Ініціатива з прогалинами

Нардепи з’ясовували, як підвищити рівень безпеки та уникнути диверсії

Через постійну загрозу диверсійних проявів на важливих військових об’єктах Міністерство оборони вирішило ініціювати розробку нового законопроекту. Водночас у народних депутатів виникли певні зауваження до відповідного документу.

Підрив обороноздатності

Днями на засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності завітав представник Центрального управління безпеки військової служби Збройних сил України Руслан Сергієнко. Полковник детально ознайомив нардепів із проектом щодо встановлення адміністративної відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти (№5703).

Як пояснив Р.Сергієнко, останнім часом значно зросла кількість випадків, що пов’язані з підривом обороноздатності нашої держави. Зокрема, це стосується проникнення на військові об’єкти сторонніх осіб. Полковник нагадав, що відповідальність за вчинення диверсій передбачена Кримінальним кодексом і карається позбавленням волі на строк до 15 років. Натомість адміністративної відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти немає. Хоча очевидно, що саме такі дії можуть стати передумовою вчинення диверсії.

Тому, намагаючись знайти ефективний засіб для запобігання небезпечним випадкам, у Міноборони запропонували передбачити адмінвідповідальність. Згідно з проектом, за самовільне проникнення на військові об’єкти будуть встановлюватись штрафи — від 500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з відповідною конфіскацією знаряддя, яким здійснювалось правопорушення.

Водночас Р.Сергієнко наголосив, що реалізація цієї законодавчої ініціативи не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів. «Крім того, проект передбачає збільшення доходів за рахунок штрафів», — підкреслив полковник. Також у Міноборони очікують, що прийняття цього закону матиме позитивний вплив на підвищення рівня безпеки як військових об’єктів, так і цивільного населення.

Прихована мета

Своєю чергою нардепи в цілому підтримали таку ініціативу, але звернули увагу на окремі дискусійні положення. Як зауважив заступник голови комітету В’ячеслав Медяник, у документі необхідно дещо розширити список можливих об’єктів посягання.

Відтак, надійшла пропозиція чітко прописати, що адміністративну відповідальність запровадять за самовільне проникнення на охоронювані об’єкти, які мають особливий режим та порядок допуску або перебувають під воєнізованою охороною. Тож це можуть бути і атомні електростанції, і телевізійні вежі, і місця зберігання вогненебезпечних хімічних речовин тощо.

Також нардепи вказали на необхідність розглянути пропозиції щодо можливості застосування адміністративного затримання особи, огляду її речей та вилучення документів. Разом з тим В.Медяник зазначив, що надійшли певні зауваження від Національної поліції. Правоохоронці запропонували надати можливість складати відповідні протоколи і працівникам Служби безпеки.

Натомість нардеп Григорій Мамка відразу попередив, що не буде підтримувати проект. На його думку, оскільки всі військові об’єкти охороняються відповідальними особами, то саме вони мають запобігати будь-якому незаконному проникненню на їх територію.

Крім того, Г.Мамка переконаний, що законодавча ініціатива може мати певну приховану мету. Однак колеги назвали такий виступ дещо риторичним і зрештою за результатами голосування вирішили таки рекомендувати ВР прийняти проект за основу з урахуванням зауважень.

Безперечно, головною перевагою цієї законодавчої ініціативи є посилення відповідальності. І наявність таких засобів боротьби із порушниками є вкрай необхідною в наш час. Однак разом з тим у документі не розрізняють відповідальність за дії, що вчинені з диверсійною метою або без неї. Імовірно, через це на практиці може виникнути певна плутанина. Адже у випадку замаху на диверсію особу потрібно буде притягувати не до адміністративної, а кримінальної відповідальності.

До відкладених питань

Водночас члени комітету повернулись до обговорень стосовно іншого важливого проекту. Законодавча ініціатива стосувалась справ, пов’язаних з домашнім насильством. Нардепи спробували запровадити додатковий запобіжний механізм для захисту потерпілих осіб від кривдників.

Нагадаємо: ще влітку 2021-го було зареєстровано документ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо застосування обмежувальних заходів протидії домашньому насильству» (№5629). У пояснювальній записці йшлося, що у більшості таких справ процес збирання доказів та притягнення до відповідальності є надскладним. Адже з доказів часто-густо лише свідчення самої потерпілої.

Тому, як один із можливих засобів для вирішення цієї проблеми, нардепи визначили впровадження обов’язку носити електронний засіб контролю. Також вони запропонували доповнити певними обмежувальними заходами низку законодавчих документів. Насамперед це стосувалося заборони для кривдника наближатися на визначену відстань до особи, яка постраждала від домашнього насильства.

Однак вже на нещодавньому засіданні члени комітету подискутували про обґрунтованість витрат з держбюджету на необхідні електронні засоби для контролю. Адже, як з’ясувалося, реалізації проекту потребує виділення щонайменше 15 млн грн.

Разом з тим член комітету Владлен Неклюдов наголосив, що тема домашнього насильства завжди залишається актуальною. Тому, на його думку, вкрай необхідно підтримати концепцію, яку пропонують автори документу. Але дійсно виникають питання, як на практиці будуть працювати ці зміни.

І хоча більшість нардепів зійшлися на тому, що проект залишається недосконалим, проте зрештою комітет вирішив поекспериментувати. Таким чином ще один документ з прогалинами незабаром представлять у ВР.