Ринок цифрового контенту та цифрової послуги В Україні розвивається не так швидко як в Європі. Однією із визначальних причин називається відсутність нормативно-правового регулювання даної сфери.
Аби заповнити цю прогалину, вони внесли проект закону «Про цифровий контент та цифрові послуги» (№6576).
Як зауважили нардепи, у травні 2019 року Європейським парламентом та Радою прийнято директиву №2019/770 про договори постачання цифрового контенту та цифрових послуг, яка набрала чинності 1.01.2022. Тож наша країна не повинна пасти задніх.
Загалом, під цифровим контентом у проекті розуміється «будь-яка інформація, у тому числі відомості та дані в цифровій формі, незалежно від того, чи є вони об’єктами права інтелектуальної власності». Наприклад, мається на увазі застосунок для мобільного чи антивірусна програма для комп’ютера.
Якихось новел проект не містить, а лише формалізує відносини між надавачем таких послуг та споживачем. Наприклад, перший має надати чітку інструкцію, як встановити програму, а другий — її дотримуватися. При цьому виконавець послуги повинен забезпечити надання оновлень впродовж усього строку користування продуктом.
Єдина незручність: тепер перш ніж завантажити застосунок, доведеться уважно ознайомитися із договором про користування ним. Бо раптом там будуть умови, що стануть згодом обтяжливими для споживача.