяких країнах арбітражний керуючий резервує кошти для виплати тим, хто ще не звертався за ними.

Законодавчі новації, переконані експерти, мають бути спрямовані на усунення бар’єрів перед кредитором, адже лише тоді він не боятиметься давати кошти вітчизняним підприємцям. Крім цього, інвестор зможе не перестраховуватись, очікуючи збитків, і, як наслідок знизити процентну ставку. Але без дієвих і перевірених на практиці гарантій він навряд чи піде на такий крок.