Закон і Бізнес


За плином течії

Майбутнє військової юстиції, м’які покарання від ВРП та повноцінний «Електронний суд»


У ДСАУ обрали тактику переконання: навіть якщо "Електронний суд" не працює, він все одно працює.

14.07.2022 14:31
ВІКТОР ФЕДОРІВ
2304

Обмежений доступ до реєстру, «Електронний суд», нестача коштів і повітряні тривоги – все це продовжує супроводжувати судову систему. Поруч із цим касаційні скарги стають кращої якості, а суддів мають намір заохотити поблажливим ставленням. Чи вдасться це?


Краплі позитиву

В Асоціації адвокатів України провели черговий захід у межах марафону «Бізнес в умовах воєнного стану». Цього разу дискусію присвятили особливостям судового провадження та виконання рішень. Адвокати та представники судової влади оговорили низку актуальних питань, які попри воєнний стан все ж мають віднайти своє рішення.

Так, представники Верховного Суду відзначили, що робота всіх касаційних судів продовжується. При цьому судді намагаються здебільшого залучати сторони процесу онлайн, адже не у всіх судах і не завжди є можливість забезпечити безпеку під час участі в офлайн-засіданні. Тут, у найвищій інстанції найбільше присвячують увагу актуальним справам, зокрема таким категоріям як захист прав військовослужбовців, відшкодування шкоди заподіяної військовими діями. Водночас хід судових засідань часто доводиться переривати через повітряну тривогу.

До речі, під час обговорення пролунала думка щодо доцільності відновлення військової юстиції у повній мірі, а з тим і про роботу військових судів. При цьому суддям військової юстиції не обов’язково проходити всі ті кваліфікаційні процедури, які проходять звичайні судді. Очевидно, що найближчим часом справи, в яких сторонами фігуруватимуть військовослужбовці, матимуть значний відсоток від загальної кількості справ, тож запуск роботи військових судів міг би бути цілком логічним.

Але попри це, представники ВС помітили і позитивні тенденції. До прикладу, змінилася практика обґрунтування касаційних скарг. Ті документи, які зараз надходять до ВС, за словами суддів, значно покращились і адвокати вже більш зважено підходять до своїх позицій, що в свою чергу дозволяє більш ефективно працювати ВС.

Пряники замість батога

Попри неповноважність складу продовжує свою роботу і Вища рада правосуддя. Так, член ВРП, д.ю.н. Оксана Блажівська зазначила, що свою роботу ВРП не зупиняла ні на день. І хоча 22.02.2022 більшість членів склали свої повноваження, через що нинішній склад Ради став неповноважним, орган суддівського врядування працює над проблемами вітчизняної Феміди.

На думку О.Блажівської, воєнний стан є поштовхом для того, «щоб ми могли перезавантажити свою свідомість щодо підходу до судової системи». Так, діючі члени ВРП формують свої пропозиції щодо законодавчих змін, не будучи при цьому суб’єктом законодавчої ініціативи.

За цей час було сформовано позицію ВРП щодо подачі скарги та внесення змін до ст.106 закону «Про судоустрій та статус суддів». На думку представників ВРП, критерії відповідальності мають більш чіткими, не мають бути такими широкими як сьогодні. А для того, щоб скарга на суддю була грамотно написана, громадянин має подавати таку скаргу лише через адвоката.

«Саме тоді, коли адвокат сам нестиме відповідальність за викладене у скарзі, у ній фігуруватимуть конкретні дії судді, а не надумані спонукання до винесення того чи іншого рішення», — вважає О.Блажівська. Адже саме такі немотивовані скарги значною мірою навантажують ВРП, на розгляді якої сьогодні знаходяться 6 тис. скарг.

Ще однією проблемою, вже доволі хронічною для системи правосуддя, є недофінансування. Члени ВРП внесли пропозицію щодо введення сплати збору за подачу скарги, що мало б принаймні трохи виправити ситуацію із нестачею коштів.

Наступною пропозицією, а радше питанням, яке сформувала ВРП, є сумніви в актуальності всіх 24 пунктів, за якими суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. На думку О.Блажівської, головним має стати питання саме етичності поведінки судді.

Крім того, у ВРП уважають занадто суворим застосування до судді дисциплінарної відповідальності упродовж 3 років після скоєння проступку, і радять зменшити цей строк до одного року. Попри таку лояльність до колег, О.Блажівська вважає за необхідне окремо виписати застосування статті щодо колаборації по відношенню до суддів. Адже загальна норма, на її думку, не може поширюватись на суддів, які за своєю посадою мають особливий статус.

Також у ВРП відзначають великий відтік кадрів у судовій системі. Таку проблему радять вирішувати завдяки створення реального резерву суддів та працівників апарату. Окрім того, окремою перепоною на думку спікера, є «надзвичайно довгий шлях від бажання стати суддею до складення присяги».

Незрушні переконання

У свою чергу голова Державної судової адміністрації Олексій Сальников наголосив на ефективності судової влади як важливій складовій державної влади загалом. Поруч із цим, О.Сальников навів статистичні дані щодо пошкоджених приміщень судів та закцентував увагу на тому, що на сьогодні 11% судів знаходяться на тимчасово непідконтрольних територіях. Не оминув голова ДСАУ й запитання адвокатів щодо заходів кіберзахисту інформаційних ресурсів судової влади під час воєнного стану.

Естафету щодо цієї тематики перехопив і заступник голови ДСАУ Сергій Чорунцький, який на запитання адвокатів про повноцінну роботу «Електронного суду» зазначив, що все працює і сьогодні. Попри посмішку у відповідь на це від адвокатів, С.Чорнуцький ще раз запевнив, що «е-суд працює у повній мірі. Так, спікер додав, що незважаючи на воєнний стан підтримка системи здійснюється у повному функціоналі.

Окремою підставою для гордості С.Чорнуцький назвав відновлення доступу до стану справ та відкриття ЄДРСР. Завбачливо спікер додав, що закриття такого реєстру не було одноосібним рішенням.

Поруч із цим, доступ до деяких судових рішень і досі обмежено. Заступник голови ДСА пов’язує це із тим, що йдеться передусім про рішення у кримінальних справах з 2014 року, які стосувалися Луганської та Донецької областей. За словами С.Чорнуцького, сьогодні багато суддів залишаються у полоні чи на окупованих територіях. І якби доступ до таких рішень було відкрито, а особу судді — ідентифіковано, це становило би загрозу їхньому здоров’ю і життю.

Окрему категорію судових рішень також було закрито через те, що в провадженнях щодо адміністративних правопорушень (наприклад, щодо порушень Правил дорожнього руху бійцями ЗСУ) зустрічалися дані щодо місця дислокації військ.

Отже, наразі сказати складно, чи стануть всі ці складнощі підґрунтям для прогресу судової системи. Тож залишається приймати ситуацію такою, як вона є.

Закон і Бізнес