Закон і Бізнес


Не зброєю єдиною

На що саме Україні виділяли мільярди доларів міжнародної допомоги під час війни (таблиця)


Аби переглянути таблицю натисніть на зображення.

29.07.2022 15:48
ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, заслужений юрист України
1691
1691

У Верховній Раді вирішили протидіяти публікаціям про неналежне використання Україною озброєння, наданого іноземними партнерами, і створили для цього тимчасову слідчу комісію. Вона має виробити модель контролю за допомогою. Але подібний механізм існує вже досить давно. Чи працює він – інше питання.


Пропаганда корупції

Йдеться про Постанову ВР «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану», ухвалену 19 липня на базі внесеного за день до цього проекту № 7563.

Її ініціатор (нардеп Рустем Умєров) відзначаючи допомогу від десятків міжнародних партнерів у вигляді озброєння, що вже використовується на фронті після 24 лютого, коли РФ розпочала другу фазу війни, також зважає на інформаційну складову протистояння, у якій ворог закидає корупційні ризики. Тож Україна має довести усьому світові, що процедури транспортування, розподілення та використання матеріально-технічної допомоги є прозорими та позбавлені негативних чинників.

Відтак, пропонується доручити ТСК підготувати законодавчі ініціативи щодо створення моделі парламентського контролю над отриманням і використанням міжнародної матеріально-технічної допомоги (зокрема, озброєння), а також організувати парламентські слухання для розгляду випадків порушення законності і прозорості використання допомоги.

Але міжнародна допомога Україні, як і війна на нашій території, розпочалися не 24 лютого 2022 року. Тож контролем за використанням допомоги парламенту варто поцікавитися з більш раннього часу. Бо закиди у корумпованості влади лунають далеко не перший рік і не обмежуються темою постачання зброї.

Механізм за аналогією

Саме тому доречно звернути увагу на механізм реалізації в Україні міжнародної технічної допомоги (МТД) - фінансових та інших ресурсів та послуг, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Чинний сьогодні порядок її залучення, використання та моніторингу був затверджений більш як 20 років тому постановою Кабміну від 15.02.2002 р. № 153. І в рамках цього механізму Україні вже були реалізовані і реалізуються сьогодні проекти на десятки тисяч, сотні тисяч, мільйони і сотні мільйонів доларів США.

Отже, порядок визначає як процедуру залучення МТД так і її використання та моніторингу, зокрема, питання державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців, реєстрації представництва донорської установи в Україні тощо.

Прикметно, що, крім власне фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті або стипендій, МТД може також залучатись у вигляді:

- будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні (чим не сьогоднішня допомога озброєнням?);

- робіт і послуг (цілком може бути інструктаж чи навчання);

- прав інтелектуальної власності.

В контексті вивчення питання контролю за використанням озброєння, інтерес може представляти процедура моніторингу. Він проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з бенефіціаром (відповідальний державний орган) та уповноваженими представниками партнера з розвитку (країна чи міжнародна організація, що виступила донором) у двох формах:

- поточний - під час реалізації проекту. Безпосередній отримувач (реципієнт) подає беніфіціарові двічі на рік результати за встановленою формою та копії протоколів засідань наглядових рад та експертних груп, що утворюються для супроводження діяльності;

- заключний – відповідно на заключному етапі реалізації.

Неподання звітів вважається рівнозначним незадовільному впровадженню проекту. В такому випадку Секретаріат Кабміну інформує донора про це та порушує питання про зупинення реалізації проекту.

Крім цього бенефіціар та реципієнт також мають розміщувати на власному веб-сайті результати річного моніторингу проекту (програми) та інші матеріали або документи, розроблені в рамках проекту (програми).

Від тисяч до сотень мільйонів…

Згідно з установленим порядком, усі проекти міжнародної технічної допомоги підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка здійснюється Секретаріатом Кабміну. Тож ми вирішили поцікавитися в Уряді, які саме проекти МТД, починаючи з 2014 року (коли фактично почалася війна з РФ), були зареєстровані.

У відповідь отримали досить велику зведену таблицю, що містить дані стосовно назв проектів, бюджету, термінів дії, реципієнтів, бенефіціарів та виконавців.

Ключовими секторами, куди міжнародні донори спрямовували допомогу, були і залишаються: національна безпека і оборона, ядерна безпека, урядування та громадянське суспільство, охорона здоров’я, освіта і наука, енергетика та енергоефективність, банківський та фінансовий, аграрний сектори, регіональний розвиток, відновлення Донбасу та ВПО тощо.

Найбільшими донорами для України є Сполучені Штати Америки. Іншими - Канада, ФРН, Швеція, Швейцарія, Японія, Туреччина, Данія, а також організації системи ООН, ЄБРР.

Звісно, охопити та проаналізувати в межах однієї статті всі проекти не вбачається за можливе. Тому ми наведемо кілька з них, що характеризують досить широку «палітру» допомоги: від дрібної у $12,5 тис. від США для МЗС України на протидію російській дезінформації або €22,5 тис. від ОБСЄ на інституційний розвиток Вищого антикорупційного суду у 2020 році (див. №№ 4434, 4436) до $281,7 млн. фінансування надання Міноборони України військової техніки, майна та послуг США (програма була зареєстрована 19 січня 2022 року за №4247 та розрахована до 2024 року).

Дійсно, найбільш щедрими згідно даних Кабміну, є пожертвування закордонних донорів у сектор національної безпеки і оборони. Ми нарахували принаймні шість зареєстрованих проектів, пов’язаних із сприянням безпеці в Україні, які спонсорувалися Сполученими Штатами із заявленою сумою більше $100 млн (№№  3769, 4067, 4193, 4247, 4592, 4841). Реципієнтами в них зазначалися різні українські військові частини.

Також прикметно, що крім згаданої вище, також 19 січня 2022 року окремо була зареєстрована ініціатива Президента США (програма PD 2021) на $260 млн., розрахована до жовтня 2022 року.

Програм з інших питань, які б перевершили планку у 100 млн., було не так вже й багато. Це:

- №4949 – зміцнення громадської довіри ($180,2 млн). Її зареєстрували у квітні 2022 року. Донором виступила компанія зі Сполучених Штатів, а реципієнтами – благодійні та громадські, урядові та неурядові організації, новинна служба, неформальні групи, приватні волонтерські організації;

- № 3234 - виявлення та припинення ядерної контрабанди ($120 млн.). Реципієнтами значаться органи та підрозділи Держприкордонслужби (академія, КПП, прикордонні загони). Між іншим, на посилення кордонів реєструвалися й інші, більш дрібні. Так, наприклад, у травні 2022 року – на $63,4 млн. (див. № 4911);

- №3480 - розвиток та підвищення спроможності Національної гвардії України ($99,5 млн., майже 100, тож вирішили також уключити в «рейтинг»).

Міжнародні партнери постійно допомагали із супроводженням різноманітних реформ.

Так, наприклад, на фінансування заснування та функціонування інституту бізнес-омбудсмана в Україні у 2021 році ЄБРР зареєстрував проект №4815 на суму $4,2 млн. Реципієнтом значиться громадська спілка.

Зареєстрована за №3504 програма реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» була оцінена у $25 млн. Але й список отримувачів тут було заявлено досить розлогий: Державна судова адміністрація, Мін’юст, вищі суди, АМКУ, виші та громадські організації.

Опікувалися і сприянням рівності ЛГБТІ людей в Україні. Так, Національний демократичний інститут міжнародних відносин (Велика Британія) виділив жіночому об’єднанню, благодійному фонду та благодійній організації £1,6 млн.

Правда, під досить об’ємні реформи іноді планувалися зовсім «смішні суми». Так, на підтримку реформування системи виконання судових рішень (болюча проблема для кожного практикуючого юриста) у 2018 році ОБСЄ  виділив Мін’юсту аж €35 тис. Допомогу у забезпеченні принципів верховенства права та прав людини у законодавчій та судовій практиках в 2017 році ОБСЄ оцінило в €45 тис. (проект №3641)

Не забували партнери і про правоохоронні органи. Вартість підтримки і забезпечення сталості реформ у Національній поліції України становила $20 млн. (проект №3507). Час від часу ОБСЄ планувала невеличку допомогу СБУ у питанні дотримання прав людини (проекти № 3912 – €81 тис., №4866 – €61 тис., №4124 – €72 тис.) та Державному бюро розслідувань (проект №4693 на €30 тис.).

Як адвокату мені також було цікаво побачити в списку проекти з реформування адвокатури. Особливо, якщо врахувати, що профільний Закон був ухвалений ще 2012 року. Відтоді в Україні діє незалежна від держави Національна асоціація адвокатів України. А сам закон за десять років своєї дії не зазнав суттєвих змін в частині принципів та організації роботи цієї самоврядної організації.

За таких обставин у 2015 році було зареєстровано проект МТД №3248 з формування національної адвокатури України відповідно до європейських стандартів та створення системи підвищення кваліфікації адвокатів, які беруть участь у кримінальному провадженні і заплановано під це $826 тис. (№3248) А на зміцнення професіоналізму адвокатів в Україні – ще $1,1 млн. (№3638). Втім, усе стає зрозумілим, якщо врахувати заявленого бенефіціара у вигляді Міністерства юстиції, а реципієнта – Координаційний центр з надання правової допомоги, підпорядкований самому Мін’юсту.

Тож кожному, хто працює в тій чи іншій галузі економіки або на державній службі, безумовно, буде цікаво дізнатися про обсяг «вливань» у своєму секторі. І дати відповідь на запитання: чи відчував я на практиці ефект від наданої допомоги.

Оскільки, на думку окремих європейських експертів, в Європейському Союзі немає країн, масштаби корупції в яких були б такими ж, як в Україні, тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради не було б зайвим вивчити увесь масив даних, наведений у таблиці.

Адже він представляє самостійний інтерес якщо не для організації моделі контролю за матеріально-технічною допомогою у виді озброєння, що сьогодні надходить від міжнародних партнерів, то хоча б для розуміння напрямів, обсягів допомоги, а також їхніх донорів та реципієнтів. Аби реалізувати справжній парламентський контроль.

Закон і Бізнес