Три версії

Насамперед при перевірці документів на справжність необхідно детально розглянути автографи тих, хто мав їх підписувати. При цьому виявити розбіжності однозначно легше, ніж знайти винних у підробленні.

На адресу Приморського районного суду м.Одеси надійшов лист від банку з проханням підтвердити факт винесення ухвали суддею Ларисою Єршовою про накладення арешту на кошти товариства. Через кілька днів інший банк звернувся з повідомленням, що рішення не може бути прийняте у зв’язку з порушенням порядку його надсилання до установи. Водночас представники вже третього банку у своєму листі до суду відзвітували, що ухвала виконана та на рахунок товариства накладено арешт.

Своєю чергою Л.Єршова ознайомилася з усіма документами. Вона з’ясувала, що подібні справи в її провадженні не перебували. Як зауважила володарка мантії, такі судові рішення навіть не можуть існувати.

Пізніше з’ясувалося, що всі зазначені в ухвалі відомості є вигаданими. Разом з тим підписи судді та секретаря, печатка установи у цьому документі не відповідали оригіналу. Тож служителі Феміди дійшли висновку, що дії невідомої особи мають ознаки кримінального правопорушення. 

Також Л.Єршова вирішила звернулась до ВРП (№106/0/6-22). На думку законниці, підробка судового рішення не тільки дискредитує її репутацію, а й може зашкодити авторитету правосуддя в цілому.