Закон і Бізнес


Слизька стежка НАЗК

Чи має передання державних функцій супроводжуватися декларуванням?


Галина Янченко (праворуч) зазначила, що специфіка роботи НАЗК з деклараціями викликає багато супротиву й несприйняття.

№3 (1561) 22.01—28.01.2022
ЛЮБОВ ЗОЛОТА
3455

Звільнивши членів самоврядних органів адвокатури й нотаріату від обов’язку показувати статки, нардепи ламають голову над черговою аналогією — чи варто дозволити саморегулівній організації «господарників» роздавати ліцензії без звітності перед суспільством.


Без паперу й контактів

Перше засідання в новому році голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики почала з пошуків того, хто б погодився виконувати роль секретаря за його відсутності. Анатолій Бурміч уже не вперше відкараскується від такої роботи, тож Анастасія Радіна, напевне, вирішивши потішити колег, укотре запропонувла нардепу побути секретарем.

Комітетники, котрі зібрались онлайн, затаїли подих, аби почути, яким же буде чергове виправдання Анатолія Петровича. «У мене зараз паперу немає», — видав А.Бурміч, чим неабияк підняв настрій колегам. Його врятувала Антоніна Славицька, погодившись замінити Володимира Кабаченка.

Олександр Ткаченко взяв слово, аби доповісти про чергову корупційну схему дипломування, що спіткала моряків. Улітку, після поїздки в Одесу, аби з’ясувати обставини оборудки, комітет створив робочу групу, яку очолив нардеп. Однак тепер О.Ткаченко дізнався про проблеми з допису у «Фейсбуку». «Потрібно перевірити факти, що були викладені, і запропонувати дії стосовно усунення цих схем», — запропонував він.

«У вас із Асоціацією моряків має бути щоденний контакт. Ми не повинні дізнаватися про безлад, що відбувається, із зовнішніх публікацій. Потрібно налагодити з ними зв’язок і надати комітету пропозиції, куди й що направляти. Адже для нас це ганьба. Ми їздили до них, потім розповідали, що ми когось перемогли, а виявляється, що перемогли нас, — обурений А.Бурміч закликав поставитися до питання більш серйозно. — Аби вони не ходили до американського посольства, а йшли до нас. Вони нам уже не довіряють. І, може, навіть уважають, що ми навмисно зробили так, аби отримувати із цього свою мзду».

«З урахуванням того що ви входите до складу робочої групи, думаю, те, що ви зараз запропонували, також візьмете під особистий контроль», — оборонявся О.Ткаченко. «Ви ініціатор усього цього. Я готовий вам допомагати. У мене ж немає контактів з моряками», — виправдовувався Анатолій Петрович.

Урешті про деталі проблеми розповів Олексій Жмеренецький, що таки спілкувався з моряками: «Вони кажуть, що корупційна схема трансформувалась із схеми щодо проходження переатестації в схему підтвердження стажу. За новими правилами автоматичну переатестацію можна пройти лише якщо є відомості про стаж. Проте на фоні підтвердження цієї інформації знов відбуваються маніпуляції». Мовляв, у такому випадку нардепи мають викликати на килим осіб, що відповідають за ведення реєстрів стажу.

«Зашеймити» СРО?

Запеклі дискусії розгорнулись і в ході експертизи законопроекту «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності» (№4221), щодо якого Національне агентство з питань запобігання корупції дало негативний висновок.

Представник НАЗК Дар’я Софіна пояснювала, що орган убачає проблему в обсязі повноважень саморегулівної організації. Мовляв, СРО делегують публічно-правові функції, але на її посадових осіб не поширюватимуться вимоги закону «Про запобігання корупції». У агентстві наполягали, аби прийняття проекту супроводжувалося внесенням відповідних змін до їх профільного закону.

Переймалися в НАЗК і встановленням прозорого механізму делегування державних функцій у межах ініціативи. «Нині це пропонують регулювати на рівні підзаконного акта. Аби уникнути можливих схем створення ручних СРО на рівні постанови Кабміну, єдина практика має бути встановлена в законі», — пояснювала Д.Софіна.

А.Радіна додаюала, що ініціатива містить ризики і в частині запобігання конфлікту інтересів. «Проект надає можливість встановлювати особливості регулювання конфлікту інтересів статутними документами самої СРО. Що фактично дає можливість засновникам і її членам установити для себе певний сприятливий режим».

Тим часом Антимонопольний комітет у своєму висновку звертав увагу на ризики створення штучних антиконкурентних умов. Мовляв, в СРО пропонують членство суб’єктам, що представляють 25% ринку. Беручи до уваги, що монополісти об’єднують 35%, на думку А.Радіної, це фактично означає, «що організація — по суті, монополіст», а тому разом з пов’язаними компаніями може претендувати на статус СРО і, наприклад, здійснювати контроль за отриманням ліцензій, встановлюючи несприятливі для конкурентів умови.

Непідтримана аналогія

«Я правильно розумію, що ключовий закид, чому ми маємо «загнобити» й «зашеймити» цей проект, — це те, що керівництво СРО не подає електронних декларацій? Основний корупційний ризик виникає при взаємодії держави з приватним суб’єктом. Мене як мінімум дивує, а як максимум обурює, що зараз ми як комітет розглядаємо можливість поставити на ініціативу жирний штамп корупціогенного ризику», — уступила в дискусію заступник голови Галина Янченко.

Нардеп вимагала від НАЗК нарешті розібратися з перевіркою декларацій. Мовляв, до неї надходять численні звернення, що часто запити агентства безпідставні. Людям створюють проблеми на рівному місці. «І вони витрачають шалені кошти на юристів, аби оскаржити абсолютно беззмістовні, як вони вважають, закиди НАЗК щодо їх електронних декларацій».

«Питання обов’язкового впровадження електронних декларацій для додаткових суб’єктів викликає питання», — нарікала нардеп. Мовляв, питання конфлікту інтересів потрібно обов’язково врегулювати. Однак у висновку комітету замість корупціогенного фактору краще записати «суттєве зауваження».

Та А.Радіна пояснювана, що нині йдеться про видачу ліцензій. «Якщо ця функція передається недержавному суб’єкту вона від цього не стане потенційно менш корупціогенною. При цьому роздержавлення регулівних функцій — це позитив, у цьому напрямку треба рухатися».

Як ми знаємо, минулого року комітету вдалося зняти ідею подачі декларацій членами кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатів і нотаріусів. Тож нині Г.Янченко пригадала, що обов’язок декларування створював суттєві перешкоди в діяльності КДКА: «Пропозиції НАЗК спричинили міні-кризу в цих органах. У людей зникає мотивація. Важливо, аби комітет дотримувався послідовності».

Однак Ярослав Юрчишин зазначив, що аналогія з КДКА лише частково відповідає дійсності: «Тому що повноваження держави, що передаються, поширюються не лише на членів цих СРО, а фактично на весь сектор».

Урешті більшість цього разу виступила на підтримку А.Радіної та НАЗК.

Дискреція Кабміну

Розглядаючи ініціативу щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, парламентарі звернули увагу на корупціогенний фактор, що міститься в чинній нормі БК.

«Нас дуже бентежить зміна порядку визначення одержувача бюджетних коштів за окремими програмами. Чинна норма урегульовує даний порядок на рівні постанови КМ. Саме постанова має визначати критерії залучення одержувача і підстави передачі йому коштів», — захищала позицію НАЗК Д.Софіна.

Так, під одержувачем мається на увазі будь-яка громадська організація, установа чи суб’єкт господарювання, що діють у логіці бюджетної програми. «З нашого досвіду: існує практика лобіювання інтересів окремих ГО через зміни законодавства, аби встановити, що вони поза конкурсним порядком і межами будь-яких регуляторних вимог можуть отримувати кошти. Зокрема, це ГО, що займаються підтримкою осіб з інвалідністю. На нашу думку, така норма є неприйнятною. На рівні БК має бути визначено вичерпний чіткий порядок, яким має керуватися розпорядник бюджетних коштів, передаючи їх тим чи іншим бенефіціарам».

Заступник голови НАЗК відзначив, що нині мова йде про ч.7 ст.20 БК, за якою Кабмін може визначати конкретних одержувачів коштів, якщо завдання бюджетної програми можуть бути виконані виключно ними.

«Це величезна дискреція, яка дозволяє Кабміну будь-коли сказати, що виключно цей одержувач коштів може виконати дані завдання, тому ніяких конкурсних чи інших процедур у визначенні отримувача ми не пропонуємо», — наголошував І.Пресняков.

Урешті комітет назвав положення таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Тож, як бачимо, нинішній рік традиційно готує для «антикорупційників» немало викликів. І питання лише в тому, які з них удасться подолати.