Давоський урок.

Президент «заманював» світові інвестиції. Але відгукнувся тільки російський бізнес

Основними темами пленарних засідань Світового економічного форуму в Давосі, який 30 січня завершив свою роботу, були інвестиційний клімат у Росії, ситуація в єврозоні і відновлення глобальної економіки. Учасники найбільшого у світі економічного зібрання дійшли висновку, що пік кризи пройдено, проте в майбутнє дивляться з обережним оптимізмом і не фвиключають можливості неприємних подій. Нашу країну представляли Президент, чиновники і бізнесмени. Проте зацікавилися Україною переважно росіяни. Проте чи так важливо було для української влади привернути увагу іноземних інвесторів?

Глобальний відтінок

Як повідомляє РІА «Новости», на 41-ий форум з’їхалися понад 2,5 тис. учасників з більш ніж 100 країн світу. Серед них — приблизно 1,4 тис. представників бізнесу і близько 30 глав держав і урядів.
Відкривав захід президент РФ Дмитро Медведєв. Це був перший випадок виступу глави російської держави в Давосі. Д.Медведєв, на відміну від Ніколя Саркозі, після спічу погодився залишитися на сцені для більш невимушеної бесіди з Клаусом Швабом.
А ось лідерам провідних економік єврозони довелося активно захищати свою єдину валюту і робити заяви, які можуть хоч якось заспокоїти світ. Відповідальний за євро — голова ЄЦБ Жан-Клод Тріше — сказав, що кризи цієї валюти немає, проте йому не дуже повірили, хоч і погодилися, що іншої заяви він зробити не міг.
Питання єдиної європейської валюти й економіки ЄС окремо обговорювалися два дні на спеціальних сесіях форуму, у своїх ви¬ступах всі європейські чиновники торкалися цієї теми. Президент Франції Н.Саркозі запевнив, що Німеччина і Франція, як ідеологи створення єдиної валюти, ніколи не дозволять євро впасти, а ті, хто робить ставку проти євро, можуть про це пошкодувати. Він додав, що ці країни захищатимуть єдину валюту.
Реакція США на полум’яну промову президента Франції була досить холодною. У свою чергу Н.Саркозі підкреслив, що наміри Європи захистити свої гроші не є спробою підриву долара, який завжди залишиться однією з головних світових валют.

Обнадійливі зустрічі

Український гарант поїхав до Швейцарії по інвестиції. Загальну політику зустрічей Віктора Януковича на Давоському форумі можна охарактеризувати як «закріплення пройденого». Зустрічі глави української держави можна розділити на два види: протокольні, які ні до чого не зобов’язують, і зустрічі, що «закріплюють» досягнуті між Україною й іншими країнами домовленості.
До перших можна віднести зустріч з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Му¬ном, президентами Швейцарії Мішлен Кальмі-Рей і Монголії Цахігайїном Елбегдоржу, спеціальним представником Великої Британії з питань міжнародної торгівлі й інвестицій Ендрю Вінзором і прем’єр-мі¬ністром цієї країни Девідом Кемероном.
З Пан Гі Муном В.Янукович говорив про глобальні проблеми ядерної і продовольчої безпеки. Звичайно, наша країна завдяки природним особливостям мо¬же відіграти одну з ключових ролей у боротьбі з голодом.
Проте динаміка розвитку вітчизняного сільського господарства показує: головне не стільки природні ресурси, скільки грамотна політика Уряду в багатьох сферах — від освіти до оподаткування. А ось з цим у Києва не склалося. Адже «всесоюзна житниця» і «цукрова республіка» вже який рік поспіль купує і пшеницю, і цукор за кордоном.
З ядерною безпекою ще складніше: об’єкт «Укриття» після більш ніж 24 років з моменту Чорнобильської катастрофи так і недобудовано. Під цю справу україн¬ський Уряд намагається «вибити» i700 млн.
Таким чином, якихось конкретних результатів від зустрічі В.Януковича і Пан Гі Муна навряд чи варто було чекати. У свою чергу зустріч з принцом Ендрю може вважатися обнадійливою, але не більше. «У мене є великий інтерес до України, тому що багато британських компаній зацікавлені в розвитку і активізації економічного співробітництва з українською стороною, особливо в галузі сільського господарства і харчової промисловості», — сказав спецпредставник Великої Британії.
Проте подібна зацікавленість поки не була підкріплена конкретними кроками на переговорах з прем’єр-міністром Сполученого Королівства. Та й з монгольським колегою український гарант ні про що конкретне не домовився. Зустріч же з М.Кальмі-Рей була даниною ввічливості — форум проходив на території Швейцарії.

Закріплення пройденного

Другий тип зустрічей — закріплення пройденого. Так, учергове за столом переговорів з В.Януковичем опинився Ільхам Алієв. Через три місяці після офіційного візиту до України І.Алі¬єва міністри енергетики двох країн у присутності глав держав підписали меморандум про енергетичну співпрацю.
Таким чином, 28 січня азербайджанський і україн¬ський президенти завершили те, що почали 28 жовт¬ня. Наша країна буде транспортером азербайджанської нафти, задіявши багатостраждальний нафто¬провід «Одеса — Броди». Спочатку по цьому шляху буде прокачано 6 млн т наф¬ти. З часом ця цифра досягне 12 млн т.
«Це зміцнить енергетичну незалежність України, дозволить частково зменшити існуючі проблеми в цій сфері. Це, безумовно, є практичним кроком у зов¬нішньополітичному векторі, який підсилює роботу з країнами Кавказу і Центральної Азії», — сказав глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін на зустрічі з журналістами.
Крім того, в меморандумі йдеться і про постачання зрідженого газу до України. Очевидно, після зустрічі з прем’єр-мі¬ністром Туреччини Реджепом-Тайїпом Ердоганом і заяв єврокомісара з питань енергетики Гюнтера Оттінгера про «Південний потік» українська влада нарешті зрозуміла важливість цього напряму співпраці. Тим більше що починати потрібно не з нуля — акули вітчизняного «хімпрому» давно вже виношували подібні плани і проводили відповідні дослідження.
Тому питання тендеру на будівництво підприємства, яке займатиметься зрідженим газом (про нього теж говорив С.Льовочкін на зустрічі з журналістами), навряд чи обійдуть увагою вітчизняні бізнесмени. Проте результати зустрічі І.Алі¬єва і В.Януковича можна було легко передбачити: про підписання меморандуму і про співпрацю в енергетичній галузі, як уже було сказано, президенти домовилися за 2 роки до зустрічі.
Під час «українського ланчу» В.Янукович торкнувся й теми польсько-української співпраці, адже на заході був присутній президент Польщі Броніслав Коморовський, чий візит до України повинен скоро відбутися. «Ми розуміємо залежність нашої економіки від світових процесів, Євро-2012 — гарна можливість зусиллями Польщі й України зацікавити інвесторів», — сказав В.Янукович.
Чим, утім, нікого не здивував. Взагалі, на ланчі більшість становили російські бізнесмени. На Заході вже давно зі скепсисом ставляться до будь-яких українських обіцянок і реформ. Та й українське керівництво давно змінило свою прозахідну зовнішню політику на політику багатовекторності.

Євроскептицизм на марші

Під час свого перебування в Давосі наш Президент зустрічався і з головою Європейського банку реконструкції і розвитку Томасом Міроу. І знову сторони торкнулися теми Чорнобиля. Крім цього, було сказано багато гарних слів про необхідність співпраці. Український Президент пояснив співбесідникові, що податкова й адміністративна реформи йдуть непросто і що готуються великі зміни ще з двох десятків напрямів.
«У вашої країни величезний потенціал. Тепер зрозуміло, що з нестабільністю ви впоралися. Ми розглядаємо Україну як важливого стратегічного партнера і готові продовжувати інвестиційну політику на високому рівні», — зауважив Т.Міроу.
Проте західні бізнесмени не поспішають в Украї¬-ну — в їхній свідомості вона залишається таким собі царством непостійності з незрозумілими правилами гри. Від того, чи зрозуміє це нинішня влада, і залежать відвідини «українських ланчів» на майбутніх форумах у Давосі.

***

Що стосується «глобальних» результатів: окремі учасники форуму впевнені, що пік світової економічної кризи вже позаду, проте поки що вони не дивляться в майбутнє з великим оптимізмом, хоча бізнес-середовище й почало жити активнішим життям.
Таким чином, найбільший економічний форум у світі був менш депресивним, ніж минулого року, проте й оптимізм його учасників не говорив про безхмарні перспективи розвитку глобальної економіки й стрімке відновлення після кризи.

Борис РУДЬ, «Подробиці»

Думки експертів

Давос став для Президента майданчиком для розмов чи вирішення конкретних економічних питань?

Павло ЖОВНІРЕНКО:
— Думаю, для Віктора Януковича Давос повинен стати майданчиком для розмов із самим собою, з тими, хто готував його поїздку до Швейцарії, про те, що потрібно робити, аби Світовий економічний форум став платформою для вирішення економічних питань.

Денис БОГУШ:
— Участь Віктора Федоровича у Світовому економічному форумі — це вже добре. Але справа в тому, що в Давосі не було «проривних контактів», не відбулося залучення важливих для України капіталовкладень. Навіть на «українському ланчі» не було тієї кількості інвесторів, які могли б покращити інвестиційну репутацію нашої держави.

Записала Марина ЗАКАБЛУК