Контроль відкладається
Боротьба з ухиленням від сплати податків забуксувала в Раді
Поданий до парламенту законопроект про трансфертне ціноутворення, за задумом авторів, має приносити до бюджету по 7 млрд грн. на рік. Однак нардепи побоюються, що ініціатива дасть податківцям нові можливості для тиску на бізнес. Як наслідок, проект опинився в підвішеному стані.
Боротьба за чесність
Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (№2515) було підготовлено новоствореним Міністерством доходів і зборів, а в березні Кабмін уніс його до парламенту. Ініціатива передбачає запровадження правил визначення цін для оподаткування в зовнішньоекономічних операціях з пов’язаними особами.
Практика трансфертного ціноутворення досить поширена не лише в Україні. Ця схема полягає в реалізації товарів між взаємопов’язаними особами за корпоративними цінами. Наприклад, якщо компанії належать фірми в Україні й на Кайманових островах чи в Панамі, вона може передати продукцію, виготовлену в нашій країні, своїй дочірній структурі в офшорі за заниженими цінами. Остання ж уже шукатиме покупців для того, щоб продати товар за справжньою вартістю. Завдяки такій схемі компанія замість того, щоб сповна сплачувати податок в Україні, заплатить значно менший в іншій державі.
Очевидно, що від такої практики страждає країна, в якій виготовляють товар. Тому закономірною є боротьба з відпливом коштів. Якщо ціни експортованої продукції підозріло низькі, у податкових органів до підприємства виникають запитання. Так, минулого року законодавство щодо контролю за трансфертним ціноутворенням почало діяти в Росії, значно раніше воно запрацювало в Казахстані. Схоже, в Міндоходів вирішили, що тепер настала черга запровадити відповідні правила контролю й у нас.
У Міністерстві доходів і зборів очікують, що завдяки зазначеному закону впродовж 3 років бюджет удасться поповнити 20 млрд грн.
Треба переписувати?
Однак уже перша ж спроба обговорити документ у стінах парламенту виявила ряд проблем. Під час засідання Комітету ВР з питань податкової та митної політики представник ВО «Батьківщина» Андрій Сенченко наголосив, що проект може подарувати органам контролю ще один важіль тиску на підприємців. Зокрема, нардепів не влаштовують значні санкції за, здавалося б, несуттєві порушення. Зокрема, Міндоходів пропонує за неподання документації про контрольовані операції стягувати штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (наразі це 114,7 тис. грн.). А за неподання первинних документів та звіту можуть оштрафувати на 5% від обсягу контрольованої операції. Крім цього, парламентарі звернули увагу й на надто тривалі строки перевірок, які зможуть проводити податківці.
Також члени парламентського підрозділу помітили, що новації передбачають контроль операцій не тільки із закордонними партнерами, а й усередині країни. Який стосунок це має до трансфертного ціноутворення, законодавці зрозуміти не змогли. Звернули увагу народні посланці й на неузгодженість термінології проекту з термінологією кодексів та на недосконалість системи визначення ринкових цін.
Урятувати документ спробував голова комітету Віталій Хомутиннік. Він зазначив, що проти самого контролю за трансфертним ціноутворенням у парламентському органі не виступає ніхто, але багатьом не подобаються окремі положення. Тому, за словами «регіонала», замість того, щоб відправляти папери назад, нардепи могли б створити робочу групу й самостійно підготувати зміни.
Зрештою саме таку пропозицію й підтримала більшість, вирішивши поки що не виносити жодних рекомендацій з приводу новацій, а попрацювати над ними 2 тижні й визначити: можна їх удосконалити чи краще все ж надіслати проект назад. Про готовність піти на поступки нардепам заявив і міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Щоправда, він додав що в проекті є принципові положення, виправляти які в жодному разі не можна.