Закон і Бізнес


Дистанційне чи очне?

Як можуть працювати школи з вересня


.

28.07.2022 13:26
ОЛЕКСАНДРА КОЗОРОГ, керівниця освітнього напряму УГСПЛ, ОЛЬГА СЕМЕНЮК, адвокат, координаторка освітнього напряму УГСПЛ
1841

Батьки зібрали понад 25 тисяч підписів під петицією за дистанційне навчання, а в школах отримали вказівки готувати укриття для можливого очного навчання. Разом з тим немає форми навчання, єдиної для всіх закладів освіти.


Чиї права порушує дистанційне навчання?

Дистанційний формат навчання знайомий українцям протягом майже трьох років через пандемію COVID-19. Але навіть за часів пандемії були великі проблеми із тим, що не всі діти мають комп’ютери чи планшети чи інші гаджети, доступ до інтернету або потрібну швидкість інтернету, через що  порушується базове право людини – право на освіту.

Ці проблеми не повністю вирішувалися тоді, коли ще не було повномасштабного наступу з боку Росії, а зараз і поготів. Дистанційна форма навчання може створювати дискримінаційні умови щодо отримання освіти для окремих категорій учасників освітнього процесу. Зокрема це діти ВПО, це діти з сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, діти з інвалідністю, ромські діти тощо. Не варто забувати й про вчителів, які, рятуючись від обстрілів та окупації також залишились без технічних пристроїв для проведення дистанційного навчання.

Ми, наразі, не знаємо який відсоток дітей не має доступу до освіти через відсутність цих гаджетів. Наразі немає статистики із цифрами скільки таких дітей зараз в Україні, скільки за кордоном, якісний моніторинг не проводиться.

Навіть при наявності гаджетів, дітей в сім’ї може бути більше. Потрібно враховувати і наявне в оселі місце. Коли в сім’ї декілька школярів, то часом їм складно розмістити по окремим кімнатам для нормального навчання.

Дистанційна форма навчання ніколи не забезпечить потреб родини, що мешкає в селі, в якій, наприклад, троє школярів, і відсутній вдома інтернет та потрібні гаджети. Освіта в нашій державі безкоштовна. Але шлях до її отримання не має створювати додаткові перепони та покладати на батьків надмірний фізичний та матеріальний тягар.

Єдиною перевагою дистанційного навчання є можливість навчатися в безпечних умовах і з будь-якого місця перебування.

Чи можливе очне навчання в умовах воєнного стану?

11 липня вийшов документ від Міністерства освіти та науки для керівників обласних, Київської та міських військових адміністрацій, закладів вищої, фахової передвищої освіти про підготовку закладів освіти до нового навчального року.

Держава в цьому документі роз’яснює, що має бути зроблено і ким для того, щоб заклади освіти почали працювати саме за очною формою навчання:

1. Керівник закладу освіти має розробити 37 чи 38 документів, щоб підготувати заклад до очної форми навчання.

2. Очну форму навчання можуть мати лише ті заклади освіти, які мають захисні укриття – підвали чи бомбосховища. У кожному навчальному закладі має бути тривожна кнопка на випадок надзвичайних ситуацій.

3. Біля дверей до укриття має бути табличка з зазначенням номера споруди і її власника, місце зберігання ключів, ім’я особи, відповідальної за зберігання та експлуатацію, номери телефону. В нічній час ці всі входи і таблички мають бути освітлені.

4. Входи мають забезпечувати вільний доступ всередину приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю і мати достатню пропускну спроможність. Якщо немає пандусів, то входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами.

5. Органи місцевого самоврядування повинні організувати навчання щодо евакуації учнів до сховища, візуалізувати шлях до безпечних місць в усіх закладах освіти – мають бути забезпечені таблички, які мають бути підсвічені. У сховищах повинні бути всі умови для перебування та навчання.

6. ДСНС має найближчим часом завершити  розробку типових протоколів безпеки. А органи влади на місцях мають затвердити на їх основі індивідуальні протоколи безпеки для кожного закладу освіти і познайомити з ними учнів та батьків.

Якщо подивитися на ці інструктивно-методичні матеріали, то вимоги тут занадто серйозні. 

В більшості закладах освіти ситуація плачевна. Коли їх будували, бомбосховища не проєктували. Приміщення, які називають захисним укриттям, такими укриттями насправді не є. Це просто підвали. Немає двох виходів, низька пропускна спроможність, можливості входу – виходу для великої кількості дітей, забезпечення там їхнього перебування (достатня кількість запасів води, їжі, ліків, санітарних кімнат, доступу до інтернету, освітлення та інше.

Школа може розпочати очне навчання лише після отримання Акту-дозволу щодо наявності у закладі безпечних умов для проведення освітнього процесу.

Три умови для відкриття шкіл в очному режимі

Є ще один документ від Міністерства освіти та науки «Про організацію 2022-2023 навчального року». В ньому зазначені такі основні умови для відкриття дверей шкіл для очного навчання учнів.

Перша. Призначити комісії з обстеження закладів освіти. Результатом роботи комісії має бути акт, який затверджує керівник військової адміністрації.

В склад комісії мають увійти представник органу управління освітою, який є головою комісії, керівник закладу освіти, представник профспілкової організації закладу освіти (якщо його немає, то уповноважений від трудового колективу), представник територіального органу державної служби якості освіти, а також представники місцевого органу державного нагляду (цивільних захист, пожежна безпека, нацполіція, охорона праці, санітарно-епідеміологічний нагляд – всі за згодою).

Має бути така фахова комісія, яка обстежить кожен заклад освіти і видасть дозвіл на введення в експлуатацію. Відповідно в разі чого ця комісія ж і буде відповідати за небезпечну ситуацію, яка може виникнути через дії рф (обстріли, бомбардування) для всіх учасників освітнього процесу.

Друга. Якщо такий акт заклад освіти отримав, то далі він має визначити форму організації освітнього процесу: структура, тривалість навчального дня, перерви на відпочинок та інше – все це визначає педагогічна (вчена) рада закладу освіти.

Тобто, навіть якщо школа має дозвіл проводити навчання оффлайн, колектив може визначити самостійно, якою врешті буде ця форма навчання, враховуючи безпекову ситуацію. Це також включає і думку батьків. Зараз міністерство дуже гнучко на це все наманається реагувати і після петиції батьків вийшли ці інструктивно-методичні матеріали.

Третя. Забезпечення безпеки:

Керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти, науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників під час освітнього процесу в закладі освіти». Тобто відповідальність за безпеку міністерство повністю перекладає на  керівника закладу освіти.

Цитата з документа: «При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу, що здійснюється в будівлі, приміщенні закладу освіти, у разі включення сигналу «повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту і перебувати в них до скасування тривоги. За можливості – продовжити освітній процес в укритті, а після відбою тривоги повернутися до приміщення закладу освіти, організувавши освітній процес з урахуванням необхідного коригування»

Практично це все дуже складно забезпечити. Як можна під час тривоги швидко перевести таку кількість дітей і забезпечити їх всім необхідним, якщо на день може бути 3-4 тривоги по півтори години? Як забезпечити потреби цих всіх дітей  з туалетом, водою, доступом свіжого повітря, світла, знаючи реальні умови в багатьох закладах освіти? До того ж, є багато фактів про цілеспрямовані обстріли закладів освіти з боку рф, де наявність подібних укриттів не рятувала, а, навпаки, збільшувала кількість постраждалих.

А як щодо сімейної форми навчання?

Можна подумати про інші, альтернативні форми навчання.  Наприклад, про екстернатну форму здобуття освіти. Це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

Також на даний час однією з привабливих є сімейна (домашня) форма здобуття освіти. Це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства. Дитина закріплена за школою і чотири рази на рік проходить атестацію знань, після чого отримує документи – похвальні листи, грамоти, атестат, у тому числі з відзнакою.

Моя донька на сімейному навчанні з першого класу. Зараз вона закінчила другий клас. Я багато працюю, тож самостійно навчати дитину мені б було складно. Проте я знайшла однодумців, які також віддавали перевагу сімейній формі навчання. Ми об’єдналися. Оскільки двоє з батьків є педагогами зі стажем, то вони дбають про навчальний процес дітей. При цьому діти регулярно проходять атестацію для підтвердження своїх знань.

Не потрібно чекати від держави, коли вона нарешті створить належні умови. Це може тривати роками, а дітям потрібно навчатися зараз. Тож виходом може бути кооперація з іншими батьками, які зможуть організувати навчання декількох дітей одночасно.

При організації індивідуальної форми здобуття освіти оцінювання, у тому числі атестація, здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти та особливостей, визначених Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016  № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160).

Таке оцінювання може відбуватися разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу за розкладом, визначеним закладом освіти, або окремо від них.

Так яким має бути навчання в Україні на 2022-2023 рік?

Міністерство говорить, що форма навчання (очна, дистанційна чи змішана) може змінюватися протягом року в залежності від безпекової ситуації. Це рішення перекладається на засновників закладів освіти і керівників, що створює інші проблеми – конфлікт з центрального рівня переходить на місцевий. Керівники закладів освіти бояться, що стануть єдиними, хто понесе відповідальність в повній мірі, тобто стануть такими «цапами- відбувайлами».

Міністерство дозволяє школам самим визначати скільки дітей буде навчатися очно, скільки – дистанційно, і як буде організований цей процес.

Це головний біль директора закладу освіти, який має зрозуміти скільки дітей в нього є на початок навчального року, провести опитування батьків і зрозуміти який процес і в якій формі можна забезпечити з нового навчального року.

З очною формою дуже великі складнощі. Дозволу працювати у школи не буде, поки не буде акту обстеження і документа про те, що цей заклад освіти може організувати безпечний освітній процес в очній формі. Навіть якщо є бомбосховище в закладі освіти, говорити про очну форму навчання зарано, тому що бомбосховище було і в драматичному театрі в Маріуполі. Жодне бомбосховище не гарантує безпеки і ми бачимо, що заклади освіти є цілями для російських ракет.

Війна триває вже дев’ятий рік, але бомбосховища в школах Луганщини (ті, які мені особисто доводилося бачити) – це ті ж самі підвали.

Вісім років держава втратила, тому що не розробила ні якісних процедур, ні механізмів реагування на такі виклики. Зараз вона не встигає надавати своєчасні роз’яснення, щоб забезпечити ці процеси.

Півтори місяці до першого вересня для того, щоб забезпечити все, що держава визначила в своєму документі – це нереально. Як можна за півтора місяці створити комісії в кожній школі (а у деяких обласних центрах більше ніж 100 закладів освіти),, як можна якісно зробити перевірку, акт обстеження, на цей акт обстеження відреагувати, якщо він містить недоліки, які треба доопрацювати – як це все можна вчасно вирішити? Це треба було робити хоча би на початку травня, а не в середині липня.

На сьогодні найбільш якісно реагує на ці виклики Служба Освітнього омбудмана, яка намагається збирати інформацію, давати роз’яснення, коментувати нормативні документи та пропонувати ймовірні шляхи вирішення проблем, але це точкові дії, щоб «латати дірки». Якщо ж говорити про якісне усунення порушень в реалізації права на освіту, то варто починати з моніторингу, який і має виявити рівень проблем у цій сфері в цілому та таких, що пов’язані безпосередньо із повномасштабним вторгненням.

Цей процес  має організувати держава, адже  саме на ній лежить обов’язок щодо забезпечення данного права. Безумовно, до процесу проведення моніторингу мають бути залучені як представники міжнародних організацій, так і громадських організацій, що займаються захистом прав людини, прав дитини тощо.Тільки після розуміння проблем, визначення потреб учасників освітнього процесу та існуючих  «прогалин»  можна якісно на них реагувати.

Закон і Бізнес