Професійний відбір

Експерти намагаються захистити виборчі комісії від профанів

Професійна підготовка членів виборчих комісій стала одним з найскладніших питань при опрацюванні змін до правил парламентських виборів. Експерти нарікають на погані навички людей, які займаються підрахунком голосів, що призводить до помилок та різного роду нарікань. Фахівці все ще не знайшли способу виправлення сьогоднішнього стану справ, однак розробити відповідний законопроект обіцяють уже цього року.

Процес пішов

На початку листопада Президент створив робочу групу з питань удосконалення законодавства про вибори. Головною вимогою Віктора Януковича при підготовці новацій було за¬провадження змішаної системи виборів до Верховної Ради. Про те, як справляється робоча група і які положення викликають найбільше спорів, розповів на прес-конференції міністр юстиції Олександр Лавринович. «Робота йде без пікетувань та побажань надати преференції тій чи іншій політичній силі. Ми працюємо на фаховому рівні за участю експертів з нашої держави, міжнародних організацій і представників парламентських політичних сил», — відзначив міністр.
На сьогодні робоча група провела три засідання в повному складі й уже ви¬значено основні проблеми. Щоправда, шляхи вирішення деяких з них поки що навіть не проглядаються.
Як відзначив О.Лавринович, під час як президент¬ських, так і парламентських кампаній найбільше претензій було до роботи виборчих комісій та рішень, які вони приймали. Тому на першому ж зібранні робочої групи експерти обговорювали способи формування виборчкомів та їх функці¬онування.
Головна проблема, яку назвав міністр юстиції, — забезпечення хоча б мінімальних професійних умінь членів виборчих комісій. «Поки що в нас вибори проводять люди, які приходять на короткий час зі своїх основних місць роботи, і їх фаховий рівень зазвичай є низьким», — констатував О.Лавринович. За його словами, в країнах ЄС це робота органів державної влади. Однак, очевидно, що на сьогодні такий механізм для нашої країни неприйнятний. Довіра до органів влади в нас не надто висока, і проведення виборів держслужбовцями спричинить підо¬зри у фальсифікаціях.
Ще одним зі способів вирішення цієї проблеми могла б стати триваліша підготовка майбутніх пра¬цівників дільниць. Та вона потребує значних фінансових затрат на навчання. Крім цього, громадяни, яким доведеться витрачати свій час, інколи й робочий, на підготовку, вимагатимуть більшої оплати.

Не поділили гроші

Питання, в якому розі¬йшлися думки закордонних експертів і вітчизняного політикуму — це фінансування виборчих кампаній. Представники міжнародних організацій упевнені, що фонди слід обмежувати, натомість українські члени робочої групи наполягають на їхній «безлімітності».
З одного боку, безмежні виборчі фонди ставлять кандидатів у нерівні умови (багаті отримують суттєві переваги). З другого — у виборах беруть участь, а тим паче перемагають не бідні люди. Створення ж штучних обмежень призводить до використання тіньового бюджету. Штаби політичних сил укладають угоди оренди, друку матеріалів і роботи агітаторів на одні суми, а реально ви¬плачують значно більші.
Деякі ж питання для робочої групи поки що залишаються настільки «міцними горішками», що ефективних шляхів вирішення наразі навіть не запропоновано. Наприклад, забезпечення голосування в одномандатних виборчих округах громадян, котрі перебувають за кордоном. «Це питання по-різному вирішувалося протягом трьох виборчих кампаній і жодного разу не було розв’язане абсолютно чітко з правової точки зору», — відзначив О.Лавринович.
Та, незважаючи на проб¬леми, міністр запевнив, що проект буде готовий уже цього року і після міжнародної оцінки його подадуть нардепам.

Загін не помітить утрати бійця

Таким чином, вибори до Верховної Ради у 2012 році мають пройти вже за новим законодавством. Однак доживуть до них не всі по¬літичні партії. У квітні мине 10 років з часу прийняття закону «Про політичні партії», а відповідно до його норм партії, котрі за весь цей час жодного разу не брали участі у виборах, підлягають ліквідації.
О.Лавринович розповів, що його відомство раніше вже проводило чистки в партійних рядах, щоправда, з іншої причини. Так, Мін’юст перевіряє, чи має партія за півроку після ре¬єстрації структурні утворення у 2/3 територіальних одиниць України. Невиконання законодавчої вимоги стає причиною для анулювання її реєстраційного свідоцтва.
Першу таку перевірку міністерство провело у 2003 році. Тоді існували 122 партії, щодо 37 з них були звернення до Верховного Суду, який вирішував їхню долю. За час розгляду 9 партій устигли виконати вимогу закону, а в решти все ж було анульовано свідоцтва.
Після цього Мін’юст щорічно проводив від¬повід¬ний моніторинг. Так, у 2005 р. втратила свідоцтво 1 партія, у 2006-му — ще 1. У 2009 р. міністерство зробило подання щодо 10 партій, проте 9 з них устигли виправитись, а тому зникла тільки одна. Минулого року Мін’юст виявив 6 партій, котрі не виконували вимог законодавства, і вже зробив подання щодо анулювання їхніх ре¬єстраційних свідоцтв. Що¬правда, поки рішення стосовно них не прийнято.
Тепер же настав час очистити партійні ряди від тих, хто не проявляв ініціативи під час виборчих перегонів. Наприкінці минулого року Мін’юст уже звернувся до Центральної виборчої комісії для надання нею такої інформації. Як повідомив О.Лавринович, на сьогодні нараховується 5 партій, які ні самостійно, ні в складі блоків не брали участі в жодних виборах протягом 10 років свого існування.
Навряд чи їх ліквідація засмутить когось. Не відомо, хто збирався голосувати за них на майбутніх виборах. Тим паче, навряд чи ці партії взяли б участь у перегонах. Тож якщо не станеться дива (у вигляді дострокових виборів), до наступного року не доживуть Партія радикального прориву, Зелена партія України (не плутайте з Партією зелених України), Партія правозахисту і «Прагматичний вибір».
Єдина більш-менш відома політична сила, якої торк¬нуться санкції, — Партія мусульман України. Щоправда, відома вона переважно тим, що її неофі¬ційним лідером уважався найбагатший наш спів¬вітчизник — Рінат Ахметов. Якихось же політичних успіхів вона так і не здобула. При цьому ще у 2005 р. її члени перейшли до Партії регіонів.
Після чисток усе одно залишиться непоганий вибір, адже нині є 185 партій. Однак з часом їх чисельність піде на спад. Перевірки щодо ігнорування перегонів Мін’юст почне проводити щорічно, а парламент, швидше за все, заборонить блокам брати участь у виборах.

Олексій ПИСАРЕВ