Повна недовірам

Буває, сумніви в неупередженості конкретних володарів мантій не мають під собою підґрунтя. Адже іноді такі звинувачення можуть використовуватися лише задля досягнення бажаного результату.

У провадженні Оксани Карп’як зі Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа про визнання недійсним розпорядження щодо звільнення. Розгляд спору неабияк затягувався через постійні заяви про відвід. Позивачка зверталася з таким клопотанням 15 разів. 

При цьому вона звинувачувала володарку мантії у свідомому затягуванні справи. За її словами, О.Карп’як неодноразово та безпідставно відмовляла в забезпеченні позову. І це начебто викликало повну недовіру до служительки Феміди. 

Однак суд визнавав заявлені відводи необґрунтованими та відмовляв у їх задоволенні. Водночас позивачка під час чергового звернення наголошувала, що це не прохання, а вимога. Вона навіть скаржилася до Вищої ради правосуддя. У заяві громадянка зазначила, що порушуються її права на чесний та неупереджений суд. 

Своєю чергою О.Карп’як уважає, що таким чином позивачка не показує зацікавленості у вирішенні справи, а лише створює перешкоди. Крім того, на думку судді, подання численних відводів і скарг є проявом тиску на неї.

Тому володарка мантії також звернулася до ВРП (№105/0/6-22), але з повідомленням про втручання в діяльність. Вона переконана, що дії позивачки спрямовані на досягнення бажаного результату при розгляді справи.