Закон і Бізнес


Породжені недосконалістю

Що може заважати учасникам ефективно розв’язувати корпоративні конфлікти


За словами Олександра Банаська, похідний позов став одним з найефективніших способів захисту інтересів.

№1-2 (1559-1560) 12.01—21.01.2022
Ганна ЖОВТОНІЖКО
2895

Під час чергової дискусії служителі Феміди вказали на недоліки, які необхідно усунути для зменшення ризиків у корпоративних спорах. Що демонструє судова практика та чи змінився вектор правозастосування?


Прогалини фермерських господарств

За ініціативи Асоціації розвитку суддівського самоврядування України володарі мантій та провідні науковці вирішили обмінятися думками щодо особливостей судового захисту корпоративних прав та інтересів. Зокрема, учасники круглого столу проаналізували прогалини в законодавстві. Адже, як з’ясувалося, більшість конфліктів виникає саме через певну правову неврегульованість.

Віталій Уркевич з Касаційного господарського суду присвятив доповідь спорам щодо функціонування фермерських господарств. Він детально зупинився на актуальній практиці ВС.

Насамперед спікер сказав, що під час розгляду корпоративних спорів є цілком можливим використання дещо різних підходів. Водночас В.Уркевич нагадав, що конфлікти стосовно прав власників та членів фермерських господарств вирішуються саме господарськими судами. І, за його словами, більшість непорозумінь виникають через справи, які «породжені недосконалістю закону». У таких випадках задля чіткого визначення позиції ВС доводиться багато часу витрачати на вирішення конкретного спору. 

Крім того, він виділив проблемні питання щодо реалізації корпоративних прав у фермерському господарстві. Зокрема, це стосується їх обігоздатності. Ідеться про можливість провести відчуження, адже в законі передбачений дещо обмежений склад засновників та членів фермерського господарства. Крім цього, є прогалини в законі щодо продажу частки корпоративних прав, а також стосовно режиму спільної сумісної власності подружжя, процедури банкрутства тощо.

«Незважаючи на певну неврегульованість, ми розуміємо, що під час розгляду таких спорів потрібно давати відповіді на всі питання. Тому судова практика розвивається, хоча і не так активно, як нам хотілось би», — зазначив В.Уркевич.

Нюанси врахує статут

Натомість член комітету з господарського права та процесу Національної асоціації адвокатів України Надія Тарасова висвітлила тему корпоративних конфліктів з посадовими особами приватних підприємств. Вона вкотре наголосила на необхідності сталого законодавства для вирішення таких питань.

Однак, на погляд Н.Тарасової, недостатню врегульованість можна компенсувати детальним описом усіх нюансів у статуті. При цьому супроводжувати всі домовленості між учасниками приватного підприємства мають професійні юристи. Також Н.Тарасова поділилась власними спостереження, згідно з якими найбільшу кількість корпоративних договорів укладають саме в товариствах з обмеженою відповідальністю.

Тоді спікер підкреслила, що вкрай важливо вибудовувати структуру якісного корпоративного управління. «Таким чином можна відразу зменшити ризик виникнення конфліктів. Адже сторони від самого початку домовляються та усвідомлюють усі правила гри», — додала адвокат.

Неврегульованість організаційно-правових форм

Суддя об’єднаної палати КГС Олена Кібенко розповіла про організаційно-правові форми юридичних осіб, які підпадають під дію закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». На її думку, лише господарські товариства можна визнати чи не єдиною достатньо врегульованою формою. Адже в таких питаннях уже напрацьована стала судова практика.

Проте ситуація кардинально змінюється, якщо говорити про інші організаційно-правові форми. Таким чином О.Кібенко проаналізувала недоліки в законодавчому врегулюванні щодо підприємств, кооперативів, громадських об’єднань, профспілок, благодійних організацій.

Законниця повідомила, що на розгляді ВС перебуває багато справ, пов’язаних із правовою неврегульованістю відносин між учасниками цих організаційно-правових форм. Під час розгляду таких спорів доводиться звертатись за аналогією до законодавства про товариства з обмеженою відповідальністю. «По суті, закон є, але якісного та чітко визначеного його регулювання немає», — пояснила О.Кібенко.

Тому суддя більш детально зупинилася на правових позиціях щодо застосування закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю саме до приватного підприємства. Вона назвала визначальною постанову Великої палати ВС від 29.06.2021. Адже в цьому документі зазначено, що приватне підприємство — це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юросіб залежно від форми власності. Тоді виходить, що встановлення виду підприємницького товариства в кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства.

Водночас О.Кібенко звернула увагу на законопроект «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (№6013). Ним запропонована певна оптимізація організаційно-правових форм. Суддя пояснила, що частково підтримує цей документ, адже він хоча б містить певні намагання врегулювати спірні питання.

Новий імпульс для похідного позову

Своєю чергою її колега Олександр Банасько розповів про субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство, адже цей правовий інститут є подібним до того, що існує в корпоративних відносинах. Це так званий похідний позов, який останнім часом отримав новий імпульс для розвитку.

«Ще кілька років тому в контексті судової практики ця норма була практично мертвою, оскільки було дуже мало справ. Тим паче позитивних саме для заявників», — підкреслив О.Банасько. Однак пізніше кардинально змінився вектор правозастосування, і судова практика демонструє, що похідний позов став одним з найефективніших способів захисту інтересів кредиторів. Також під час виступу правник зосередив увагу на актуальних постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство.

Насамкінець учасники круглого столу висловили сподівання, що завдяки таким дискусіям проблеми принаймні не будуть замовчуватися. Проте для їх ефективного розв’язання необхідно добре попрацювати насамперед представникам законодавчої влади.