Про оригінал письмового доказу

Якщо оригіналу письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться до уваги.

У справі №382/2284/18 ішлося про стягнення за договором позики боргу зі спадкоємця позичальника. Перша інстанція позов задовольнила. Натомість апеляційний суд це рішення скасував, зауваживши, що особа взяла гроші в борг як президент Української агропромислової фірми, тобто в інтересах юридичної особи. Розписка написана на виконання договору, укладеного між позичальником та УАПФ в особі її президента.

Однак Касаційний цивільний суд зауважив, що відповідно до ст.95 Цивільного процесуального кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо іншого не передбачено ЦПК. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. При цьому учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заявити про наявність у нього або іншої особи оригіналу такого доказу. 

Натомість у справі надана відповідачем копія договору позики, яка була поставлена іншою стороною під сумнів, не засвідчена в установленому порядку, оригінал цього письмового доказу відсутній. Отже, апеляційний суд вирішив спір за належним, проте недопустимим доказом у справі (копією договору позики).