КПК — «дороговказ» до якості та справедливості

Віктор ПШОНКА: «Нам є чим пишатися, але про це відомо обмеженому професійними рамками колу осіб»

Новий Кримінальний процесуальний кодекс працює, однак ще не на повну потужність. Таку думку висловили Генеральний прокурор Віктор Пшонка і Президент Віктор Янукович під час всеукраїнської наради працівників прокуратури. Вони поділилися своїми міркуваннями щодо того, як зробити застосування норм кодексу більш ефективним.

Від ініціатив — до практики

В.Янукович зазначив, що положення нового КПК отримали високу оцінку міжнародних організацій та експертів. «Уже сьогодні ми отримуємо звернення представників іноземних держав з проханням поділитися досвідом щодо реформування кримінальної юстиції. Вважаю, що все це переконливо свідчить про правильність обраного шляху», — наголосив Президент.

Однак, за його словами, зараз проходить найбільш складний етап реформування. Адже відбувся перехід від законодавчих ініціатив до практичного втілення напрацьованих ідей. «Безумовно, це рутинна та складна робота, що потребує консолідації зусиль усіх відповідальних органів, а також активної підтримки й розуміння з боку суспільства», — зауважив Віктор Федорович.

Він також розповів про перші позитивні результати, яких вдалося досягти після впровадження кодексу. Так, відбулося суттєве обмеження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а пріоритетну роль стали відігравати альтернативні методи. Застосовується новий для українського суспільства запобіжний захід — домашній арешт.

В.Янукович підкреслив, що вдосконалення правових норм дозволило підвищити ефективність цих запобіжних заходів. На підтвердження своїх слів він навів такі цифри: за 5 місяців дії нового КПК громадянами внесено як заставу більш ніж 65 млн грн., у той час як за весь 2012 рік — 44 млн грн., а за 2011 р. — лише трохи більш ніж 9 млн грн.

За словами Президента, позитивні досягнення щодо застосування запобіжних заходів у поєднанні з результатами декриміналізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності дозволили істотно зменшити кількість осіб, яких тримають під вартою — майже на 35%. «Завдяки положенням Кримінального процесуального кодексу, які значною мірою посилили судовий контроль за процесуальними діями слідчого та негласними слідчими діями, вдалося досягти суттєвого скорочення випадків втручання в приватне життя особи. Так, кількість дозволів на проведення обшуків після набрання чинності кодексом зменшилася майже наполовину», — наголосив В.Янукович.

Серед позитивних моментів він також назвав істотне зменшення загальної кількості всіх негласних слідчих дій, які зараз здійснюються в рамках кримінального судочинства. Ще одним досягненням стало унеможливлення ситуації, коли громадян тримають під вартою впродовж кількох років у очікуванні на розгляд справи судом. Це відбулося завдяки встановленню чітких термінів проведення досудового розслідування, а також періодичному перегляду судом застосованих запобіжних заходів.

«Варто згадати про розширення процесуальних прав та можливостей захисту, широке застосування технічних засобів, скасування інституту додаткового розслідування, розширення прав та гарантій потерпілих. Відзначу, що ці та інші позитивні моменти впровадження нового кодексу є результатом вашої самовідданої та наполегливої праці», — констатував В.Янукович, звертаючись до працівників прокуратури.

Задля відновлення довіри

Глава держави підкреслив особливу роль прокуратури та судів у цьому процесі. В.Янукович розповів, що за кілька місяців вони провели значну організаційну та роз’яснювальну роботу, забезпечили перепідготовку своїх працівників та вжили інших заходів, щоб процес переходу до нових правил був максимально простим і не позначився негативно на ефективності їхньої діяльності.

Водночас, на думку Президента, органи внутрішніх справ не до кінця активізували свої зусилля в цьому напрямку. Він висловив сподівання, що це не пов’язано зі свідомим бойкотуванням нових норм, а зумовлено об’єктивними труднощами перехідного етапу. «Вимагаю від органів внутрішніх справ діяти більш ініціативно та відповідально, забезпечивши неухильне виконання та додержання всіх законодавчих вимог. Безперечно, практичне запровадження нового процесуального законодавства виявить проблеми при їх застосуванні. Ми не повинні їх боятися», — наголосив він.

Серед першочергових завдань В.Янукович назвав підготовку законодавчих пропозицій щодо реформування прокуратури. За його словами, цей процес потребує зваженого підходу, ретельного вивчення досвіду інших країн, аналізу можливих наслідків.

Серед пріоритетних завдань на сучасному етапі розвитку він також назвав завершення роботи над створенням інституту кримінальних проступків, упровадження якого дозволить увести в дію відповідні положення КПК та сформувати цілісну концепцію кримінальних правопорушень.

Президент висловив переконання, що не можна змінити кримінальне судочинство лише шляхом прийняття нових актів чи внесення до них змін, якими б досконалими вони не були. «Оцінка ефективності реформи залежить від практичної діяльності правоохоронних органів та судів, їх спроможності відновити довіру громадян до своєї діяльності. Наші подальші зусилля будуть спрямовані на підвищення якості роботи працівників правоохоронних органів, їх компетентності, людяності та відповідальності за обрану справу», — запевнив В.Янукович.

Він наголосив, що будь-які спроби ігнорування змін, вихолощення їх змісту, безініціативне та недбале ставлення до своїх обов’язків не залишаться без відповідної реакції з його боку. Президент закликав керівників прокуратури та правоохоронних органів запровадити постійний контроль за виконавчою дисципліною та моніторинг практичного втілення норм нового КПК.

Кодекс працює

В.Пшонка розповів про позитивні зрушення, яких удалося досягти після впровадження нового КПК. Він зазначив, що для вивчення стану впровадження вимог процесуального законодавства працівники генеральної прокуратури об’їхали всі регіони. Отримані ними результати свідчать, що кодекс працює, а його положення стали реально діючими нормами права.

Генпрокурор підкреслив, що минуло всього 5 місяців з початку застосування нового КПК. Однак навіть за такий невеликий проміжок часу вдалося досягти значних результатів. Зокрема, був запроваджений Єдиний реєстр досудових розслідувань, який унеможливив факти укриття злочинів від обліку. «Сьогодні уповноважені працівники правоохоронних органів можуть практично миттєво отримати інформацію про кримінальні переслідування, розкриття правопорушень. Процесуальне законодавство поставило надійну перепону спробам приховування заяв і повідомлень про злочини», — наголосив В.Пшонка.

Він також нагадав, що відповідальність за своєчасну реєстрацію внесення обов’язкової інформації та достовірність обліку порушень покладена на прокурорів і завдяки цьому ситуація під постійним контролем. «Я, як Генеральний прокурор, вимагаю від усіх прокурорів і надалі не допускати навіть спроби порушення облікової дисципліни, тому що це суперечить самій ідеології реєстру», — закликав В.Пшонка.

Крім цього, Генпрокурор поінформував, що завдяки дії нового закону підвищилась якість вирішення заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Раніше їх розгляд здійснювався працівниками оперативних підрозділів; сьогодні досудове розслідування за ними здійснюється винятково слідчими.

В.Пшонка відзначив також тенденцію до покращення результативності проведення досудових розслідувань. Про це свідчить той факт, що в березні прийнято вчетверо більше рішень про закінчення досудового розслідування, ніж у листопаді-грудні минулого року. При цьому вдалося уповільнити зростання залишку проваджень.

За словами В.Пшонки, практика свідчить, що застосування негласних слідчих дій є більш ефективним заходом порівняно зі здійсненням оперативно-розшукової діяльності. Раніше було багато нарікань на безпідставність проведення оперативно-розшукових заходів. Тому зараз основна увага приділяється їх ефективності.

«Суттєво зменшилася кількість закритих за реабілітуючими підставами оперативно-розшукових справ, у тому числі заведених спецпідрозділами органів внутрішніх справ, — з 50 до 20%», — назвав чергове досягнення Генпрокурор. Так, у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Харківській, Херсонській та Чернівецькій областях як докази використано результати 100% проведених негласних слідчих дій. Такою, на його думку, має бути результативність оперативних підрозділів усіх правоохоронних органів.

Співзвучну словам Президента думку висловив В.Пшонка щодо тримання під вартою. Зокрема, він зазначив, що реалізація системи запобігання та покарання без застосування заходів позбавлення волі призвела до значного зменшення кількості взятих під варту осіб — порівняно з першим кварталом минулого року їх кількість зменшилася більш ніж удвічі. Практично відійшло в минуле застосування арешту за скоєння злочинів у сфері господарської діяльності. У справах слідчих податкової міліції такі заходи застосовуються у виняткових випадках при заподіянні державі значних збитків. «Сьогодні ні одного кримінального провадження в податковій міліції немає з арештом», — поінформував В.Пшонка.

Курс на гуманізацію

Впровадження нового КПК істотно гуманізувало кримінальну відповідальність неповнолітніх. Цю думку Генпрокурор підтвердив такими даними: майже вдвічі зменшилася кількість дітей, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На 15% менше підлітків відбуває покарання в місцях позбавлення волі. «Наш курс на гуманізацію дозволив вирішити проблему з переповненістю слідчих ізоляторів, було поліпшено матеріально-побутові умови та медико-санітарне забезпечення взятих під варту осіб», — резюмував В.Пшонка.

Крім того, за словами Генпрокурора, активно застосовується новий для нашої правової системи інститут укладення угод. «Кількість процесуальних компромісів перейшла п’ятитисячну межу», — зауважив він. Таким чином держава дає можливість правопорушникам визначати власну долю: або усунути завдану злочином шкоду, або відбувати визначене судом покарання. У Рівненській області закінчено угодами кожне третє провадження, у Харківській та Херсонській — кожне п’яте.

В.Пшонка особливо відзначив досягнення в сфері правосуддя, яке, на його думку, стало більш прозорим, відкритим та оперативним. «При суттєвому зростанні навантаження менш ніж 1500 слідчих суддів забезпечують контроль за законністю розслідування всього масиву кримінальних проваджень. Завдяки належній організації їхньої роботи, зокрема чергуванню в неробочий час та у вихідні дні, додержується вимога закону щодо розумних строків слідства», — наголосив Генпрокурор.

Ще одне нововведення — підготовка до першого в державі слухання судом присяжних, яке має відбутися в Личаківському райсуді м.Львова. Там розглядатиметься резонансна справа про зухвале вбивство відомого лікаря-травматолога Леона Фрайфельда.

«Правова система почала працювати. Без перебільшення зазначу, що сьогодні відбуваються серйозні зміни у взаємовідносинах між громадянином і державою. Громадянин відчуває захист держави, а держава отримує підтримку громадянина. Нам випало бути першопрохідцями нового процесуального законодавства», — зазначив В.Пшонка.

Труднощі не лякають

Однак він також відзначив, що на шляху глибинних перетворень виникають певні проблеми, які необхідно вирішити.

Як наголосив Генпрокурор, потребує покращення стан розкриття правопорушень. Цей чинник, за його словами, є показником захищеності населення від злочинних посягань. «Ми повинні розуміти, що нас не влаштовує 37% проваджень, за яким висунуто підозри. Таких проваджень має бути абсолютна більшість. Рівень розкриття злочинів впливає на сприйняття суспільством ефективності проведеного реформування кримінального судочинства», — підкреслив В.Пшонка.

Він також зазначив, що в низці відводів не повною мірою використано надані законом можливості проведення негласних слідчих розшукових дій. Тому Генпрокурор вимагав від своїх підлеглих більшої кількості випадків, коли в кримінальних провадженнях вручаються повідомлення про підозру в скоєнні злочинів, що буде свідчити про розкриття злочинів. Також, на його думку, процесуальні прокурорські керівники недостатньо ініціативні в цих питаннях.

В.Пшонка не оминув увагою і проблему корупції. За його словами, зважаючи на її серйозність, протидія корупційним правопорушенням, які становлять загрозу національній безпеці держави, потребує вжиття додаткових заходів та посиленої наступальності на корупціонерів. «Кримінальним процесуальним законодавством передбачено для цього всі повноваження та надано дієві механізми в боротьбі з цим ганебним явищем. Від вас вимагається лише правильно і в суворій відповідності до вимог закону їх застосовувати», — звернувся Генпрокурор до присутніх.

Доповідач розповів, що органами внутрішніх справ, до підслідності яких віднесено переважну більшість корупційних правопорушень, до суду скеровано лише 128 проваджень. У Хмельницькій області жодного такого провадження взагалі не було.

Належного застосування можливостей нового законодавства, на думку В.Пшонки, потребує протидія організованій злочинності. «Хочу звернутися до прокурорів усіх рівнів. Відповідно до чинного законодавства на вас покладено не тільки процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, а й передусім координацію діяльності правоохоронних органів з протидії злочинності, протидії корупції. Тому необхідне посилення відповідальності та вжиття ефективних заходів», — наголосив Генпрокурор.

Він також зазначив, що більш прискіпливої уваги потребує і питання розвитку ювенальної юстиції. По всій вертикалі правоохоронної та судової системи введено посади спеціальних прокурорів та слідчих суддів, які здійснюють провадження щодо неповнолітніх правопорушників. «Недопустимими є випадки розслідування цієї категорії злочинів неуповноваженими на те слідчими», — застеріг В.Пшонка.

Генпрокурор повідомив, що на даний момент у залишку суддів залишилося ще понад 24 тис. кримінальних справ, які ще мають розглядатися за старим КПК. За словами очільника ГПУ, всі зусилля мають бути спрямовані на те, щоб оперативно та справедливо були винесені рішення в них, аби назавжди забути норми старого КПК та діяти тільки відповідно до нового.

В.Пшонка також констатував, що залишається гострим питанням забезпечення судового розгляду в розумні строки кримінальних справ щодо злочинних угруповань. Адже в залишку в судах перебуває 605 проваджень цієї категорії, з яких 235 справ слухаються понад рік.

Розумна публічність

В.Пшонка також підтримав думку Президента про важливість запровадження інституту кримінальних проступків. Він зазначив, що прийняття Кодексу про кримінальні проступки сприятиме спрощенню кримінального процесу стосовно значного масиву правопорушень за рахунок проведення дізнання, а не досудового слідства, а також спрощення судового розгляду. Він вказав, що за попередніми підрахунками, запровадження цього інституту дозволить виключити з Кримінального кодексу близько 40 статей і майже 160 їх частин.

Генпрокурор також зобов’язав прокурорів інформувати людей про свою роботу, таким чином забезпечуючи гласність діяльності органів прокуратури.

«Прокурор — це публічна особа. Його діяльність постійно перебуває в полі зору громадськості, і нерідко це супроводжується різного роду спекуляцією опонентів і поширенням відомостей, які свідомо перекручуються. Тому кожному прокурору необхідно приділити особливу увагу питанню забезпечення гласності своєї діяльності», — сказав В.Пшонка.

При цьому він підкреслив, що Генпрокуратурі «є чим пишатися, але про це відомо тільки обмеженому професійними рамками колу осіб». У зв’язку з цим, звертаючись до своїх підлеглих, він сказав: «Інформуйте людей. Це вам завдання від Генерального прокурора».

Він також уважає, що адвокати повинні більшою мірою користуватися правами, наданими їм новим КПК. «Ми сподіваємося на професійну змагальність у судовому процесі. Натомість сьогодні захист, майже 40 тис. адвокатів, іще неефективно використовують надані їм процесуальні важелі», — сказав Генпрокурор.

Він наголосив, що це «зумовлює певні непорозуміння в суспільстві та безпідставні нарікання обвинувального ухилу на адресу прокурорів і суддів».

«Прийняття нового КПК стало важливим кроком на шляху розбудови України як правової держави. Цей крок є підтвердженням бажання українського суспільства ламати старі стереотипи, впроваджувати сучасні правила та норми, модернізувати свою правоохоронну систему та змінювати стандарти її діяльності», — резюмував Генпрокурор.