Корпоративний вінегрет

Найближчим часом заявники зіткнуться з новими труднощами під час реєстрації прав на нерухоме майно

Є вислів, що не варто довіряти кардіограмі, прогнозу погоди та статистиці. А от досвіду правники довіряють. Незважаючи на те що корпоративні юристи працюють у різних сферах, проблеми та камені спотикання в них однакові. VI щорічна конференція корпоративних юристів стала для останніх нагодою обмінятися знаннями й практичним досвідом. Говорили, серед іншого, про наслідки змін у реєстрації прав на нерухоме майно, практичний досвід проведення податкових перевірок, а також про те, яку скрипку грає юридична служба під час інтеграції придбаних компаній й чого може коштувати останнім недобросовісна реклама.

«Їж те, що перетравиш»

У підприємницькому середовищі, як і в природі — сильніший завжди поглинає слабшого. Розвиток бізнесу, серед іншого, включає такі процеси, як злиття, приєднання та поглинання компаній. Під час інтеграції останніх, тобто коли придбане підприємство зливається з уже існуючим, не останню роль відіграє юридична служба. Так, практика свідчить, що процеси інтеграції бувають і не дуже вдалими, а такі проблеми дорого обходяться.

До причин невдалих М&А заступник генерального директора з юридичних питань та розвитку бізнесу ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» Юрій Вахель відніс погане поєднання культур і організацій, недостатню увагу до людського фактору, неповний чи неякісний due diligence, стратегічну невідповідність й зрештою — погане управління інтеграцією.

За його словами, під час інтеграції придбаної компанії слід налагодити певні аспекти діяльності «внутрішнього» і «зовнішнього» кола юридичної служби. Першочергово треба налагодити контакти з юридичним персоналом, вивчити його знання й досвід, файли й архіви, що використовуються в роботі, єдність ІТ-підходу до інформаційного забезпечення, а також наявність зов­нішніх юридичних радників. Не завадить здійснити моніторинг судово-претензійної роботи й перевірити юристів на предмет безпеки: наявність зв’язків з кримінальними структурами, «злиття» справ у минулому тощо.

Що стосується «зовнішнього» кола, тут слід приділити увагу корпоративним та регуляторним питанням, вивченню ЗЕД та локальних нормативних актів щодо нерухомості, земельних правовідносин й трудової «політики» (ураховуючи застарілий КЗпП).

Незважаючи на те що юридична служба є одним із найважливіших «гормонів» процесу М&А, все лежить у площині довіри. ТОП-менеджмент має довіряти тому апарату, який займається операцією.

Коли ж починати або планувати інтеграцію? На переконання доповідача, в ідеалі — не пізніше початку переговорів про приєднання, при цьому не намагатись «з’їсти те, що ти не в змозі перетравити».

Важливе — в деталях

Про недобросовісну рекламу й правові «пастки» для рекламодавців поінформувала керівник договірно-правового відділу ТОВ «Телерадіокомпанії «Студія «1+1» Ірина Стройко. Так, відповідно до звіту Антимонопольного комітету протягом минулого року розмір штрафів за порушення у сфері конкуренції сягнув близько 22 млн грн., з яких 91% припадає на оманливу рекламу. Прикметно, що у 2010 р. розмір таких штрафів становив лише 2,1 млн грн. «Навіть одне слово реклами може вартувати серйозних санкцій!» — зауважила доповідач і навела відомий випадок «найдорожчої» реклами лікарського засобу, де фраза «9 із 10 українців обирають «Амізон» коштувала рекламодавцю 7,6 млн грн.

З огляду на практику рекламодавцям слід бути обережними з такими висловами, як «швидко лікує кашель», «будь-які симптоми алергії», «затверджено МОЗ України», «також для малюків» (без зазначення вікового обмеження вживання препарату), адже на таких випадках компанії вже попадалися. Особливої прискіпливості при затвердженні реклами, переконана І.Стройко, потребують лікарські засоби, адже цей сегмент ринку, поряд із харчовою промисловістю, перебуває під пильним наглядом АМК.

Говорячи про судову практику, вона зауважила, що рішення АМК оскаржуються нечасто, навіть якщо мова йде про значні суми штрафів.

Що стосується «споживачів» реклами, то останні поводять себе спокійно. У той же час за кордоном простежується інша тенденція.

Аби уникнути небажаних наслідків у майбутньому, рекламодавці можуть звернутися до АМК для отримання відповідного висновку щодо рекламного ролику. Втім, таку можливість використовують нечасто. Здебільшого це відбувається тому, що компанії, як правило, не готові чекати надання висновку, яке потребує значної кількості часу.

Зарубіжна практика говорить, що виходом є створення певного кодексу, котрий урегулює проблеми недобросовісної конкуренції, адже свої підходи в індустрії уже сформувались. «Треба вийти на рівень саморегулювання», — переконана І.Стройко.

Наявне й потенційне

Як уже повідомляв «ЗіБ» (див. №13 — Прим. авт.), після впровадження в дію реформи у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, плинність кадастрових реєстраторів була надзвичайно високою, тому держава потребувала таких спеціалістів. Говорячи про наслідки змін у реєстрації прав на нерухоме майно, начальник відділу організаційно-методичного забезпечення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУ юстиції у м.Києві Олена Барабошкіна відзначила, що кількість державних реєстраторів збільшилася. «До кінця квітня — травня їх буде вже 103», — зауважила доповідач.

Утім, служба зіткнулася з певними проблемами. Так, власники, які не зареєстрували наявної в них нерухомості, не можуть отримати витягу з реєстру. «Вони лише отримують рішення державного реєстратора про відмову в наданні витягу, оскільки інформація в новому реєстрі відсутня», — зауважила доповідач.

Крім того, наразі є проблема щодо невиконання ухвал та листів судів про надання інформації на предмет наявності нерухомого майна з метою забезпечення позову за клопотанням сторони судового процесу. Це, за словами О.Барабошкіної, зумовлено наказом Мін’юсту «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17.04.2012 №595/5, відповідно до якого всі заяви й запити вносяться до бази даних лише за відповідною встановленою формою. «Тільки такий запит можна опрацювати. Ухвалу суду або лист про накладення арешту опрацювати не можна», — наголосила доповідач, додавши при цьому, що «реєстраційна служба вже протягом 4 місяців витрачає час і папір на надання роз’яснень законодавства». На цю проблему «ЗіБ» уже звертав увагу (див. №14 — Прим. авт.).

На переконання приватного нотаріуса Володимира Марченка, закон виписано винятково під реєстраторів, а «нотаріуси втягнуті в цю систему неочікувано». Утім, передбачається внесення змін до постанови КМУ від 22.06.2011 №703, які мають розвантажити нотаріат.

Поряд з іншим О.Барабошкіна зупинилася й на потенційній проблемі, яка може виникнути «тижнів через два». Так, за її словами, є новий наказ Державної реєстраційної служби про те, що певна категорія речових прав на нерухоме майно буде реєструватися реєстраторами безпосередньо ДРС. При цьому остання приймати заяви на реєстрацію у базі даних не буде, це здійснюватиметься територіальними органами по всій Україні, які виконують функції ДРС у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно. Наприклад, при реєстрації об’єкта — земельної ділянки площею понад 5 га — заява подаватиметься за місцезнаходженням об’єкта, при цьому держреєстратор самостійно рішення не прийматиме, він передаватиме інформацію і документи до ДРС. Рішення служби потім передаватиметься до того органу, який прийняв заяву. При цьому свідоцтво про право власності або витяг з реєстру видаватиметься тим органом, який прийняв заяву. Тобто виникатиме ситуація, коли «рішення прийняте центральним органом влади, а документ видається територіальним органом», зауважила О.Барабошкіна.

Таке нововведення викликало інтерес і палку дискусію учасників заходу. На питання стосовно доцільності перерозподілу повноважень між виконавчими органами доповідач зауважила, що метою такого наказу є чітке розмежування функцій між ними. Крім того, вона припустила, що «передання компетенції від територіальних органів до центрального стимулюватиме працівників до кар’єрного зростання».

Правильне оскарження

Відомо, що за результатами проведення податкової перевірки, як правило, складається акт, на який платник податку має передбачене законом право подати заперечення. У випадку якщо відповідь податкової буде незадовільною, виноситься податкове повідомлення-рішення (донарахування податкових зобов’язань плюс штрафні санкції). Цей «вердикт» можна спробувати скасувати шляхом адміністративного оскарження або ж через суд.

Процедуру адміноскарження можна й проігнорувати, втім, за словами директора юридичного департаменту «SystemGroup Україна» Карини Лаврової, практика свідчить, що такий спосіб використовують 90% платників податків. Не останню роль у пріоритетності саме адміноскарження відіграє «вартість» процедури, адже ВАС своїм листом від 18.01.2013 №165/11/13-12 зауважив, що вимоги про скасування рішення відповідача — суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

При використанні такого інструменту, як адміністративне оскарження ППР, не слід забувати про те, що після такої процедури можна «наразитися» на позапланову перевірку, за результатами якої буде складено додаткове ППР №2. Аби уникнути позапланової перевірки, К.Лаврова порадила не вказувати в запереченні необхідність додаткового вивчення податковою обставин та документів. Якщо ж таки перевірка відбулась і складено друге ППР, можливі два варіанти — або податкові зобов’язання будуть донараховані, або ж їх сума зменшиться.

Прикметно, що реквізити ППР і ППР №2 (дата, номер, сума донарахувань) різнитимуться між собою. Спільним для них залишатиметься лише акт. Якщо податкові зобов’язання збільшуються, донарахування за ППР і ППР №2 підсумовуються. Якщо ж за результатами додаткового ППР їх розмір зменшено, то перше ППР відповідно до вимог Податкового кодексу вважається відкликаним. «Начебто все просто, але на практиці юристи стикаються з проблемою оскарження додаткових ППР. І це буває казка з поганим кінцем!» — поділилася досвідом К.Лаврова.

Тож як правильно оскаржити ППР у разі збільшення зобов’язань? Для того аби не опинитись у «строковій пастці», як тільки з’являється рішення ДПС стосовно першого ППР, незалежно від того, на якій стадії оскарження перебуває ППР №2, К.Лаврова радить платникам податків «швидко збирати документи й звертатися з позовом до суду». Інакше можуть виникнути проблеми з дотриманням строків, адже останні щодо ППР і ППР №2 не збігаються. Позовні вимоги при зверненні до суду мають бути такі: визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення позапланової перевірки.

Що стосується оскарження ППР про зменшення податкових зобов’язань, то, на переконання доповідача, слід, не дочекавшись другого ППР, що автоматично зробить перше відкликаним, звертатись до ДПС зі скаргою й чекати рішення стосовно першого ППР. Якщо ДПС прийме рішення про залишення в силі першого ППР, то обидва податкові повідомлення-рішення слід оскаржувати в судовому порядку. При цьому позовними вимогами слід зазначити визнання протиправним та скасування ППР №2 й визнання протиправним і нечинним ППР №1. Суди, як правило, відмовляють у задоволенні другої позовної вимоги, адже ППР №2 уже скасовує ППР №1, зауважила доповідач, утім, вказати таку позовну вимогу не буде зайвим.