Виграшна адміністративна комбінація

ВАС зняв з Ковзеля азартний ярлик і повернув йому мантію

У Вищому адміністративному суді розклали новий пасьянс справи колишнього представника Окружного адміністративного суду м.Києва Петра Ковзеля, до якого ще в червні минулого року Вища рада юстиції приклеїла ярлик азартного судді.

Так, 27 січня представники п’ятої палати за 2 год. спромоглися пройти всі стадії судового процесу й ухвалити у справі за позовом екс-законника остаточне рішення. Щоправда, самому винуватцю обговорення втішний вердикт, яким йому фактично повернули мантію, почути не вдалося: через хворобу позивач до ВАС так і не прийшов.

Ігровий момент

П.Ковзель потрапив у так звану першу хвилю звільнень за порушення присяги, яка змусила вершителів правосуддя вирушити у вільне плавання. Цей «дрейф» для багатьох з них закінчився біля стін ВАС. Аналогічно вчинив і П.Ковзель: після того як ВРЮ дала рекомендацію на його звільнення, а Президент «закріпив» її указом, він оскаржив ці акти до п’ятої палати. До речі, він став третім представником ОАС м.Києва (перший — екс-очільник суду Олег Бачун, другий — його колега Микола Кишинський), якого «забракували» у ВРЮ.
Нагадаємо: питання щодо П.Ковзеля розглядали на засіданні ВРЮ 7 черв¬ня за його відсутності. Пропозицію про його звільнення внесла заступник голови Ради Лідія Ізовітова. Суть претензій до профе¬сійної діяльності представника ОАС м.Києва зводилася до такого. У травні 2009 року був прийнятий закон про заборону грального бізнесу в Україні. За словами Л.Ізовітової, до внесення відповідних змін до законодавства Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту включило спортивний покер до переліку видів спорту, які існують у нашій державі. Такі накази, як повідомила заступник голови ВРЮ, реєструвалися у Міністерстві юстиції. Як зауважила Л.Ізовітова, у січні 2009 року відповідне розпорядження про включення покеру до видів спорту також було видане, однак через два тижні після заборони грального бізнесу Мінспорту включило спортивний покер до по¬стійного переліку видів спорту. Цей наказ теж був зареєстрований у Мін’юсті. А через деякий час Кабмін прийняв постанову про те, що всі міністерства повинні привести свою діяльність у відповідність з новим законом. «Мінспорту мовчало, але 9 грудня 2009 року Мін’юст вирішив, що спортивний покер — не вид спорту, а азартна гра. І цього ж дня ухвалив рішення про виключення його з реєстрації видів спорту», — розповіла доповідачка.
Як поінформувала Л.Ізовітова, дії щодо зняття з реєстрації були вчинені в січні минулого року, а вже на початку лютого до ОАС столиці звернулася Федерація спортивного покеру з вимогою скасувати наказ Мін’юсту. «Того ж дня, 9 лю¬того, суддя П.Ковзель на забезпечення позову прийняв ухвалу, якою зупинив дію наказу Мін’юсту», — повідомила представниця ВРЮ.  Разом з тим, на переконання заступника очільника Ради, була відновлена діяльність казино й інших гральних закладів. При цьому, як зазначила доповідачка, в суді справа розглядалася не оперативно. Хоча, на її переконання, П.Ковзель відповідно до закону мав зробити це у межах розумного строку (не більш як 2 місяці). «Я вважаю, що суддя, який більше, ніж передбачено законом, розглядав цю справу і фактично відновив гральний бізнес у державі, заслуговує на звільнення за порушення присяги судді», — резюмувала Л.Ізовітова. Солідарними з нею були й більшість членів ВРЮ, які вирішили направити до Президента відповідне подання.

Ціна однієї ухвали

На одному із перших судових засідань у «справі П.Ковзеля», яке відбулося ще в серпні минулого року, автору цих рядків удалося поспілкуватися з позивачем. Перед початком слухання у ВАС останній розповів, що має небагато шансів відновити свою репутацію у цих стінах. Головну ставку він робив на Євросуд, оскільки переконаний, що законодавець позбавив його права на апеляцію і касацію. При цьому, як за¬значав екс-суддя, ухвала про забезпечення позову, за яку він отримав «червону картку» від ВРЮ, в апеляційній інстанції навіть не оскаржувалася.
Детально розібратися в цій «азартній» справі вирішили і представники п’ятої палати. Зокрема, дізнавшись, що долею картярської гри тепер переймаються у Київському апеляційному адміністративному суді столиці, вирішили отримати більш детальну інформації про перебіг цього процесу. Мова йде про апеляційну скаргу у справі за позовом всеукраїнських громадських орга¬нізацій «Федерація спортивного покеру України» і «Федерація покеру України» до Мін’юсту щодо визнання недійсним рішення цього відомства стосовно скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта і скасування наказу міністерства від 9.12.2009.
Суд оголосив у слуханні «справи П.Ковзеля» тайм-аут і 27 січня нинішнього року розпочав розгляд із самого початку. За цей час зміни відбулися і у складі п’ятої палати: Раїса Ханова, яка була головуючою у цій справі, вирішила залишити ВАС і повернулася до Донецького апеляційного адміністративного суду. Таким чином, у складі колегії суддів головувала Світлана Головчук, а дебютував у ній Володимир Заєць. До речі, останнього збори суддів ВАС делегували до п’ятої палати лише наступного дня, 28 січня.

Процедурний акцент

Загалом за менш як 2 год. служителі Феміди змогли заслухати пояснення сторін, дослідити письмові докази і провести фінальну стадію процесу — судові дебати.
Як і раніше, головний акцент позивач, а точніше його представник Сергій Головатюк, зробив на не¬дотриманні процедури звільнення. За інформацією захисника інтересів позивача, його підопічний не був належним чином поінформований про зібрання Ради. За словами С.Головатюка, у цей час П.Ковзель перебував на лікарняному, згодом пішов у відпустку, а оскільки повідомлення із ВРЮ прийшло за місцем роботи, він не мав змоги його отримати. Це під¬тверджує і лист колишнього очільника ОАС столиці О.Бачуна. Як розповів представник позивача, останній надіслав відповідь до ВРЮ, в якій повідомляв про те, що не може передати своєму колезі це запрошення. Тому П.Ковзель, за словами його адвоката, дізнався про рекомендацію ВРЮ з повідомлення у ЗМІ.
А ось за словами представниці відповідача Валентини Маліновської, ВРЮ направляла представнику ОАС м.Києва запрошення за місцем роботи і таких повідомлень було два (про засідання 26 травня і 7 червня минулого року). На переконання правника, ос¬кільки законом не передбачений механізм відправлення таких повідомлень, то ВРЮ обрала такий алгоритм: запрошення надсилати до тих установ, де працюють судді. Це, на думку В.Маліновської, зумовлено тим, що місце проживання служитель Феміди може змінити, тому направляти повідомлення за місцем роботи — надійніше.
До речі, нарікав на неналежне повідомлення не лише П.Ковзель, акцент на процедурних порушеннях робив у своєму позові і екс-представник Верховного Суду Олександр Волков. Щоправда, останньому в стінах ВАС мантію так і не повернули. Втім, це його не здивувало, він, як і П.Ковзель, мав намір оскаржувати рішення першої й останньої інстанції у Страсбурзі. І О.Волков дотримав слова: у телефонній розмові екс-законник розповів «ЗіБ», що вже подав відповідну заяву до Європейського суду з прав людини. Подейкують, що аналогічним чином вчинив і колишній очільник ОАС столиці О.Бачун.
А ось колезі останнього, П.Ковзелю, шукати правду за кордоном не доведеться. Його позов було задоволено, щоправда, із формулюванням «частково». Річ у тім, що в позовних вимогах екс-судді ОАС м.Києва йшлося про те, щоб визнати незаконними і скасувати рішення ВРЮ від 7 черв¬ня минулого року, а також скасувати указ глави держави в частині звільнення П.Ковзеля з посади судді. Як пояснила головуюча, скасувати рішення чи будь-які нормативні акти ВАС не може, оскільки це не входить до його повноважень.
Однак це не завадить позивачу знову одягти мантію, а от чи довго йому доведеться вершити правосуддя, не відомо. Оскільки, як показала практика, деякі служителі Феміди, котрі поновилися на посадах завдяки п’ятій палаті, працювали на них не довго. Наприклад, на недавньому засіданні ВРЮ стало відомо, що залишити суддівську роботу вирішив представник Сятошинського районного суду м.Києва Федір Пізняхівський, який написав заяву про відставку. Схоже, для тих, кому повернули мантії у стінах ВАС (а таких було небагато), це було лише справою честі, і відновлена репутація важливіша за суддівську кар’єру.

Ольга КИРИЄНКО